Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Від наших читачів

Від наших читачів

Від наших читачів

Вага Від усього серця хочу подякувати вам за статтю «Молоді люди запитують... Як я можу позбутися турботи про свою вагу?» (22 травня 1999 року). Уже протягом деякого часу я думаю лише про свою зовнішність і вагу. Мені соромно дивитись на себе в дзеркало й не хочеться важитись. Проте, прочитавши вашу статтю, я усвідомила, що в першу чергу ціниться особистість людини.

Л. Р., Франція

Інвалідність Більшість свого часу я проводжу в інвалідному візку. Моя дружина страждає на синдром хронічної втоми й глибоку депресію. Серія статей «Надія для інвалідів» (8 червня 1999 року) згадувала, що смуток — це природне почуття, коли стається непоправне. Також ілюстрації до статті «Коли всі фізичні вади зникнуть» допомогли мені більш реальніше побачити майбутнє, де всі будуть зцілені від недуг.

К. В., США

Під час нещасного випадку я втратив ступню лівої ноги, коли мав лише чотири роки. Ваші статті допомогли мені справлятися з частими приступами депресії. Будь ласка, продовжуйте друкувати чудові статті, які допомагають боротись з упередженнями.

А. Дж. Т. П., Бразилія

Людям слід знати, що так само, як і всі, інваліди мають почуття й емоції, і їм теж можна завдати болю. Люди деколи дивляться на інваліда, як на неповноцінного й висловлюють грубі зауваження або повністю ігнорують його. Інваліди не є ані нерозумними, ані лінивими, ані безпорадними. Багато з нас може готувати, прибирати, купувати, створити сім’ю, працювати й навіть водити машину. Те, що я дізналась про Єгову та його керований любов’ю і дбайливий спосіб дій, допомагає мені давати собі раду. Я ще не є Свідком Єгови, але сподіваюсь стати ним у майбутньому.

А. Ґ., США

Цінність у Божих очах Я часто почуваюсь пригніченою і нікчемною; деколи думаю, що не повинна бути повночасною благовісницею, оскільки не прикладаю достатньо зусиль. Стаття «Погляд Біблії... Ви цінні в Божих очах!» (8 червня 1999 року) допомогла мені почуватися набагато ліпше. Завдяки їй я усвідомила, що Сатана намагається навіювати нам такі почуття, аби змусити нас припинити служіння Єгові.

Л. В., Канада

Стаття надзвичайно потішила мене. До цього часу мені здавалось, ніби Єгова не слухає моїх молитов. Але, прочитавши вашу статтю, я стала впевненішою та більше довіряю Єгові. Будь ласка, продовжуйте друкувати такі втішні статті.

Р. В. Т., Бельгія

У мене залишилися емоційні рани від помилок, які позбавили мене почуття власної гідності. Сьогодні завдяки моїм взаєминам з Єговою й усвідомленню того, що його любов вище людського розуміння, я відчуваю себе щасливою й безпечною.

В. С. К., Бразилія

Я щойно прослухала цю статтю на аудіокасеті. Вже протягом 44 років я сліпа і навіть після того, як охрестилась і стала християнкою, ніколи не вважала себе чогось вартою. Стаття глибоко зворушила мене. Я дуже вдячна Богу, що він не дивиться на нас так, як дивимось на себе ми.

А. К., Італія

Я страждаю від негативних емоцій. Проте коли читала статтю, то відчувала, ніби Єгова ніжно розмовляв зі мною. Змінити спосіб мислення дуже нелегко, але я намагатимусь пам’ятати про те, що говорилось у статті: «Єгова, подібно до люблячого батька, є «близький» — завжди пильний, дбайливий і готовий допомогти (Псалом 147:1, 3)».

К. Ф., Японія