Унікальний годинник у Празі

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Вуличні продавці наперебій намагаються заволодіти увагою туристів, які проходять повз них. На площі розноситься сміх, різномовний гомін і музика від гри на духових інструментах. Але чекайте! Чому натовп заспокоюється? Вже доходить до повної години, і всі очі прикуті до двох блакитних вікон на башті ратуші. Раптом вікна розсуваються і з’являються фігури Христових апостолів. Петро, тримаючи в руці великий ключ, очолює процесію. Проходячи по двоє повз вікна, 12 фігурок ніби оглядають натовп внизу.

МИ ДИВИМОСЬ спектакль астрономічного годинника на Староместській ратуші у Празі (Чеська Республіка). Цей чудовий механізм починає свою роботу щогодини з восьмої ранку до восьмої вечора. Крім механічного параду апостолів є ще інші рухливі фігурки назовні годинника. Вони  зображають те, чого мешканці Праги найбільше бояться. З одного боку стоїть Скупій, зважуючи у руці гаманець. Він є символом жадібності. Біля нього — Марнота, чоловік, який милується собою у дзеркалі. Скупій і Марнота кивають головами на знак самовдоволення. З іншого боку годинника стоїть скелет,— Смерть,— який одною кістлявою рукою б’є у дзвони, а другою повертає пісковий годинник. Скелет постійно відкриває і закриває зубаті щелепи й киває Туркові,— символу навали,— який стоїть біля нього. Турок хитає головою, відмовляючись іти з ним.

Розповідають, що якось у рот скелета залетів горобець, якраз коли той востаннє відкрив і закрив його. Нещасна пташка була ув’язнена там протягом години, поки скелет знову не відкрив рота! Якщо сьогодні, у комп’ютеризовану епоху, люди зачаровуються цим механічним чудом, чи можете собі уявити, яке враження це справляло на тих, хто жив сотні років тому?

Ближче знайомство з годинником

Туристи переважно зосереджують свою увагу на рухливих персонажах, до яких після встановлення годинника впродовж сторіч додавалися нові. Але найстаріший і наймайстерніший елемент годинника — це астрономічний циферблат. Що він може нам повідомити? По-перше, час. На чорному ободі виділяються золоті готичні цифри, які відповідно до старої чеської системи ділять добу на 24 години, починаючи від заходу сонця. О́бід обертається так, що незалежно від пори року 24-та година завжди збігається з заходом сонця. Римські цифри всередині обода розподіляють добу на два періоди по 12 годин, де полудень позначений угорі, а північ на долі. Пальці золотої руки показують час.

На астрономічному циферблаті також рухається великий золотий диск, що вказує траєкторію Сонця, а маленьке коло показує фази Місяця. Позірне обертання зоряного неба навколо Землі представлено меншим ексцентричним колом, на якому зображені сузір’я. Посередині циферблата прикріплена земна куля з її меридіанами, паралелями та полюсами й з Прагою в центрі. На циферблаті теж є три кола, які представляють екватор і тропіки Рака й Козерога. Отже, циферблат показує відносну позицію Землі, Місяця, Сонця й зірок протягом року. Під астрономічним циферблатом розміщено календарний диск, на якому зображено краєвиди, які відповідають кожному місяцю року. Календарний диск показує дату,  просуваючись щопівночі на один крок (всього їх 365), крім однієї ночі у високосний рік.

Якщо зазирнути всередину годинника, можна побачити приголомшливу кількість упорядкованих великих і малих коліс. Щотижня механік повністю перевіряє цей складний винахід.

Історія астрономічного годинника

Існує багато легенд, пов’язаних з празьким астрономічним годинником. Згідно з однією, годинник зробив майстер Гануш. Цей шедевр був настільки винятковий, що місцеві посадові особи боялись, аби Гануш не збудував подібні годинники в інших місцях, таким чином позбавляючи Прагу слави. Щоб запобігти цьому, вони найняли чоловіків, які напали й осліпили майстра Гануша. Легенда закінчується тим, що вмираючий Гануш дістався до механізму годинника й знищив його.

На щастя, це лише вигадана історія. Але Гануш був реальною особою, годинникарем, який жив у Празі з 1475 по 1497 рік. Багато років фахівці вважали, що це він зробив астрономічний годинник. Однак недавнє дослідження виявило, що ще 1410 року годинник змайстрував Мікулаш з Каданя. Гануш реконструював його у 1490 році. Починаючи з XVI століття механізм годинника ремонтували й відбудовували декілька разів. Проте після відбудови 1865 року більшість його компонентів уже не замінювали.

Наприкінці Другої світової війни нацисти, відступаючи з Праги, підпалили Староместську ратушу. Астрономічний годинник було сильно ушкоджено. Після війни обмірковувалися дві головні пропозиції щодо відновлення годинника: або зробити його таким, яким він був на початку, або ж виготовити нові циферблати й фігури, які б носили цілком інший характер. У Празі гору брало атеїстичне мислення, тому фігури апостолів не мали схвалення комуністичних органів влади. Проте перед тим, як змінити конструкцію, три майстри-годинникарі повідомили, що годинник можна відремонтувати, отже його відновили до передвоєнного вигляду. Тому сьогодні ми все ще бачимо скупія, скелета, турка й апостолів замість, скажімо, теслі, муляра, кравця або пралі.

І нарешті спів півня

У процесі роботи астрономічного годинника проходять дванадцять апостолів, але деякі деталі насправді не біблійні. Юду Іскаріотського та Якова, сина Алфеєвого заступили Павло та Варнава, які, згідно з Біблією, не були серед 12 апостолів (Дії 1:12—26). Над головою кожного апостола зображено німб — язичницький символ, котрий не використовували ранні християни.

Після появи останньої апостольської фігури над вікнами з’являється покритий позолотою півень, який співає. Дзвін сповіщає годину, вікна зачиняються, і натовп починає розходитись. Чи ви б хотіли побачити все це ще раз? Тоді нам слід почекати рівно годину. Тим часом ми можемо зосередити увагу на циферблаті цього годинника, який приваблює відвідувачів празької Староместської ратуші вже майже 600 років.

[Схема/Ілюстрація на сторінці 17]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

АСТРОНОМІЧНИЙ ЦИФЕРБЛАТ

На годиннику: 12:57.

Захід сонця: 17:21.

[Схема/Ілюстрація на сторінці 18]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

КАЛЕНДАРНИЙ ДИСК

Вказана дата: 1 січня.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Марнота і Скупій.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Смерть і Турок.