1, 2. Як у Біблії передрікалося збільшення кількості служителів Єгови?

ОРГАНІЗАЦІЯ, до якої належать вірні служителі Єгови на землі, його Свідки, дійсно унікальна. Щоправда, вона складається з недосконалих людей, які нерідко помиляються. Усе ж завдяки святому духу Бога його всесвітній збір постійно збільшується і процвітає. Розгляньмо, як Єгова благословляє своїх вірних, хоча й недосконалих, служителів.

² Коли 1914 року почалися останні дні теперішньої системи, Божих служителів на землі було досить мало. Але Єгова благословляв їхню працю проповідування. Протягом наступних десятиліть мільйони людей почули біблійну правду і стали Свідками Єгови. Єгова передрік цей надзвичайний ріст, сказавши: «Нечисленний стане тисячею, і найменший — могутнім народом. Я, Єгова, прискорю це свого часу» (Ісаї 60:22). Це пророцтво, безперечно, виконується в ці останні дні. Адже кількість служителів Єгови на даний час перевищує кількість населення багатьох країн світу.

3. Як Божі служителі виявляють любов?

 ³ У наш час Єгова також допомагає своїм служителям і далі зростати в любові, яка є його основною рисою (1 Ів. 4:8). Ісус, який наслідував Божу любов, сказав своїм послідовникам: «Даю вам нову заповідь: любіть одне одного... Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Ів. 13:34, 35). Зокрема виявляти любов було необхідно, коли велися жорстокі широкомасштабні війни. Лише в Другій світовій війні загинуло приблизно 55 мільйонів людей. Однак Свідки Єгови не брали участі в цьому кровопролитті. (Прочитайте Михея 4:1, 3). Таким чином вони залишилися «чистими від крові всіх людей» (Дії 20:26).

4. Чому ріст Божого народу вартий уваги?

⁴ Ріст Божого народу відбувається в дуже ворожому світі, яким, за словами Біблії, править Сатана, «бог цього світу» (2 Кор. 4:4). Він впливає на політичні організації цього світу і на засоби масової інформації. Все ж Сатана не може припинити проповідування доброї новини. Проте він знає, що йому залишилось мало часу, тому намагається відвести людей від правдивого поклоніння і використовує для цього різні методи (Об’яв. 12:12).

5. Чому інші можуть ранити наші почуття? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

⁵ Сьогодні члени християнського збору вчаться любити Бога і ближніх. До цього заохочував Ісус, коли дав відповідь на запитання про те, яка заповідь найбільша. Він сказав: «“Люби Єгову, Бога свого, всім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом”. Це перша і найбільша заповідь. І друга, подібна до неї: “Люби свого ближнього, як самого себе”» (Матв. 22:35—39). А втім, Біблія чітко показує, що через гріх Адама всі ми народжуємося недосконалими. (Прочитайте Римлян 5:12, 19). Тож інколи хтось у зборі може ранити наші почуття словом або вчинком. Цим може випробовуватися наша любов до Єгови і до людей. Як ми будемо поводитися в таких ситуаціях? Навіть вірні Божі служителі давнини говорили або робили щось, чим ранили почуття інших. Ми можемо багато чого навчитися з таких біблійних розповідей.

6. Як Ілій ставився до обов’язку виправляти своїх синів?

⁶ Наприклад, двоє синів первосвященика Ілія не дотримувалися законів Єгови. У Біблії сказано: «Сини ж Ілія були людьми неправедними, вони не зважали на Єгову» (1 Сам. 2:12). Хоча на їхньому батькові лежала відповідальність підтримувати правдиве поклоніння, вони чинили дуже серйозні гріхи. Ілій знав про це і мав обов’язок виправляти своїх синів. Але він нехтував цим обов’язком і поблажливо ставився до них. У результаті Бог засудив рід Ілія (1 Сам. 3:10—14). Пізніше його нащадкам було заборонено служити первосвящениками. А що, коли б ви жили за часу Ілія? Як би ви реагували на те, що Ілій дивився крізь пальці на гріх своїх синів? Чи стало б це для вас каменем спотикання і чи припинили б ви через це служити Богові?

7. Який серйозний гріх вчинив Давид і що Бог зробив у цій ситуації?

