ЯКЩО смерть забрала дорогу вам людину, ви теж переживаєте різні почуття, серед яких можуть бути смуток, самотність і безпорадність. Крім того, вас може гнітити злість, провина чи страх. А може, вам взагалі не хочеться жити.

Відчувати біль за таких обставин цілком природно, адже він свідчить про те, як багато людина значила для вас. Однак чи можливо хоч трохи втамувати біль втрати?

Іноді здається, що біль ніколи не мине, але вам можуть допомогти такі поради:

ДАЙТЕ СОБІ ЧАС НА ГОРЮВАННЯ

Не всі горюють однаково, і час потрібен різний: комусь потрібні місяці, а комусь — роки. Часто людині стає легше, якщо вона дає волю сльозам. Ванесса, слова якої наводилися вище, говорить: «Я просто плакала і плакала, мені потрібно було виплакати свій біль». А Софія, в якої несподівано померла молодша сестра, сказала: «Розбиратися зі своїми думками і почуттями дуже боляче — це все одно, що відкривати і очищати гнійну рану. Біль нестерпний, але ця процедура потрібна, щоб рана загоїлась».

 ГОВОРІТЬ ПРО СВОЇ ДУМКИ І ПОЧУТТЯ

Звичайно, іноді вам хочеться побути на самоті. Але горе — це тягар, який важко нести самому. Сімнадцятилітній Джаред втратив батька. Він пригадує: «Я розповідав про свої почуття іншим. Навряд чи в моїх словах була якась логіка, але мені ставало легше». Джаніс, чиї слова наводились у першій статті, додає: «Розмови з іншими приносили мені величезне полегшення. Я відчувала, що мене розуміють і що я не залишилась наодинці зі своїм горем».

НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕСЯ ВІД ДОПОМОГИ

Психолог Одрі Поттінгер написала: «Якщо людина відразу після втрати приймає допомогу родичів і друзів, то вона легше проходить через подальші стадії горювання». Кажіть друзям, чим вони можуть допомогти. Найімовірніше, вони хочуть щось для вас зробити, але не завжди знають, що саме вам потрібно (Прислів’я 17:17).

ЗБЛИЖАЙТЕСЯ З БОГОМ

Тіна каже: «Коли рак несподівано забрав у мене чоловіка і я більше не могла виливати йому свою душу, я стала про все розповідати Богові. Кожен день я починала з того, що просила у Бога сил пережити цей день. Не можу навіть перерахувати, скільки всього Бог для мене зробив». Тарша, яка у 22 роки втратила маму, пригадує: «Щоденне читання Біблії стало моєю відрадою. Я завжди знаходила якусь підбадьорливу думку».

УЯВЛЯЙТЕ СОБІ ДЕНЬ ВОСКРЕСІННЯ

Тіна продовжує: «Спочатку надія на воскресіння не потішала, тому що мені був потрібний мій чоловік — а моїм хлопчикам батько — зараз, а не в майбутньому. Але тепер, коли пройшло чотири роки, я міцно тримаюсь за цю надію — вона мій рятівний круг. Я уявляю, як знову побачу свого чоловіка, і це наповнює мене спокоєм та радістю».

Можливо, вам не відразу стане легше. Зверніть увагу, що сказала Ванесса: «Спочатку здається, що біль ніколи не мине, але проходить час, і він стихає».

Це правда, що ніхто і ніщо не замінить дорогу вам людину, але жити далі варто. Завдяки Божій підтримці ви можете відчувати тепло дружніх стосунків і бачити сенс у своєму житті. Крім того, невдовзі Бог обов’язково воскресить померлих, адже він хоче, щоб ви знову обійняли дорогу вам людину. Тоді біль зникне з вашого серця назавжди.