Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Християнська любов проти вулкана

Християнська любов проти вулкана

Християнська любов проти вулкана

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В КАМЕРУНІ

МИНУЛОГО року в західноафриканській країні Камерун прокинувся в люті велетень. Гора Камерун — це вулкан, який здіймається на 4070 метрів над рівнем моря. Те виверження вулкана — п’яте у XX столітті — було найгрізнішим і найнебезпечнішим за весь час.

Перший удар стихійного лиха прийшовся на суботу пополудні, 27 березня 1999 року. Очевидці з містечка Буеа, розташованого коло підніжжя гори, кажуть, що від нього сильно захиталися стіни будинків і навіть дерева. Наступного вечора, приблизно о пів на дев’яту, стався найсильніший і найбільш руйнівний струс. Його було відчутно аж за 70 кілометрів у Дуалі. В четвер 30 березня 1999 року в газеті «Месаже» з’явилася стаття під заголовком «Виверження гори Камерун. Двісті п’ятдесят тисяч чоловік потерпіло від вогню». У ній говорилось: «За два дні відбулося 50 поштовхів. Уже з’явилося 4 кратери. Знищено сотні домів. Президентський палац у Буеа в руїнах».

У містечку Буеа живе коло 80 Свідків Єгови. Багато домів було вщент зруйновано, в тому числі й той, що служив Свідкам Залом Царства. На щастя, ніхто не втратив життя.

Християнська любов у дії

Християнська любов відразу спонукала до дій, щоб відшкодувати лихо, спричинене цим розлюченим велетнем. Було призначено комітет з надання допомоги. Керівний орган Свідків Єгови організував постачання необхідних коштів, і сотні Свідків, спонукані любов’ю, охоче пожертвували свій час, сили та гроші.

Збори Свідків Єгови надіслали їжу. Один Свідок подарував 1000 цементних блоків. Інший домовився про купівлю за низькими цінами алюмінієвої бляхи на дах. Ще інший, аби дістати колоди, пройшов пішки 16 кілометрів. Молодий чоловік, який збирав гроші, щоб заплатити віно за свою наречену, відклав весілля, а гроші використав на ремонт електропили. Потім він пішов на три тижні до лісу й спиляв дерев на цілий дім! Після цього сильні молоді християнські брати віднесли колоди на головах до вантажівки, яка стояла за п’ять кілометрів.

Відбудова почалася 24 квітня. До роботи приступило 60 добровольців. Протягом наступних вихідних число робітників зросло до 200. Три Свідки, які працюють повний робочий день, приїхали після роботи й допомагали на будові мало не до світанку. Свідок з Дуали був цілий ранок на роботі, а тоді приїхав за 70 кілометрів на мотоциклі й працював до півночі і лише потім поїхав додому. Менше як за два місяці було закінчено шість будинків. І весь цей час збір Буеа проводив свої зібрання у приватному домі, хоча кількість присутніх на зібраннях вдвічі перевищувала число вісників збору.

Протягом того часу комітет з надання допомоги роздав понад 40 000 таблеток для очищення води й подбав про госпіталізацію близько 10 осіб, які через токсичні гази та вулканічний попіл мали респіраторні ускладнення. Як же зреагували ті, хто бачив вияв такої християнської любові?

Християнська любов перемагає

Чоловік з Місцевої сільськогосподарської делегації, поспостерігавши за тим, як брати будували один з домів, сказав: «Уже сам цей будинок багато про що говорить... він свідчить про вашу любов». А вчителька зазначила: «Я ще ніколи не бачила чогось подібного... Це справді ознака правдивого християнства».

З уст тих, кому брати допомогли особисто, звучало багато слів сердечної подяки. Тімоті, 65-річний хворий чоловік, написав: «Кожного разу, коли ми дивимося на наш новий будинок, на очах з’являються сльози радості. Ми не перестаємо дякувати Єгові за його доброту». Одна вдова, яка не є Свідком Єгови, залишилась з чотирма дітьми без засобів до існування, коли завалився їхній дім. Вона найняла робітників, але ті розкрали матеріал для покриття даху. Тоді їй на допомогу прийшли Свідки. Вона сказала: «Не знаю, як я віддячуся. Моє серце переповнене радістю». Елізабет, дружина християнського старійшини, промовила: «Як приємно бачити, що в організації Єгови існує така любов! Це доказ того, що ми служимо живому Богові».

Виверження вулкана було дуже потужне, але воно не могло зруйнувати християнську любов цього братства. Дійсно, як написав під натхненням апостол Павло, «ніколи любов не перестає» (1 Коринтян 13:8).

[Ілюстрації на сторінці 16]

Потоки розплавленої лави спричинили страшне спустошення.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Добровольці працювали не покладаючи рук, щоб відремонтувати пошкоджені будинки.

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Гора Камерун.