У МИНУЛІ роки по цілому світі чулися гучні протести проти статевого приставання до дітей. Але те, що увага засобів масової інформації зосереджена на знаменитих людях, котрі публічно визнають те, що в дитинстві самі знесли статеву наругу, призводить до певного непорозуміння. Дехто вважає, що всі ці розмови про статеві напади на дітей просто остання популярна тенденція. Хоча, насправді, у таких статевих нападах немає нічого нового. Таке практикувалося впродовж майже усієї історії людства.

Чотири тисячі років тому міста Содом та Гоморра прославилися за свою розпусту. Очевидно, що серед багатьох пороків людей того терену була і педофілія. У Буття 19:4 (Куліш) описується про неконтрольовану у сексуальному плані содомлянську чернь, що «від молодика, тай до дїда» намагалися зґвалтувати двох чоловіків — Лотових гостей. Задумаймося: звідки звичайним молодикам прийшло в голову ґвалтувати чоловіків? Звичайно, що їх уже було навчено гомосексуального збочення.

Проминули сторіччя, й ізраїльський народ переселився на територію Ханаану. Цей край був переповнений кровозмішенням, содомізмом, скотолозтвом, проституцією і навіть ритуальним жертвоприношенням немовлят богам-демонам; всі ці порочні вчинки недвозначно були заборонені Мойсеєвим Законом (Левит 18:6, 21—23; 19:29; Єремії 32:35). Усупереч божественному застереженню, бунтівні ізраїльтяни, а також деякі з їхніх правителів переймали ці паскудні вчинки (Псалом 106:35—38).

Проте стародавня Греція і Рим у цьому плані були значно гіршими від Ізраїля. Дітовбивство було поширене у цих двох державах, а в Греції загальноприйнятими були статеві стосунки старших чоловіків з хлопчиками. У кожному давньогрецькому місті процвітали доми розпусти з хлопчиками. А під час римської імперії дитяча проституція була настільки поширеною, що саме для цієї торгівлі було встановлено особливі податки та спеціальні вихідні дні. Дівчаток ґвалтували на аренах і змушували до скотолозтва. Подібні звірства були поширені в багатьох інших стародавніх державах.

А що можна сказати про наші дні? Чи сьогодні люди занадто цивілізовані, щоб дозволити процвітати таким жахливим сексуальним вчинкам? Дослідники Біблії не можуть погодитися з цим. Вони добре знають, що апостол Павло охарактеризував нашу добу, як «тяжкі часи». Він перерахував  нестямне самолюбство, розкошолюбство і занепад природного кохання, що поширились у сучасному суспільстві, і додав: «Лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися» (2 Тимофія 3:1—5, 13, Хоменко; Об’явлення 12:7—12). Чи статеве приставання до дітей, що так часто здійснюється «лихими людьми й дурисвітами», не посилюється?

Нападки на дітей часто відбуваються так нишком, що їх називають злочинами, про котрі найрідше повідомляється в поліцію. За минулі десятиліття кількість таких злочинів дуже помітно зросла. У Сполучених Штатах Америки газетою «Лос-Анжелес таймс» було проведено опит на цю тему. Виявилось, що 27 відсотків жінок та 16 відсотків чоловіків знесли статеву наругу у дитячому віці. Лише сама ця статистика шокує своїми цифрами, але інші ретельні підрахунки у Сполучених Штатах Америки показують значно вищі цифри.

У Малайзії кількість повідомлень про статеві приставання до дітей за останнє десятиріччя збільшилася у чотири рази. У Таїланді 75 відсотків чоловіків під час одного опиту зізналися, що мали зносини з дітьми, які займаються проституцією. У Німеччині за офіційними підрахунками щороку 300 000 дітей зносять статеву наругу. Згідно з південноафриканською газетою «Кейп таймс», за минулий трирічний період кількість таких нападів підскочила на 175 відсотків. У Нідерландах та Канаді дослідники виявили, що близько третини усіх жінок знесли статеве знущання у дитячому віці. У Фінляндії 18 відсотків школярок-дев’ятикласниць (15 чи 16 років) і 7 відсотків юнаків повідомили, що мали статеві стосунки з кимось, хто принаймні на 5 років старший од них.

У різних країнах виплила на поверхню тривожна інформація про релігійні культи збезчещення дітей садистичними методами та мучення їх. Часто до тих, хто повідомляє про те, що був жертвою такого злочину, ставляться недовірливо і без жодного співчуття.

Отже, статеве приставання до дітей не є ні новим, ні рідкісним явищем, це давня проблема, що нині набула епідемічних розмірів. Її наслідки трагічні. Багато жертв мають глибоке відчуття нікчемності та втрачають повагу до себе. Фахівці у цій галузі перераховують деякі загальні наслідки кровозмішення на дівчатках, як, наприклад, утеча з дому, зловживання наркотиками та алкоголем, депресія, спроба до самогубства, правопорушення, безладне статеве життя, розлади сну та загальмовану здатність навчатись. У дорослому віці пережите в дитинстві може вилитись у невміння бути доброю матір’ю, статеву холодність, недовір’я до чоловіків, одруження з педофілом, лесбіянство, проституцію і статеве приставання до дітей.

Ці наслідки не є неодворотними, і ніхто не може виправдовувати свою спотворену поведінку лише тим, що колись був зґвалтованим. Жертва такого знущання не обов’язково мусить ставати неморальною особою або правопорушником, а також вона не позбавляється своєї особистої відповідальності за поведінку у своєму подальшому житті. Але такі загальні наслідки дійсно можуть відбиватися на жертвах. Вони додають нагальності питанню: як ми можемо захистити дітей від статевого приставання?