Дивовижний світ комах

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІСПАНІЇ

ЧИ, НА вашу думку, комахи приносять лише прикрість? І вам би хотілось бачити світ без цих надокучливих шкідників? Чи ви порскаєте на них отрутою, б’єте їх і наступаєте на них при кожній нагоді? Перед тим як оголосити війну всякому жучку, який перетинає вам дорогу, чому б не довідатись щось про комашиний світ? Врешті-решт, коли взяти до уваги, що на кожну людину припадає близько 200 000 000 комах, можна бути певними: вони завжди будуть десь поруч!

Коротке ознайомлення лише з деякими з цих дивовижних створінь може переконати вас, що комахи гідні поваги.

Майстри польоту з чудовим зором

Багато комах є майстрами польоту. Розгляньте деякі приклади. Комарі можуть літати догори ногами. Певні види літають навіть у дощ, не намокаючи — фактично уникаючи крапель! Деякі тропічні оси й бджоли снують зі швидкістю до 72 кілометрів за годину. Північноамериканський метелик данаїда під час міграції подолав 3010 кілометрів. Дзюрчалки можуть робити понад тисячу змахів крилами за секунду — набагато більше, ніж колібрі. Бабки спроможні літати задом наперед, що викликало цікавість дослідників і спонукало їх до ґрунтовного вивчення цих комах.

Якщо ви колись намагались вбити муху, то знаєте, що ці комахи мають винятково гострий зір, поєднаний з  рефлексом, який у десять разів швидший за наш. Цікаво, що у мухи складне око. Воно містить безліч шестигранних кришталиків, кожен з яких функціонує самостійно. Отже, вірогідно, що зображення, яке бачить муха, розбите на крихітні частинки.

Деякі комахи бачать ультрафіолетове світло, невидиме для людського ока. Метелик, який нам здається тьмяно-білим, зовсім не такий для метелика самця. Справді, коли на самку дивитись в ультрафіолетовому світлі, у неї видно привабливий візерунок, що відразу привертає увагу самців-залицяльників.

Очі багатьох комах слугують компасом. Бджоли й оси, наприклад, можуть бачити площину поляризованого світла, що дає їм змогу визначати положення сонця на небі, навіть коли воно сховане за хмарами. Завдяки такій здатності ці комахи  спроможні відлітати далеко від своїх гнізд, а потім безпомилково знаходити дорогу додому.

Повітря напоєне коханням

У світі комах, щоб знайти партнера, часто використовуються звуки й запахи. Коли взяти до уваги, що їхнє життя триває всього кілька тижнів, а потенційних партнерів небагато, то знайти супутницю — це немале досягнення.

Самки метелика павиноочка приваблюють поклонників, поширюючи специфічний запах, який настільки сильний, що самець спроможний летіти на цей аромат, почувши його на відстані близько 11 кілометрів. Його чутливі антени можуть вловити навіть одну молекулу речовини, завдяки якій у повітрі стоїть аромат.

Цвіркуни, коники й цикади віддають перевагу тому, щоб їх чули. Навіть ми, люди,  можемо чути закоханого самця цикади у той час, як він перетворює своє тіло у резонатор. Велика група цикад-залицяльників може створити галас, сильніший від звуку дриля! На відміну від самців, деякі самки взагалі не видають звуків.

Пробудження й зігрівання

Для людей, які живуть у холодному кліматі, важливо підтримувати тепло. Це саме стосується холоднокровних комах, котрі прокидаються щоранку фактично замороженими. Їхнім союзником є сонце, і вони якнайліпше використовують його.

Комах і жуків приваблюють квіти або листки, які купаються в теплих променях сонця у ранкові години. Декотрі жуки вчащають до австралійської водяної лілії, яка діє, наче ботанічна теплиця, нагріваючи свої квіти аж до 20 градусів за Цельсієм, що є вище довколишньої температури. А метелики мають «вбудовану систему опалення». Коли їм необхідно зігрітись, вони розгортають свої крила, які слугують ефективними сонячними батареями, і наставляють їх до сонця.

Комахи роблять усе, що вам тільки може прийти до голови

У світі комах майже кожен вид виконує певну роль, іноді досить дивну. Деякі  види молі, наприклад, шукаючи життєдайної солі й вогкості, усмоктують сльози буйвола. Інші комахи, споряджені сильним антифризом, розселились на крижаних вершинах гір, поїдаючи клопів, які не витримують холоду.

Тисячу років тому мудрий цар Соломон зауважив особливу працьовитість мурашок. Він написав: «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її — й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу» (Приповістей 6:6—8). Дуже дивує відсутність у мурашок правителя, коли взяти до уваги, що у деяких їхніх колоніях нараховується понад 20 мільйонів особин! Однак ці «великі міста» комах чудово функціонують. Кожна мурашка виконує певне завдання, так що вся колонія забезпечена їжею, охороною й сховком.

