1, 2. Чому Бог вважав Даниїла дорогоцінним і як ми можемо наслідувати Даниїлову слухняність?

КОЛИ юдейські вигнанці ввійшли в стародавній Вавилон, у місті скрізь були ідоли, а його мешканці перебували під впливом злих духів. Незважаючи на це, вірні юдеї, зокрема Даниїл і троє його товаришів, не дозволяли вавилонській системі формувати їх (Дан. 1:6, 8, 12; 3:16—18). Вони вирішили залишатися цілковито відданими своєму Гончарю, Єгові, і їм це вдавалось. Хоча Даниїл прожив майже все своє життя у Вавилоні, Божий ангел називав його любим, або дорогоцінним (Дан. 10:11, 19).

² У біблійні часи гончар інколи втискав глину у форму, щоб надати майбутньому виробу потрібного вигляду. Сьогодні правдиві поклонники Єгови визнають його Володарем усесвіту, який має владу формувати цілі народи. (Прочитайте Єремії 18:6). Також Єгова має владу формувати кожного з нас. Але він поважає нашу свободу волі і хоче, щоб ми підкорялися йому добровільно. Обговорімо, як нам залишатися м’якою глиною в Божих руках. Для цього розгляньмо три запитання: 1) чого нам потрібно уникати, щоб ми не затверділи і не перестали слухатися  Божих порад? 2) Як розвивати риси, які допоможуть нам бути м’якими і покірними? 3) Як батьки можуть підкорятися Богові, формуючи своїх дітей?

3. Через що наше серце може затвердіти? Поясніть на прикладі.

³ «Понад усе оберігай своє серце, бо з нього б’ють джерела життя»,— сказано в Прислів’я 4:23. Від чого саме нам потрібно оберігати своє серце? Від неналежної гордості, грішної поведінки і браку віри. Через це може розвинутися дух непослуху і бунтарства (Дан. 5:1, 20; Євр. 3:13, 18, 19). Саме так сталося з юдейським царем Уззією. (Прочитайте 2 Хронік 26:3—5, 16—21). Спочатку Уззія «робив те, що правильне в очах Єгови» і «шукав Бога». «Але через свою могутність він загордився у серці», хоча цю могутність він отримав від Бога. Він навіть спробував спалити в храмі пахощі, на що мали право лише священики, нащадки Аарона. А коли священики підійшли до пихатого царя, він розлютився. До чого це призвело? Єгова принизив його, вразивши своєю рукою, і той до кінця життя був прокаженим (Присл. 16:18).

4, 5. Що може трапитися, якщо ми не остерігаємося гордості? Наведіть приклад.

⁴ Якщо ми не остерігаємося гордості, то теж можемо почати думати про себе «більше, ніж належить» і навіть не приймати біблійних порад (Рим. 12:3; Присл. 29:1). Розгляньмо приклад Джима, який служив старійшиною. Він не погодився з рішенням інших старійшин свого збору. Джим розповідає: «Я сказав братам, що їм бракує любові, і пішов з зустрічі». Приблизно через півроку він перейшов у сусідній збір, але там його не призначили старійшиною. Він зізнається: «Мене це дуже вразило. Оскільки я був занадто впевнений у власній праведності, то покинув правду». Десять років Джим був неактивним. «Це зачепило мою гордість,— каже він,— і я звинувачував Єгову в тому, що сталося. Протягом цих років брати відвідували мене і намагалися допомогти мені, але я не приймав їхньої допомоги».

⁵ З прикладу Джима видно, що через гордість ми можемо почати виправдовувати свої вчинки і перетворитися на неподатливу глину (Єрем. 17:9). «Я був переконаний, що інші помиляються, і думав лише про це»,— пояснює Джим. Чи тебе колись ображали одновірці? Чи, може, ти був пригнічений через втрату певних обов’язків, пов’язаних зі служінням? Якою була твоя реакція? Чи це зачепило твою гордість? Чи, навпаки, ти насамперед прагнув зберегти мир з братами і залишатися відданим Єгові? (Прочитайте Псалом 119:165; Колоссян 3:13).

6. Що може статися, якщо ми продовжуємо грішити?

