«Я побачив у небі престол, а на престолі хтось сидів. Той, хто сидів, був подібний до каменя яшми і сердоліку; довкола ж престолу сяяла веселка, схожа на смарагд» (Об’явлення 4:2, 3).

«Довкола ж нього було сяйво, подібне до веселки, яка з’являється в хмарах у день зливи. Так виглядало сяйво, що було довкола. Це була подоба слави Єгови» (Єзекіїля 1:27, 28).

Ці видіння, які бачили апостол Іван та пророк Єзекіїль, змальовують велич Всевишнього Бога Єгови за допомогою зрозумілих для нас образів. Наприклад, нам легко уявити коштовні камені сліпучого блиску, сяйво веселки та величний престол. Все це показує, що в присутності Єгови царює блаженство, спокій і невимовна краса, яка вселяє трепет.

Описи цих видінь узгоджуються зі словами псалмоспівця, який написав: «Єгова — величний і, як ніхто інший, гідний хвали. Він грізніший за усіх богів. Всі боги народів — то нікчемні божки, а Єгова — той, хто створив небеса. Перед ним — велич і слава, у його святині — сила й краса» (Псалом 96:4—6).

Єгова, попри всю свою велич, заохочує людей звертатися до нього в молитвах і запевняє, що слухатиме їх (Псалом 65:2). Він дуже любить нас і ніжно турбується нами, тому апостол Іван міг впевнено сказати: «Бог є любов» (1 Івана 4:8).

«[Учень Христа] Степан, сповнений святого духу, глянув на небо і побачив Божу славу та Ісуса, який стояв праворуч від Бога. І Степан сказав: “Дивіться! Я бачу розкрите небо та Сина людського, який стоїть праворуч від Бога”» (Дії 7:55, 56).

Ці слова Степан сказав юдейським провідникам, які незадовго до того домоглися страти Ісуса. Видіння, дане Степану, стало доказом того, що Ісус воскрес і отримав високе становище. Ось що про це написав апостол  Павло: «[Єгова] воскресив Христа з мертвих і посадив його праворуч від себе в небесах, набагато вище від усякого уряду, влади, сили, панування та всілякого імені не тільки в цьому віці, але й у прийдешньому» (Ефесян 1:20, 21).

Біблія показує, що Ісус не тільки займає високе становище, але й, подібно до Єгови, ніжно піклується про людей. Під час свого служіння на землі Божий Син зціляв хворих і калік, а також воскрешав померлих. Своєю жертовною смертю він довів, що сильно любить Бога і людей (Ефесян 2:4, 5). Перебуваючи по Божій правиці, Ісус невдовзі проявить свою владу і зіллє рясні благословення на слухняних людей по цілій землі.

«Я [пророк Даниїл] побачив, як поставили престоли і сів Давній днями [Єгова]... Тисяча тисяч служили йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед ним» (Даниїла 7:9, 10).

У цьому видінні Даниїл бачив у небі не лише одного, а безліч ангелів. Від побаченого пророку, мабуть, просто перехопило дух. Ангели — це розумні та могутні духовні особи. Серед них, зокрема, є серафими та херувими. У Біблії ангели згадуються понад 250 разів.

Дехто вірить, що ангелами стають добрі люди, які помирають, але це не так. Бог створив цих духовних осіб задовго до створення людини. Вони спостерігали за тим, як Бог творив землю, і голосно його вихваляли (Йова 38:4—7).

Вірні Богу ангели чинять його волю. Зокрема вони підтримують найважливішу працю, яка виконується сьогодні на землі,— працю проголошення доброї новини про Боже Царство (Матвія 24:14). Апостол Іван бачив це у своєму видінні. Ось що він написав: «Я побачив іншого ангела, який летів у піднебессі. Він мав вічну добру новину, яку проголошував жителям землі: кожній нації, племені, мові та народу» (Об’явлення 14:6). Звичайно,  ангели не розмовляють з людьми безпосередньо, що вони іноді робили у минулому. Все ж сьогодні вони скеровують тих, хто проповідує добру новину, до щиросердих людей.

«Вибухнула на небі війна: Михаїл [Ісус Христос] разом зі своїми ангелами воював проти дракона. Дракон і його ангели воювали, але не перемогли, і вже не було їм місця на небі. Тож скинений був великий дракон, змій стародавній, який називається Диявол і Сатана та вводить в оману всю населену землю. Він був скинений на землю разом зі своїми ангелами» (Об’явлення 12:7—9).

На небі не завжди панував мир. Ще на зорі людської історії один ангел, який зажадав поклоніння інших, збунтувався проти Єгови і став Сатаною, що означає «противник». Згодом до його бунту приєдналася частина ангелів, які стали демонами. Ці просякнуті злом противники Єгови звели більшість людей з праведного шляху.

Сатана і його демони свавільні та жорстокі. Вони є ворогами людей, і саме на них лежить значна частка вини за усі страждання на землі. Достатньо лише згадати історію про Йова, вірного Божого служителя. Спочатку Сатана погубив усіх його слуг, а також худобу. Тоді цей ворог Бога відібрав життя усіх Йовових дітей. Він наслав на дім, в якому вони були, «сильний вітер», і дім завалився, поховавши їх під своїми уламками. І на додаток Сатана «вразив Йова болючими чиряками від стіп до самого тім’я» (Йова 1:7—19; 2:7).

А втім, невдовзі з Сатаною буде покінчено. Його скинуто з неба в околиці землі, і він знає, «що йому залишилось мало часу» (Об’явлення 12:12). Цей противник Єгови приречений, що дуже потішає.

«Ти [Ісус]... купив для Бога людей з усіх племен, мов, народів і націй. Ти сформував з них царство та зробив їх священиками нашого Бога, і вони царюватимуть над землею» (Об’явлення 5:9, 10).

Декотрі люди, подібно як Ісус, теж воскреснуть до життя у небі. Ісус сказав своїм вірним апостолам: «Я йду приготувати вам місце. А коли піду та приготую вам місце, то повернуся  й прийму вас до себе, щоб ви були там, де я» (Івана 14:2, 3).

Ті, хто йде до неба, ідуть туди з певною метою. Разом з Божим Сином вони утворять Царство, або уряд, який зрештою запанує над усією землею і зіллє рясні благословення на її мешканців. Саме те Царство мав на увазі Ісус, коли вчив своїх послідовників молитися: «Батьку наш, що на небесах, нехай освячується твоє ім’я. Нехай прийде твоє Царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10).

«Я [апостол Іван] почув з престолу гучний голос: “Ось намет Бога з людьми... Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло”» (Об’явлення 21:3, 4).

Це пророче видіння вказує на час, коли Боже Царство, тобто Ісус разом з воскреслими до життя у небі, покладе край правлінню Сатани і перетворить землю на рай. Страждання і біль кануть у минуле. Навіть смерті більше не буде.

А що сказати про мільярди померлих, які не підуть до неба? У майбутньому Бог воскресить їх і дасть їм можливість жити вічно у Раю на землі (Луки 23:43).