1. Чому всім нам потрібна мудрість від Бога? (Прислів’я 4:7).

 КОЛИ вам потрібно прийняти важливе рішення, ви, без сумніву, молитеся про мудрість — і правильно робите (Як. 1:5). Цар Соломон писав: «Найважливіше — це мудрість». (Прочитайте Прислів’я 4:7.) Звичайно, він мав на увазі не людську мудрість, а Божу (Присл. 2:6). Єгова може наділити нас справжньою мудрістю, яка допоможе нам справлятися з багатьма проблемами. Ми ще більше переконаємося в цьому, розглянувши цю статтю.

2. У кого ми можемо повчитися справжньої мудрості?

² Справжньої мудрості ми можемо повчитися в Соломона та Ісуса. Ці чоловіки були відомі своєю мудрістю. Біблія каже, що «Бог дав Соломону... стільки мудрості та розважливості, як піску на березі моря» (1 Цар. 4:29). А Ісуса можна по праву назвати наймудрішим чоловіком за всю історію людства (Матв. 12:42). Про Ісуса передрікалося: «На нього зійде дух Єгови, дух мудрості та розуміння» (Ісаї 11:2).

3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ Соломон та Ісус мали мудрість від самого Бога, тому не дивно, що їхні поради й досі актуальні. Розгляньмо деякі з цих порад. Ми поговоримо про те, який погляд нам варто мати на гроші, роботу і на самих себе.

4. Як відрізнялося матеріальне становище Соломона та Ісуса?

⁴ Соломон був казково багатий і купався в розкоші (1 Цар. 10:7, 14, 15). А от Ісус жив скромно, в нього навіть не було власного дому (Матв. 8:20). Все ж вони обоє мали правильний погляд на гроші, тому що їхня мудрість походила з одного джерела — від Бога Єгови.

5. Який погляд на гроші мав Соломон?

⁵ Соломон визнавав, що «гроші дають захист» (Еккл. 7:12). За допомогою грошей ми можемо задовольняти свої потреби, а часом і бажання. Але при всьому своєму багатстві Соломон розумів, що є речі важливіші, ніж гроші. Наприклад, він писав: «Добре ім’я [або «добра репутація», прим.] ліпше за велике багатство» (Присл. 22:1). Також Соломон помічав, що люди, які люблять гроші, рідко коли задоволені тим, що мають (Еккл. 5:10, 12). А ще він попереджав, що дуже немудро покладатися на багатство, адже воно може раптово зникнути (Присл. 23:4, 5).

6. Який погляд на матеріальні блага мав Ісус? (Матвія 6:31—33).

⁶ Ісус також не був аскетом. Він не відмовлявся від смачної їжі та напоїв (Луки 19:2, 6, 7). Одного разу він перетворив воду на дуже добре вино. Це було його перше чудо (Ів. 2:10, 11). А в день своєї страти він був одягнений у дорогий одяг (Ів. 19:23, 24). Однак життя Ісуса не оберталося довкола матеріальних благ. Він казав своїм послідовникам: «Ніхто не може бути рабом двох панів... Не можете бути рабами Бога і багатства» (Матв. 6:24). Ісус вчив, що нам потрібно шукати найперше Царства і вірити, що Єгова про нас подбає. (Прочитайте Матвія 6:31—33.)

7. Які благословення отримав один брат завдяки тому, що правильно ставився до грошей?

 ⁷ Багато братів і сестер на власному досвіді переконалися, наскільки мудро прислухатися до порад Єгови стосовно грошей. Ось що розповідає неодружений брат Деніел: «У підліткові роки я вирішив, що служіння Єгові буде найважливішою справою в моєму житті». Деніел вів просте життя, і це дало йому можливість виконувати різні теократичні завдання. Він продовжує: «Можу відверто сказати, що я ніколи не шкодував про своє рішення. Звичайно, якби я задався ціллю, то міг би заробити багато грошей. Але хіба гроші можуть замінити друзів, яких я знайшов? Хіба за них купиш щастя, яке я маю зараз, коли ставлю Царство на перше місце? Жодні багатства світу не зрівняються з благословеннями, які мені дає Єгова». Як бачимо, гроші не варті того, щоб присвячувати їм своє життя.

8. Чому можна сказати, що Соломон мав правильний погляд на роботу? (Екклезіаста 5:18, 19).

⁸ Соломон вважав, що задоволення, яке приносить тяжка праця,— це «дар від Бога». (Прочитайте Екклезіаста 5:18, 19.) Він писав: «Усяка праця приносить користь» (Присл. 14:23). Соломон знав, про що говорить, адже сам багато трудився. Він будував доми, садив виноградники, розбивав сади і робив ставки. Він навіть зводив цілі міста (1 Цар. 9:19; Еккл. 2:4—6). Без сумніву, ця важка праця приносила йому певне задоволення. Але Соломон розумів, що для справжнього щастя цього недостатньо. Тому він також виконував багато роботи для Бога. Наприклад, наглядав за будівництвом величного храму для поклоніння Єгові — будівництвом, яке тривало аж сім років! (1 Цар. 6:38; 9:1). Спробувавши себе в різних видах діяльності, Соломон дійшов висновку, що немає нічого важливішого, ніж служіння Єгові. Він написав: «Ось висновок з усього сказаного: бійся правдивого Бога і дотримуйся його заповідей» (Еккл. 12:13).

9. Який погляд на роботу мав Ісус?

