Молоді люди запитують...

Батько-втікач. Чи може він справді втекти?

«Її слова: «У нас буде дитина» — приголомшили мене. Хто займатиметься малюком? Я зовсім не мав можливості піклуватись сім’єю. Мені хотілось втекти» (Джім) *.

«ЩОРОКУ,— говориться у звіті Інституту Алана Ґуттмахера,— вагітніє майже 1 мільйон дівчат». Крім того, «78 відсотків дітей у підлітків — позашлюбні».

Раніше чоловіки вважали себе зобов’язаними піклуватись про своїх дітей. А от у наш час «позашлюбна вагітність більше не приносить сорому і ганьби, як колись», говориться в книжці «Батько-підліток» (англ.). Подекуди серед хлопців панує думка, що мати дитину без шлюбу — це символ престижу! Деякі молоді люди вважають себе відповідальними за своїх дітей, але багато інших відходить або й утікає від сповнення батьківських обов’язків *.

Чи може молода людина цілком уникнути наслідків розпусти? Згідно з Біблією, ні. Ця книга застерігає: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Галатів 6:7). Як ми далі побачимо, наслідки статевої неморальності впливають на все подальше життя і хлопців, і дівчат. Молодь може уникнути цього, лише застосовуючи ясну біблійну пораду не чинити статевої неморальності.

Піти не так легко

Догляд за дитиною пов’язаний з великими витратами часу, матеріальних засобів, із самообмеженням. У книжці «Молодий неодружений батько» (англ.) зазначено: «Деякі молоді чоловіки не хочуть «піклуватись про інших», коли це вимагає відмовляти собі у чомусь». Однак чимало осіб дорого розплачується за свій егоїзм. Судді та законодавці в багатьох країнах дедалі суворіше ставляться до чоловіків, які не забезпечують своїх дітей. Хлопця, батьківство якого юридично доведене, можуть зобов’язати до сплати аліментів. І це цілком справедливо. Тому багатьом юнакам  доводиться йти зі школи або працювати на низькооплачуваній роботі. «Чим молодші батьки,— говориться в книжці «Вагітність і батьківство у шкільному віці» (англ.),— тим менше обов’язкової освіти батько отримує». А якщо хтось не в стані заробляти на аліменти, то у нього можуть з’явитися величезні борги.

Звичайно, не всі юнаки байдужі до своїх дітей. Чимало з них спочатку мають добрі цілі. За даними певного опитування, 75 відсотків юних батьків відвідують своїх дітей у пологових будинках. Але невдовзі батьківські обов’язки стають непосильним тягарем для більшості з них.

Молоді люди починають усвідомлювати, що не мають відповідних навичок та досвіду, аби знайти підхожу роботу, і їм стає соромно за свою нездатність матеріально забезпечувати сім’ю. Тому з часом вони взагалі відмовляються виконувати свої обов’язки. А втім, впродовж багатьох років хлопця може мучити розкаяння. Один чоловік, який став батьком в юності, признався: «Іноді я думаю, як повелося моєму синові... Відчуваю себе винним за те, що кинув [його], але тепер не знаю, де він. Можливо, колись він знайде мене».

Лихо, завдане дітям

Крім того, батькові-втікачу може бути дуже соромно за те, що він завдав лиха своїй дитині. У Біблії говориться, що дитині потрібні і мати, і батько (Вихід 20:12; Приповістей 1:8, 9). Залишена батьком дитина матиме в житті багато труднощів. У звіті Департаменту здоров’я та громадських служб США говориться: «Малі діти, які ростуть без батька, зазвичай мають нижчі бали за мовні та математичні тести. У віці 7—10 років такі діти здебільшого отримують гірші оцінки, у них незадовільна поведінка, вони частіше страждають на хронічні захворювання і психічні розлади. Серед підлітків, що живуть тільки з матір’ю, більше випадків вагітності у шкільному віці та ув’язнень, вони часто і не працюють, і не вчаться, залишають школу».

У «Щомісячнику Атлантики» (англ.) говориться: «Збільшується кількість соціально-наукових даних про те, що діти із зруйнованих розлученням сімей або народжені неодруженою жінкою мають менше успіхів у житті. Діти з неповних сімей у шість разів частіше зазнають нестатків. Ймовірно також, що вони і далі будуть жити у злиднях».