⁷ Єгова любив Давида, який був йому до вподоби (1 Сам. 13:13, 14; Дії 13:22). Але одного разу Давид вчинив  перелюб з Вірсавією, і вона завагітніла. У той час її чоловік Урія був на війні. Коли він на деякий час повернувся з війни, Давид спробував переконати його, щоб він пішов додому. Давид сподівався, що той матиме інтимні стосунки з Вірсавією. Тоді виглядатиме так, наче Урія — батько дитини. Урія не послухався царя, і Давид наказав послати його в запеклий бій на вірну смерть. Давид дорого заплатив за свої злочини: його самого та його дім спіткали біди (2 Сам. 12:9—12). Усе ж Бог виявив милосердя до цього чоловіка, який загалом служив Єгові «з непорочним серцем» (1 Цар. 9:4). Якою була б ваша реакція, якби ви жили серед Божого народу в той час? Чи стала б для вас каменем спотикання неправильна поведінка Давида?

8. а) Опишіть ситуацію, коли апостол Петро не дотримав свого слова. б) Чому Єгова й далі послуговувався Петром, хоча той допустився помилки?

⁸ Інший біблійний приклад — це приклад Петра. Ісус вибрав його своїм апостолом. Однак іноді Петро говорив або робив те, про що пізніше шкодував. Приміром, апостоли покинули Ісуса у важкий для нього момент. Перед тим Петро казав, що він ніколи не покине його, навіть якщо це зроблять інші (Марка 14:27—31, 50). Проте коли Ісуса арештовували, усі апостоли, у тому числі Петро, втекли. Петро навіть кілька разів зрікся Ісуса (Марка 14:53, 54, 66—72). Незважаючи на це, Петро розкаявся, і Єгова далі послуговувався ним. Чи дії Петра похитнули б вашу відданість Єгові, якби ви тоді були серед учнів Ісуса?

9. Чому ви впевнені, що Бог завжди справедливий?

⁹ Ми розглянули лише кілька прикладів того, як Божі служителі своїми вчинками інколи ранили почуття інших людей. Можна було б навести й більше випадків як з минулих століть, так і з недавніх часів. Але  ключове питання: якою була б ваша реакція? Чи дозволили б ви, щоб чиїсь помилки стали для вас каменем спотикання? Чи покинули б через це Єгову та його народ, зокрема свій збір? Чи ви розумієте, що Єгова може дати грішникам час розкаятися і що він діятиме справедливо та зрештою виправить ситуацію? Деколи люди, які вчинили серйозний гріх, відкидають милосердя Єгови і не каються. Чи в такому разі ви будете впевнені, що Єгова у свій час засудить грішників і, можливо, вилучить їх зі збору?

10. Що Ісус знав про помилки Юди Іскаріота і Петра?

¹⁰ Біблія розповідає про Божих служителів, які залишалися вірними Єгові та його народу попри серйозні помилки інших людей. Наприклад, провівши цілу ніч у молитві до свого Батька, Ісус обрав 12 апостолів. Одним із них був Юда Іскаріот, який пізніше зрадив Христа. Але Ісус не дозволив, щоб зрада Юди чи зречення Петра зруйнували його стосунки з небесним Батьком, Єговою (Луки 6:12—16; 22:2—6, 31, 32). Ісус знав, що у вчинках цих людей не винен ані Єгова, ані його народ в цілому. Ісус і далі виконував свою важливу працю, незважаючи на те, що деякі з його послідовників розчаровували його. Єгова винагородив Ісуса, воскресивши з мертвих, і зробив Царем небесного Царства (Матв. 28:7, 18—20).

11. Що передрікається в Біблії про служителів Єгови в наш час?

¹¹ Впевненість Ісуса в Єгові та в його народі ніколи не була безпідставною. Якщо подивитись на те, що Єгова здійснює через своїх служителів у ці останні дні, це просто вражає. Жоден інший народ не проголошує правду по цілому світі, оскільки не отримує керівництва від Єгови. Бог керує лише своєю об’єднаною організацією. В Ісаї 65:14 описано духовний стан Божого народу. Там сказано: «Мої слуги будуть вигукувати з радості в серці».

12. Як нам ставитися до помилок інших людей?