⁹ Ісус теж багато трудився. В юності він був теслею (Марка 6:3). Можна не сумніватися, що батьки дуже цінували те, що він допомагав їм забезпечувати їхню велику сім’ю. Оскільки Ісус був досконалим теслею, його вироби, напевно, були нарозхват. І, звичайно ж, йому подобалася його робота. Але Ісус не забував виділяти час і на духовні справи (Ів. 7:15). Пізніше, ставши повночасним проповідником, він заохочував своїх слухачів: «Працюйте не заради поживи, яка псується, а заради нетлінної поживи, яка приносить вічне життя» (Ів. 6:27). У своїй Нагірній проповіді він сказав: «Складайте собі скарби у небі» (Матв. 6:20).

10. В яку пастку ми можемо попасти на роботі?

¹⁰ Завдяки мудрості від Бога ми можемо розвинути поміркований погляд на роботу. Біблія вчить нас наполегливо працювати (Еф. 4:28). Не дивно, що роботодавці часто хвалять нас за чесність і старанність. Але тут криється небезпека. Бажаючи створити ще  краще враження про Свідків Єгови, ми можемо почати працювати понаднормово. Якщо ми цілком віддамося роботі, то вона забиратиме час, який ми мали б приділяти сім’ї і духовним справам. Тому треба бути дуже обережними, щоб не впадати в крайнощі.

11. Чого один молодий брат навчився з прикладу старійшини, на якого працював?

¹¹ Молодий брат Вільям свого часу працював на одного старійшину, який відводив роботі належне місце в житті. Вільям каже: «[Цей брат] вирізняється своїм врівноваженим ставленням до роботи. Він важко трудиться, і клієнти задоволені якістю його роботи. Але в кінці дня, коли роботу зроблено, він повністю переключається на сім’ю і служіння Богу. І знаєте що? Він один з найщасливіших людей, яких я знаю» *.

12. Який погляд на себе мав Соломон на початку свого правління і як усе змінилося?

¹² Поки Соломон був вірним Єгові, він мав правильний погляд на себе. На початку свого правління він був скромним і просив у Єгови керівництва (1 Цар. 3:7—9). Соломон розумів, що гордість — дуже небезпечна риса. Він писав: «Загибелі передує гордість, і падінню — пихатий дух» (Присл. 16:18). Однак з часом Соломон, здається, забув цю істину. Він загордився і почав нехтувати Божими вимогами. Наприклад, у законі говорилося, що цар не повинен брати собі «багато дружин, щоб його серце не зіпсувалось» (Повт. 17:17). Усупереч цьому Соломон взяв собі 700 дружин і 300 наложниць, багато з яких були язичницями! (1 Цар. 11:1—3). Можливо, Соломон думав, що в нього все під контролем, але він відійшов від Єгови і дорого за це поплатився (1 Цар. 11:9—13).

13. Як Ісус виявляв смирення і чого це нас вчить?

 ¹³ А от Ісус завжди мав правильний погляд на себе і залишався смиренним. Ще до приходу на землю він дуже багато робив у служінні Єгові. З допомогою Ісуса «було створене все інше на небі і на землі» (Кол. 1:16). Під час хрещення Ісус, очевидно, пригадав усе, що він робив разом зі своїм Батьком (Матв. 3:16; Ів. 17:5). Але ці спогади не зробили його гордим. Ісус ніколи не вивищувався над іншими. Він говорив учням, що прийшов на землю «не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). Крім того, він скромно визнавав, що ніколи не діяв на власний розсуд (Ів. 5:19). Який чудовий приклад смирення!

14. Як слова Ісуса допомагають нам правильно себе оцінювати?

¹⁴ Ісус вчив своїх учнів не бути гордими, але при цьому не принижувати себе. Одного разу він запевнив їх: «У вас навіть волосся на голові пораховане» (Матв. 10:30). Це дуже підбадьорлива думка, особливо для тих, хто має занижену самооцінку. Ісус показав, що наш небесний Батько щиро цікавиться кожним з нас, ми дуже цінні в його очах. Єгова дозволив нам поклонятися йому і вважає нас гідними вічного життя в новому світі. Хіба в нас є підстави сумніватися в його правоті?

15. а) До чого заохочувала одна «Вартова башта»? б) Подивіться на ілюстрацію на сторінці 24. Які благословення упускає той, хто є самозакоханим?

¹⁵ Приблизно 15 років тому у «Вартовій башті» зазначалося: «Звичайно, ми не повинні бути надто високої думки про себе, щоб не стати зарозумілими. Проте ми не вдаватимемося також і до іншої крайності — не будемо вважати себе нічого не вартими. Потрібно розвивати  поміркований погляд на себе самих, враховуючи свої сильні й слабкі сторони. Одна християнка висловилася про це так: “Я не сама досконалість, але й не втілення зла. У мені є щось добре і щось погане, як у всіх людях”» *. Погодьтеся, кожному з нас варто переймати такий погляд на себе.

16. Чому Єгова дає нам мудрі поради?

¹⁶ Послуговуючись своїм Словом, Єгова дає нам мудрі поради. Він любить нас і хоче, щоб ми були щасливими (Ісаї 48:17, 18). А щасливими ми будемо, тільки якщо поставимо волю Єгови на перше місце в житті. Це наймудріше рішення, яке ми можемо прийняти. Воно допоможе нам уникнути багатьох проблем, з якими стикаються ті, хто надто зосереджується на грошах, роботі чи на собі. Тож прислуха́ймося до мудрих порад Єгови і потішаймо його серце! (Присл. 23:15).