СПОЖИВАННЯ їжі приносить нам неабияку насолоду. А втім, є люди, для яких певні продукти стали справжніми ворогами. Вони, як і Емілі, страждають харчовою алергією. В Емілі виникла гостра, небезпечна для життя алергічна реакція, яка називається анафілаксією. На щастя, більшість харчових алергій не такі серйозні.

За останні роки зросла кількість випадків харчової алергії та непереносимості. Все ж, згідно з деякими дослідженнями, більшість тих, хто підозрює у себе харчову алергію, не пройшли обстеження для її підтвердження.

«Не існує загальноприйнятого визначення, що таке харчова алергія»,— зауважила група науковців на чолі з Дженніфер Шнайдер-Чафен в своїй доповіді, опублікованій в «Журналі Американської медичної асоціації». Однак загалом фахівці вважають, що зазвичай алергічні реакції запускає імунна система.

Найчастіше алергічна реакція на якийсь продукт харчування — це реакція на білок, який міститься в цьому продукті і який імунна система помилково розпізнає як шкідливий. Коли певний білок вперше потрапляє до організму, імунна система може сприйняти його за «ворога». Щоб знешкодити його, вона виробляє особливий тип антитіл, відомий як імуноглобулін Е (IgE). Якщо харчовий алерген повторно потрапляє в організм, утворені раніше антитіла можуть спричинити виділення різних хімічних речовин, зокрема гістаміну.

За нормальних умов гістамін сприяє роботі імунної системи. Однак з нез’ясованих досі причин наявність IgE-антитіл і подальший викид гістаміну спричиняють алергічну реакцію у того, хто виявився надмірно чутливим до певного харчового білка.

Це пояснює, чому якийсь продукт, потрапивши в організм людини вперше, не викликає жодних симптомів, а потрапивши туди вдруге — стає збудником алергічної реакції.

Харчовою непереносимістю, як і харчовою алергією, є негативна реакція організму на певний продукт. А втім, на відміну від алергії (яку безпосередньо спричиняє імунна система) харчова непереносимість — це реакція з боку травної системи, тож антитіла у даному випадку не виробляються. Переважно непереносимість виявляється у проблемах з перетравленням їжі, спричинених, можливо,  нестачею ферментів або ж наявністю в харчовому продукті хімікатів, які важко розщепити. Приміром, непереносимість лактози виникає тоді, коли травна система не виділяє необхідних ферментів, щоб перетравити цукор, який міститься в молочних продуктах.

Оскільки у випадку харчової непереносимості антитіла не виробляються, вона може проявити себе тоді, коли людина вперше споживає якийсь продукт. При цьому ключовим фактором може бути кількість продукту — якщо його небагато, то травна система впорається з ним, якщо ж його багато, то можуть бути проблеми. Цим харчова непереносимість відрізняється від гострої харчової алергії, при якій навіть незначна кількість якогось продукту може викликати небезпечну для життя реакцію.

У того, хто страждає від харчової алергії, може виникати свербіж, кропив’янка, набряк гортані, очей чи язика, нудота, блювання та діарея. В найгіршому випадку наступає анафілактичний шок. Його ознаками є різке зниження артеріального тиску, запаморочення, непритомність і навіть зупинка серця. Анафілаксія розвивається дуже швидко і може призвести до смерті.

Фактично будь-який харчовий продукт може спричинити алергію. Та лідерами серед збудників найбільш гострих харчових алергій є молоко, яйця, риба і морепродукти, арахіс, соєві боби, горіхи і пшениця. Алергія не знає вікових обмежень. Дослідження показали, що немалу роль також відіграє спадковість, і цілком ймовірно, що у дитини, в якої принаймні хтось з батьків алергік, теж розвинеться алергія. А втім, нерідко це захворювання у дітей з віком проходить.

Симптоми харчової непереносимості зазвичай не такі серйозні, як симптоми гострих алергічних реакцій. Її проявами є, зокрема, біль у животі, здуття, гази, спазми, головний біль, шкірна висипка, втома або загальна слабкість. Харчову непереносимість може викликати цілий ряд продуктів, але найчастіше — молокопродукти, пшениця, клейковина, алкоголь і дріжджі.

Якщо ви підозрюєте у себе харчову алергію або ж харчову непереносимість, пройдіть обстеження у спеціаліста. Не варто займатися самодіагностикою і на власний розсуд обмежувати споживання певних продуктів. Це може завдати шкоди, адже ви ненавмисно позбавите свій організм необхідних поживних речовин.

Найпоширенішим методом лікування гострих алергічних реакцій залишається виключення з раціону продуктів-збудників алергії *. Якщо ж у вас помірна харчова алергія або харчова непереносимість, то вам, можливо, буде достатньо просто обмежити частоту і кількість споживання певних продуктів. Однак в деяких випадках, залежно від ступеня тяжкості харчової непереносимості, слід назавжди або принаймні на певний період відмовитись від усіх підозрілих продуктів.

Якщо ви страждаєте харчовою алергією або харчовою непереносимістю, не падайте духом. Вас може потішити той факт, що багато тих, кого спіткала така ж проблема, навчилися давати собі з нею раду і далі насолоджуються розмаїттям смачної і поживної їжі.