ТЕМА НОМЕРА
Болюче жало смерті
«Бог знає, що́ краще, дівчинко... Не треба... не плач».
Ці слова почула жінка, на ім’я Бібі, на похороні свого батька, який загинув у автокатастрофі.
Бібі мала дуже близькі стосунки з батьком. Тому слова знайомої, хоча й були промовлені з найкращих спонук, не потішили її, а, навпаки, лише посилили біль. «Смерть тата не є на краще»,— знову і знову подумки повторювала згорьована жінка. Через роки, коли Бібі розповідала про цей випадок у книжці, було очевидно, що вона все ще сумує за батьком.
Бібі з власного досвіду знає, що потрібно немало часу, аби подолати біль втрати, особливо якщо йдеться про дуже близьку людину. У Біблії смерть влучно названо «останнім ворогом» (1 Коринфян 15:26). Вона нестримно й часто зовсім неочікувано вривається в наше життя і розлучає з тими, кого ми дуже любимо. Ніхто з нас не захищений від її болючого жала. Тому не дивно, що ми почуваємося вкрай розгубленими, коли стикаємось зі смертю і її гіркими наслідками.
Можливо, ви не раз думали: «Скільки часу потрібно, щоб змиритися з горем? Як подолати тугу? Як потішати тих, хто горює через смерть близької людини? Чи є надія, що померлі знову повернуться до життя?»