⁶ Крім того, стати несприйнятливою до Божих порад може людина, яка продовжує грішити і, можливо, навіть приховує свій гріх. Тоді грішити дедалі легше. За словами одного брата, неналежна поведінка поступово перестала його турбувати (Еккл. 8:11). Інший брат, який призвичаївся до перегляду порнографії, пізніше зізнався: «Я почав критично ставитися до старійшин». Звичка переглядати порнографію згубно впливала на його духовність. Зрештою гріх брата було виявлено, і йому надали потрібну допомогу. Звичайно, ми всі недосконалі. Однак коли ми починаємо критично  ставитися до інших або виправдовувати свою неправильну поведінку, замість того щоб шукати Божого прощення і допомоги, це може означати, що наше серце вже твердне.

7, 8. а) Як приклад стародавніх ізраїльтян показує, що брак віри може зробити серце твердим? б) Чого ми можемо навчитися з цього?

⁷ Приклад ізраїльтян, яких Єгова вивів з Єгипту, показує, що серце може затвердіти через брак віри. Вони на власні очі бачили, як Єгова заради них виконував багато чуд, чимало з яких вселяли благоговіння. Проте коли ізраїльтяни наблизилися до Обіцяного краю, їм забракло віри. Замість того щоб покладатися на Єгову, вони злякалися і стали нарікати на Мойсея. Ці люди навіть захотіли повернутися до Єгипту, де були рабами. Це дуже образило Єгову. «Доки цей народ буде зневажати мене?» — сказав він (Чис. 14:1—4, 11; Пс. 78:40, 41). Через свою твердосердість і невірство ціле покоління ізраїльтян загинуло в пустелі.

⁸ Сьогодні ми стоїмо на порозі нового світу, і тепер випробовується наша віра. Тож необхідно оцінити свою віру. Приміром, ми могли б проаналізувати, як на нас впливають Ісусові слова з Матвія 6:33. Запитаймо себе: «Чи мої рішення і пріоритети в житті показують, що я справді вірю в Ісусові слова? Чи не пропускаю я зібрань і проповідницького служіння, аби заробити більше грошей? Що я робитиму, коли тиск цього світу дедалі більше зростатиме? Чи я дозволю світу втиснути мене у свою форму або навіть відвести від правди?»

9. Чому нам слід постійно перевіряти, чи ми у вірі, і як це робити?

⁹ Уявімо служителя Єгови, який не завжди дотримується біблійних норм, скажімо, щодо виключення зі збору, вибору товариства або розваг. Запитаймо себе: «Чи не помічаю я такого за собою?» Якщо так, то наше серце починає ставати твердим і нам потрібно негайно перевірити свою віру! Біблія радить: «Постійно перевіряйте, чи ви у вірі, ретельно випробовуйте себе» (2 Кор. 13:5). Нам слід регулярно робити чесний самоаналіз у світлі Божого Слова.

10. Що допоможе нам бути м’якою глиною в руках Єгови?

¹⁰ Щоб ми залишалися м’якою глиною, Бог дав нам своє Слово та християнський збір і доручив нам проповідувати. Як вода пом’якшує глину, так щоденне читання Біблії і роздуми над прочитаним допомагають нам бути податливою глиною в руках Єгови. Бог вимагав, щоб царі Ізраїлю переписували для себе Божий Закон і читали його щодня (Повт. 17:18, 19). Апостоли розуміли, що для їхнього служіння вкрай важливо читати Писання і роздумувати над ними. Вони цитували Єврейські Писання і посилалися на них сотні разів у своїх листах, а під час проповідування заохочували людей досліджувати Писання (Дії 17:11). Ми теж усвідомлюємо, наскільки важливо кожного дня читати Боже Слово і з молитвою розмірковувати над прочитаним (1 Тим. 4:15). Це допоможе нам залишатися смиренними і податливими в руках Єгови.

11, 12. Як Єгова формує нас через християнський збір, застосовуючи до кожного індивідуальний підхід? Поясніть.

¹¹ Через християнський збір Єгова формує нас, застосовуючи до кожного індивідуальний підхід. Джим, про якого згадувалося раніше, почав змінювати своє мислення, коли один  старійшина виявив до нього особисте зацікавлення. «Він жодного разу не звинуватив і не засудив мене,— каже Джим.— Натомість він був дуже позитивний і висловлював щире бажання допомогти мені». Приблизно через три місяці старійшина запросив Джима на зібрання. «У зборі брати і сестри привітно мене зустріли,— пригадує Джим,— і їхня любов сильно вплинула на мене. Я зрозумів, що мої почуття — це не головне. З підтримкою братів, а також моєї дружини, яка завжди залишалася духовно міцною, я поступово відновив свої духовні сили. Також мене дуже підбадьорили статті “Єгова не винний” та “Вірно служіть Єгові” з “Вартової башти” за 15 листопада 1992 року».