¹² Божі служителі радіють, що можуть зробити багато доброго, адже ними керує Єгова. Натомість світ, який перебуває під впливом Сатани, охоплений смутком, тому що умови життя весь час погіршуються. Безперечно, було б немудро й неправильно звинувачувати Єгову чи його збір у помилках порівняно небагатьох окремих Божих служителів. Нам потрібно зберігати відданість Єгові та слухатися його вказівок, а також вчитись правильно ставитися до помилок інших людей.

13, 14. а) Чому треба бути терпеливими одне з одним? б) Яку обіцянку необхідно пам’ятати?

¹³ Як нам поводитись, коли хтось з Божих служителів ранить наші почуття словом або вчинком? Ось хороший біблійний принцип: «Не поспішай ображатись, бо образа живе в серці безглуздих» (Еккл. 7:9). Не забуваймо, що вже минуло близько 6000 років відтоді, як люди втратили досконалість, яка існувала в Едемі. А недосконалі люди схильні помилятися. Тому не варто очікувати від одновірців надто багато. Не дозволяймо, щоб їхні помилки позбавляли нас радості, яку приносить те,  що ми служимо Єгові з його народом у ці останні дні. Тим більш не допускаймо, щоб помилки інших стали для нас каменем спотикання і через це ми покинули організацію Єгови. Інакше ми втратимо не лише можливість виконувати волю Єгови, але й надію жити в Божому новому світі.

¹⁴ Щоб зберігати справжню радість і тверду надію, необхідно чітко пам’ятати таку підбадьорливу обіцянку Єгови: «Ось я творю нові небеса і нову землю, і минуле вже не буде згадуватись і не прийде на серце» (Ісаї 65:17; 2 Пет. 3:13). Нехай помилки інших не позбавлять нас таких благословень!

15. Що, за словами Ісуса, нам потрібно робити, коли інші помиляються?

¹⁵ Однак ми ще не в новому світі. Тому ми маємо зважати на Божий погляд щодо того, як поводитися, коли хтось ранить наші почуття словом або вчинком. Приміром, варто пам’ятати принцип, про який говорив Ісус: «Якщо ви будете прощати людям їхні проступки, то й ваш небесний Батько прощатиме вам, а якщо не будете прощати людям їхні проступки, то й Батько не простить ваших». Також не забуваймо: коли Петро запитав: «Скільки разів я повинен прощати..? Аж до 7 разів?» — Ісус відповів: «Говорю тобі, не до 7, а до 77 разів». Безсумнівно, Ісус мав на увазі, що нам потрібно охоче прощати. Саме це завжди має бути нашою метою (Матв. 6:14, 15; 18:21, 22).

16. Який приклад подав Йосип?

¹⁶ Добрий приклад у тому, як ставитися до помилок інших, подав Йосип. Він був старшим з двох синів Якова, яких йому народила Рахіль. Десятеро єдинокровних братів Йосипа заздрили йому, оскільки батько любив його більше, ніж їх. Тож вони продали Йосипа в рабство. У Єгипті Йосип наполегливо працював і через багато років став другою особою після фараона. Коли в тій місцевості настав голод, брати Йосипа прийшли до Єгипту купити їжі, але не впізнали його. Він міг скористатися своїм становищем і помститися за те, що зробили його брати. Натомість він перевірив, чи вони змінились. Побачивши, що вони справді виправилися, Йосип виявив їм, хто він. Пізніше він сказав: «Не бійтеся. Я дбатиму, щоб ви і ваші діти мали що їсти». Далі Біблія говорить, що «він потішив і заспокоїв їх» (Бут. 50:21).

17. Що нам робити, коли інші помиляються?

¹⁷ Мудро пам’ятати, що всі ми також помиляємось і тому іноді ображаємо інших. Якщо ми зрозуміли, що когось образили, слід дотримуватися біблійної поради — піти примиритися з тим, кого образили. (Прочитайте Матвія 5:23, 24). Нам приємно, коли інші не тримають на нас образи, тож ми маємо так само поводитися з ними. Слова з Колоссян 3:13 заохочують нас: «Продовжуйте терпіти і з готовністю прощати одне одного, навіть якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вас, робіть так і ви». Як сказано в 1 Коринфян 13:5, християнська любов «не веде лічби образам». Якщо ми завжди прощаємо інших, Єгова прощатиме нас. Отже, як нам ставитися до помилок інших? Ми, як християни, повинні наслідувати нашого милосердного Батька в тому, як він ставиться до наших помилок. (Прочитайте Псалом 103:12—14).