Пам’ятаймо, що ці дані базуються на статистичних вивченнях певних груп дітей і не обов’язково стосуються окремих осіб. Попри несприятливі сімейні обставини багато дітей виростають достойними, врівноваженими людьми. І все ж, почуття провини може лягти важким каменем на душу юнака, який відмовився від своєї дитини. «Боюсь, що поламав йому життя»,— сказав один неодружений батько (з книжки «Батько-підліток», англ.).

Чому надання допомоги буває проблематичним

Не всі юні батьки лишають своїх дітей напризволяще. Декотрі, як і належить, відчувають себе морально зобов’язаними перед власними дітьми і щиро хочуть допомагати у їх вихованні. Проте легко казати, але важко робити. По-перше, у неодруженого батька може бути мало юридичних прав, адже за законом, як часто він буде бачити свою дитину, визначатиме дівчина і її батьки. «Треба постійно боротися за можливість впливати на рішення щодо малюка»,— говорить Джім, слова якого наведені на початку статті. Наприклад, категоричні заперечення юного батька можуть не прийматися до уваги у таких важливих питаннях, як усиновлення або навіть припинення вагітності *. «Мені важко від того, що вони віддають його якійсь чужій людині,— скаржиться один юний батько.— Але я, здається, нічого не можу вдіяти».

Буває так, що юнак пропонує матері своєї  дитини одружитись *. Шлюб позбавляє дівчину деяких труднощів, а дитина матиме обох батьків. Імовірно, молоді люди, хоч і вчинили неморальність, щиро кохають одне одного. Однак спроможність хлопця мати дітей ще не означає, що він морально готовий бути чоловіком і батьком. Крім того, він, можливо, не здатний утримувати дружину і дитину. Згідно зі статистикою, ті, хто взяв шлюб через вагітність, часто розлучаються. Отже одруження не завжди найліпший вихід.

Багато юнаків пропонують піклуватися своїми дітьми. Як уже говорилось вище, щоб утримувати дитину, можливо 18 років або й більше, молодому батькові потрібно справжньої наполегливості! Постійна фінансова допомога може вберегти матір і дитину від убозтва.

А як щодо безпосередньої участі у вихованні дитини? Це теж буває дуже нелегко. Наприклад, батьки юної пари через побоювання подальших статевих стосунків між своїми дітьми відраджують їх бачитись або й забороняють такі зустрічі. Сама дівчина може не хотіти, щоб її малюк полюбив не одруженого з нею чоловіка. У всякому разі, якщо юному батькові дозволяють бачитись з дитиною, членам сім’ї слід подбати про те, аби юні батьки не залишались наодинці і знову не вчинили неморальності.

Декотрі неодружені батьки, бажаючи утримувати близький контакт з дітьми, навчились, як їх купати, годувати й читати їм, тобто опанували елементарні навички догляду. Юнак, що знає біблійні норми, може навіть навчати свою дитину принципів з Божого Слова (Ефесян 6:4). Ліпше, звичайно, коли дитина отримує хоча б частку батькової любові, ніж не отримує її взагалі, але це не зрівняти з його постійною присутністю. І якщо матір малюка колись одружиться, батькові залишиться тільки дивитись, як інший чоловік займається вихованням його дитини.

Отже, народження дитини у неодружених молодих людей спричиняє багато страждань — і їм самим, і дитині. Крім того, що це пов’язано з життєвими негараздами, виникає загроза втратити схвалення Бога Єгови, адже він засуджує незаконні статеві зносини (1 Солунян 4:3). Навіть у такій небажаній ситуації, як народження дитини у підлітків, молоді люди можуть дати собі раду. Але зрозуміло, найліпше з самого початку уникати розпусти. Один юний батько визнав: «Від часу народження позашлюбної дитини життя змінюється назавжди». Юний батько, можливо, житиме з наслідками своєї помилки решту життя (Галатів 6:8). І знову підтверджується мудрість біблійної поради: «Утікайте від розпусти» (1 Коринтян 6:18).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Найліпше з самого початку уникати розпусти.