Я народився на північному сході Франції в робітничому кварталі міста Мюлуза. Там було повно злочинців, тож квартал зажив недоброї слави. З дитинства пам’ятаю запеклі сварки між тамтешніми родинами. У нашій сім’ї до жінок ставилися зі зневагою і рідко рахувалися з їхньою думкою. Мене вчили, що місце жінки на кухні і що її завдання — дбати про чоловіка та дітей.

Моє дитинство не назвеш щасливим. Коли мені було лише десять, від алкоголізму помер батько. Через п’ять років один зі старших братів наклав на себе руки. Того ж року я став очевидцем убивства, яке сталося під час сімейної сварки. Воно було для мене страшним потрясінням. Члени сім’ї навчили мене битися і володіти зброєю. Я став задирливим, зробив по всьому тілі татуювання і почав пиячити.

У 16 років я кожного дня випивав від 10 до 15 пляшок пива, а згодом почав вживати наркотики. Аби мати на це гроші, я здавав металобрухт і крав. У 17 я потрапив до в’язниці. Загалом у мене за плечима 18 судимостей за крадіжки і насильство.

Коли мені було трохи за 20, життя стало ще гіршим. Я щодня викурював 20 цигарок з марихуаною, вживав героїн та інші наркотики і кілька разів мало не помер від передозування. Я почав торгувати наркотиками, тому завжди мав при собі ножі та пістолети. Одного разу я вистрілив у чоловіка, але, на щастя, куля відлетіла рикошетом від пряжки на його ремені. Коли я мав 24, не стало мами, і це лише посилило мій гнів. Люди на вулиці лякались мене і переходили на інший бік. Я постійно встрявав у бійки, тому часто проводив вихідні якщо не в поліцейському відділку, то в лікарні, де мені зашивали рани.

У 28 років я одружився. Неважко здогадатись, що я не виявляв поваги до дружини. Я ображав і бив її. Ми нічого не робили разом. Я вважав, що достатньо того, що я засипаю її краденими коштовностями. Та зовсім несподівано моя дружина почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Після першого вивчення вона кинула курити, відмовилась брати в мене крадені гроші і повернула мені усі коштовності. Це  мене розлютило. Я перешкоджав дружині вивчати Біблію, зі зневагою видихав їй в обличчя цигарковий дим і висміював її перед сусідами.

Одного вечора я був настільки п’яним, що спричинив пожежу в нашій квартирі. Дружина врятувала з вогню мене і нашу п’ятирічну донечку. Коли я отверезів, то від сорому не знав, куди дітися. Глибоко в серці я думав, що Бог ніколи не простить мене. Я пригадав, як одного разу священик говорив, що безбожні підуть до пекла. Навіть мій психіатр сказав мені: «У вас немає шансів! Ви безнадійний».

Після пожежі ми переїхали до батьків моєї дружини. Коли до неї прийшли Свідки, я запитав їх: «Чи може Бог простити всі мої гріхи?» Вони розгорнули Біблію і показали слова, записані в 1 Коринфян 6:9—11. Там йде мова про неправедних людей, вчинки яких Бог засуджує, але також говориться: «Саме такими були декотрі з вас». Ці слова переконали мене в тому, що я можу змінитися. Тоді Свідки показали мені слова з 1 Івана 4:8 і запевнили, що Бог мене любить. Я дуже зрадів і попросив Свідків двічі на тиждень вивчати зі мною Біблію. Крім того, я почав приходити на їхні зібрання, а також став невпинно молитися до Єгови.

Не пройшло й місяця, як я вирішив кинути пиячити і вживати наркотики. Невдовзі в моєму тілі почалася справжня боротьба! Мене мучили нічні кошмари, головний біль і судоми. У той же час Єгова немов тримав мене за руку. Я почувався, як апостол Павло, який, відчуваючи Божу допомогу, написав: «Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює» (Філіппійців 4:13). Згодом я також кинув курити (2 Коринфян 7:1).

Біблія допомогла мені не лише змінитися на краще, але й поліпшити стосунки у сім’ї. Я почав виявляти дружині більше поваги і казати «будь ласка» та «дякую». Також я поступово ставав справжнім батьком для нашої доньки. Після року вивчення Біблії я присвятив Єгові своє життя і, взявши приклад з дружини, охрестився.

Біблія врятувала мені життя. Навіть мої рідні, які не є Свідками Єгови, визнають, що я вже, мабуть, помер би від пияцтва та наркотиків або ж загинув під час якоїсь бійки.

Біблійні настанови про те, яким має бути чоловік і батько, повністю змінили моє сімейне життя (Ефесян 5:25; 6:4). Тепер ми багато чого робимо всією сім’єю. Я вже не змушую дружину весь час бути на кухні, а охоче підтримую її у проповідуванні, якому вона приділяє більшість свого часу. А дружина з радістю допомагає мені служити старійшиною збору.

Любов і милосердя Бога Єгови дуже вплинули на моє життя. Я палаю бажанням розповідати про його риси всім, кого вважають безнадійними, яким колись вважали мене. Я знаю, що Біблія має силу допомогти кожному вести чисте змістовне життя. Завдяки цій книзі я навчився любити і поважати як чоловіків, так і жінок, а також розвинув повагу до самого себе.