Айкануш, неохрещена вісниця, яка живе у Вірменії, знайшла біля свого дому паспорт. Усередині було кілька банківських карток і велика сума грошей. Вона розповіла про це своєму чоловікові, який теж був неохрещеним вісником.

Подружжя мало серйозні фінансові проблеми і було в боргах. Усе ж чоловік і жінка вирішили повернути гроші за адресою, вказаною в паспорті. Власник паспорта і його рідні були дуже здивовані. Айкануш з чоловіком пояснила, що вони повелися чесно, бо вивчають Біблію. Також подружжя використало цю нагоду, щоб розповісти про Свідків Єгови і залишити цій сім’ї деяку літературу.

Сім’я хотіла віддячитись Айкануш, однак вона не прийняла грошей. Наступного дня дружина чоловіка, який загубив паспорт, прийшла до Айкануш додому і наполягла, щоб та прийняла перстень з діамантом на знак вдячності.

Подібно до цієї сім’ї, багато людей здивувалися б чесності Айкануш і її чоловіка. А чи був здивований Єгова? Як він сприйняв таку чесність? Чи їм варто було виявляти чесність?

Не важко відповісти на ці запитання. Адже Божі служителі вірять, що Єгові подобається, коли вони наслідують його риси, і що такі риси для нього цінніші за діаманти, золото чи інші коштовності. Погляд Єгови на те, що є справді цінним, разюче відрізняється від погляду більшості людей (Ісаї 55:8, 9). Якщо служителі Єгови намагаються чимраз повнішою мірою віддзеркалювати його риси, то здобувають безцінний скарб.

Це можна побачити з того, що каже Біблія про розважливість і мудрість. У Прислів’я 3:13—15 написано: «Щаслива людина, яка знаходить мудрість, і чоловік, який набуває розважливості, тому що здобути мудрість ліпше, ніж набути срібло — такий здобуток дорожчий від золота. Мудрість цінніша, ніж корали, і ніщо з того, чого ти бажаєш, не зрівняється з нею». Безсумнівно, Єгова цінує такі риси більше, ніж будь-які коштовності.

А що сказати про чесність?

Сам Єгова є чесним, він «не може говорити неправду» (Тита 1:2). Бог надихнув апостола Павла написати до єврейських християн першого століття такі слова: «Продовжуйте молитися за нас, бо ми впевнені, що маємо чисте сумління, оскільки в усьому бажаємо поводитись чесно» (Євр. 13:18).

Гарний приклад чесності подав Ісус Христос. Пригадайте, що́ він відповів первосвященику Кайяфі, коли той запитав: «Поклянися живим Богом і скажи нам, хто ти. Ти Христос, Божий Син?» Ісус чесно визнав себе Месією, хоча розумів, що за правду Синедріон може звинуватити його у богозневазі і тоді його стратять (Матв. 26:63—67).

А що сказати про нас? Чи будемо ми чесні в ситуаціях, в яких можна отримати зиск, коли щось трішечки недоговорити або завуалювати?

Безперечно, важко бути чесним у ці останні дні, коли чимало людей є  самолюбними і грошолюбними (2 Тим. 3:2). Фінансова криза і труднощі з працевлаштуванням неабияк позначаються на чесності людей. Часто вони вважають, що просто змушені красти, обманювати або вдаватися до інших нечесних вчинків. Такий погляд дуже поширений, і багато людей думають, що про чесність не може бути й мови, коли йдеться про матеріальну вигоду. Навіть деякі християни прийняли неправильні рішення і через «нечесну наживу» втратили добру репутацію в зборі (1 Тим. 3:8; Тита 1:7).

А втім, більшість християн наслідують Ісуса. Вони усвідомлюють, що віддзеркалювати Божі риси важливіше, ніж здобути будь-яке багатство чи вигоду. Тому християнська молодь не списує в школі задля добрих оцінок (Присл. 20:23). Щоправда, не завжди чесність винагороджується, як у випадку Айкануш. Усе ж наша чесність подобається Богові, і завдяки їй ми можемо зберігати чисте сумління, яке має надзвичайну цінність.

Це добре ілюструє приклад Гагіка. Він розповідає: «До пізнання правди я працював у великій компанії. Її власник ухилявся від сплати податків, декларуючи лише невелику частину доходів компанії. Щоб податківці закривали на це очі, я, як виконавчий директор, мав “домовлятися” з ними, даючи хабарі. У результаті я здобув репутацію нечесної людини. Ставши Свідком, я відмовився давати хабарі, хоч моя робота була добре оплачувана. Натомість я розпочав свій бізнес. Я офіційно зареєструвався і відтоді сплачую всі податки» (2 Кор. 8:21).

Гагік каже: «Мої доходи зменшились наполовину, тож мені було складно дбати про сім’ю. Але тепер я почуваюсь щасливішим. У мене чисте сумління перед Єговою, я подаю добрий приклад своїм двом синам і виконую обов’язки у зборі. Серед податківців та інших людей, з якими веду бізнес, я маю репутацію чесної людини».

Єгова любить тих, хто прикрашає його вчення, віддзеркалюючи його чудові риси, в тому числі чесність (Тита 2:10). Під Божим натхненням цар Давид записав: «Колись я був молодий, а тепер постарів, але я не бачив, щоб праведний був покинутим або щоб його діти просили хліба» (Пс. 37:25).

Про це свідчить приклад Рут. Вона не полишила свою стареньку свекруху Ноомі. Рут переселилася в Ізраїль, де могла поклонятися правдивому Богові (Рут 1:16, 17). Там вона чесно і важко трудилася, збираючи колосся, як це дозволяв Закон. І як було пізніше у випадку з Давидом, Єгова не покинув Рут і Ноомі напризволяще (Рут 2:2—18). Варто зазначити, що Єгова подбав про Рут не тільки матеріально. Вона стала прародичкою царя Давида і навіть обіцяного Месії (Рут 4:13—17; Матв. 1:5, 16).

Сьогодні деяким служителям Єгови складно заробляти на прожиття. Однак вони не намагаються поправити своє матеріальне становище легким і при цьому нечесним шляхом, а готові наполегливо і старанно працювати. Так вони показують, що цінують чудові риси Бога — в тому числі чесність —  більш, ніж будь-які матеріальні здобутки (Присл. 12:24; Еф. 4:28).

Подібно до Рут, християни по всьому світі вірять, що Єгова має силу допомогти їм. Вони довіряють Богу, який пообіцяв у своєму Слові: «Я ніколи тебе не полишу й ніколи тебе не покину» (Євр. 13:5). Єгова не раз показував, що може і буде допомагати нужденним, які завжди поводяться чесно. І він дотримується обіцянки дбати про потреби своїх служителів (Матв. 6:33).

Люди цінують діаманти та інші коштовності. Але ми можемо не сумніватися, що в очах нашого небесного Батька чесність та інші його риси, котрі ми віддзеркалюємо, набагато коштовніші за будь-які самоцвіти!