¹² Згодом Джима знову призначили старійшиною. Відтоді він допомагає іншим братам долати подібні випробування і видужувати духовно. Ось який висновок він зробив: «Мені здавалося, що в мене міцні стосунки з Єговою, але я помилявся. Шкодую, що дозволив гордості засліпити мене: я не бачив того, що є важливішим, а зосереджувався на недоліках інших людей» (1 Кор. 10:12).

13. Які риси допомагає нам розвивати проповідницьке служіння і яку користь це приносить?

¹³ Як нас формує проповідницьке служіння? Ділячись доброю новиною з іншими, ми розвиваємо смирення та різні грані плоду Божого духу (Гал. 5:22, 23). Лише подумайте, які чудові риси ми розвиваємо під час служіння! Крім того, коли ми наслідуємо Христа, наша звістка стає привабливішою для людей, і це може вплинути на їхнє  ставлення до нас. Приміром, двоє Свідків в Австралії з повагою вислухали жінку, яка говорила з ними дуже неввічливо. Але потім вона пошкодувала про це і написала листа до філіалу. Зокрема вона сказала: «Хочу попросити вибачення у тих двох дуже терпеливих і смиренних людей за мою пихатість і зверхність. Як же немудро було з мого боку вигнати двох людей, які прийшли поговорити про Боже Слово!» Хіба ця жінка написала б такі слова, якби помітила в них хоч найменше роздратування? Напевно, ні. Отже, служіння приносить користь і нам, і нашим ближнім.

14. Що повинні робити батьки, якщо хочуть успішно формувати своїх дітей?

¹⁴ Переважно малі діти залюбки вчаться і виявляють смирення (Матв. 18:1—4). Тому мудрі батьки намагаються прищепити в розум і серце своїх дітей знання правди і любов до неї (2 Тим. 3:14, 15). Звичайно, для цього правда має вкоренитися в серці самих батьків, вони повинні жити правдою. У такому разі їхні діти не лише будуть чути правду, але й засвоюватимуть її. До того ж вони вчитимуться бачити у батьківському вихованні вияв любові, яка є віддзеркаленням любові Єгови.

15, 16. Як батьки показують свою довіру до Єгови у випадку, коли їхню дитину було виключено зі збору?

¹⁵ Незважаючи на християнське виховання, деякі діти з часом покидають правду або їх виключають зі збору. Це завдає рідним невимовного болю. «Коли мого брата виключили,— розповідає сестра з ПАР,— це було так, наче він помер. У мене краялось серце». Як поводилася вона і її батьки? Вони дотримувалися вказівок з Божого Слова. (Прочитайте 1 Коринфян 5:11, 13). «Ми вирішили послухатися Біблії,— кажуть батьки,— оскільки розуміли, що, застосовуючи Божі поради, досягнемо найкращих результатів. Ми вважали виключення зі збору Божим виховним заходом і були переконані, що Єгова виправляє з любові і робить це до належної міри. Тому ми спілкувалися з нашим сином лише для вирішення дійсно необхідних сімейних справ».

¹⁶ Як це сприйняв син? Згодом він сказав: «Я знав, що моя сім’я не має ненависті до мене, вони просто слухалися Єгови і його організації». Також він додав: «Коли ти потребуєш допомоги та прощення і можеш звертатися лише до Єгови, то усвідомлюєш, наскільки сильно він тобі потрібен». Уявіть, як раділи рідні цього молодого чоловіка, коли його поновили в зборі! Тож, якщо ми пам’ятаємо про Єгову на всіх дорогах своїх, це приносить нам найбільшу користь (Присл. 3:5, 6; 28:26).

17. Чому ми маємо доводити всім своїм життям, що підкоряємось Єгові, і яку користь це нам принесе?

¹⁷ Говорячи про повернення юдеїв з вигнання, пророк Ісая передрік, що розкаяний народ казатиме: «Єгово, ти наш Батько. Ми глина, а ти наш Гончар, і всі ми — витвір твоїх рук». Після цього юдеї проситимуть: «Наші провини не пам’ятай вічно. Благаємо, подивись на нас, бо всі ми — твій народ» (Ісаї 64:8, 9). Якщо ми теж смиренно підкоряємось Єгові і доводимо це всім своїм життям, то будемо дорогоцінними в його очах, подібно як пророк Даниїл. Більш того, Єгова і далі формуватиме нас за допомогою свого Слова, духу й організації, щоб одного дня ми стали перед ним як досконалі «діти Божі» (Рим. 8:21).