Мабуть, найбільш вражаючим прикладом сховку комах є термітники. Деякі з них сягають 7,5 метра заввишки *. Ці захопливі будівлі мають вишукані «кондиціонери» й підземні грибні городи. А найбільше вражає те, що терміти, які будують ці високі піраміди, сліпі!

Чому нам потрібні комахи

Комахи відіграють дуже важливу роль у нашому щоденному житті. Близько 30 відсотків їжі ми отримуємо фактично завдяки запиленню, яке здійснюють переважно дикі бджоли. Але запилення — це лише одна з багатьох корисних праць, здійснюваних комахами. Вони підтримують чистоту землі за допомогою ефективної системи перероблювання, оскільки сприяють розкладу мертвих рослин і тварин. Таким чином збагачується ґрунт і вивільнені поживні речовини сприяють росту рослин. «Без комах,— пише ентомолог Крістофер О’Тул у своїй книжці «Чужоземне царство» (англ.),— нас би завалили залишки рослин і тварин».

Відсутність комах одразу відчувається. Розгляньте, що відбулось в Австралії, країні, яка стала оселею для чималої кількості великої рогатої худоби. Звичайно, неминучим було те, що стада всюди залишали послід. А це спричинило розмноження мухи Musca vetustissima, що стало лихом як для людей, так і для худоби. Отже, з Європи й Африки завезли жуків-гнойовиків. Проблему було вирішено!

Друзі чи вороги?

Слід визнати, що деякі комахи їдять урожай та розносять хвороби. Але тільки близько 1 відсотка всіх комах вважаються паразитами, і багато з них завдають додаткових збитків, тому що сама людина змінила навколишнє середовище. Наприклад, москіти, які розносять малярію, рідко турбують місцевих жителів екваторіального лісу. Однак вони заподіюють шкоду мешканцям міст, що межують з лісом, де є багато стоячої води.

Проводячи сівозміну, завозячи або зберігаючи природних ворогів комах, людина часто може легко контролювати вплив комах-паразитів, які знищують урожай. Скажімо, невибагливе сонечко й золотоочки — це діяльні винищувачі нашестя попелиць. А у Південно-Східній Азії працівники в галузі охорони здоров’я виявили, що дві личинки бабки можуть охороняти резервуар з водою від личинок москітів.

Незважаючи на шкоду, яку спричиняють комахи, вони є невід’ємною частиною світу природи, від якого ми залежні. Як зазначив Крістофер О’Тул, у той час, як комахи можуть вижити без нас, «ми не виживемо без них».

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 16, 17]

МЕТАМОРФОЗ Новий вигляд, новий спосіб життя

Деякі комахи повністю змінюють свій зовнішній вигляд у процесі, який називається метаморфозом, буквально — «зміна форми». Зміни можуть бути надзвичайні. Личинки перемінюються в мух; гусениці — в метеликів; а водяні личинки — в крилатих бабок. Метаморфозу зазнають сотні тисяч комах.

Таке перетворення можна порівняти до перетворення поїзда у літак. Воно можливе завдяки величезним видозмінам, які відбуваються у тілі комахи. Для прикладу, візьміть до уваги метелика. Поки гусениця перебуває у формі лялечки, більша частина її початкової тканини й органів тіла руйнується і з’являється ціла група нових дорослих органів, таких, як крила, очі й антени.

Часто перетворення включає в себе новий спосіб життя. Приміром, коли бабки перебувають на личинковій стадії, їхньою здобиччю є маленькі рибки й пуголовки. Але коли бабки перетворюються у крилатих дорослих, то починають харчуватися комахами. Це можна було б прирівняти до того, якби людина плавала 20 років у морі, а позосталі роки свого життя літала, немов птах.

Чи еволюція могла спричинити такі неймовірні перетворення? Як гусениця взагалі могла з’явитися на світ, причому запрограмована перетворитися на метелика? До речі, що з’явилось першим — гусениця чи метелик? Одне не може існувати без другого, оскільки лише метелик відкладає яйця.

Звичайно, процес метаморфозу є переконливим доказом того, що існує Найвеличніший Конструктор, той, кого Біблія називає Творцем усього і Всемогутнім Богом (Псалом 104:24; Об’явлення 4:11).

[Ілюстрації]

Щойно вилупившись з лялечки, метелик-парусник витягує свої крила.

[Ілюстрації на сторінці 18]

Вгорі: золотиста бронзівка.

Вгорі справа: вкритий росою листоїд розігрівається.

З правого краю: жук Dinaster centaureus.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Африканський коник роду справжніх саранових.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Ґедзь.