Від наших читачів

Наркотики Готуючи серію статей за назвою «Чи загрожує світу наркотичний полон?» (8 листопада 1999 року), ви провели глибокі дослідження. Моя робота пов’язана з наглядом за дільницею, де є чимало молодих наркоманів. Це видання допоможе багатьом покласти край наркотичній залежності.

Й. Т., Німеччина

Мене дуже підбадьорила історія Педро та його дружини Ани. Шість років наркотики руйнували моє життя. Оскільки я вивчав Біблію та розповідав іншим про те, чого навчаюся, це додало мені духовної сили перестати вживати наркотики.

Д. Дж., США

Вже 15 років я проводжу в школі уроки на тему здоров’я. Це видання журналу «Пробудись!» прийшло дуже вчасно, оскільки саме тепер ми проходимо тему алкоголю, наркотиків та водіння автомобіля. Обов’язково використаю інформацію з цього журналу!

Ш. Дж., США

Горіх таґуа Я читаю кожен номер вашого журналу, починаючи з 1954 року, і не перестаю захоплюватися статтями, в яких описано різнобічне використання творив Єгови. Стаття «Чи може врятувати слонів горіх таґуа?» (8 листопада 1999 року) є однією з таких. Дякую, що допомагаєте нам щораз більше усвідомлювати, наскільки дивовижна мудрість нашого Бога.

Д. Г., США

Чаклунство Щиро дякую за статтю «Що криється за чаклунством?» (8 листопада 1999 року). Багато людей думало, що відьми потворні й старі. Але прихильниками «вікки» стає тепер чимало молодих чоловіків та жінок. Навіть моя дочка зацікавилася цим. Але вона попросила передплатити для неї журнал «Пробудись!», і перший примірник, який вона отримала, містив цю статтю! Він прийшов своєчасно.

Б. Г., США

Ангели Хочу вас привітати з опублікуванням серії відвертих статей «Ангели. Хто вони насправді?» (22 листопада 1999 року). Нарешті хтось виявив мужність і шанобливо, зате чесно викрив, як небезпечно мати спотворене уявлення про ангелів. Особливо мені сподобався малюнок на 9-й сторінці, який показує, що самі ангели не люблять, коли перед ними сьогодні виявляють догідливість та звеличують їх.

Х. Л. А. Г., Бразилія

Тяжке випробування через хворобу Мене підбадьорила історія сім’ї Мейджер, описана у статті «Біда навчила нас покладатися на Єгову» (22 листопада 1999 року). Наш син мав багато складних вад серця, і через це його слід було оперувати. Лікарі сказали: «Без переливання крові ваш син помре!» Щоб змусити дати дозвіл на переливання крові, вони навіть розмовляли окремо зі мною і чоловіком. Але, як і сім’я Мейджер, ми просили у молитві про силу та відвагу. Наш син витримав операції і тепер добре почувається. Він виявив своє бажання охреститися як Свідок Єгови.

Б. К., США

Коли мого чоловіка поклали в лікарню, лікарі сказали, що він може пробути там багато місяців. Я дуже стомлювалась, намагаючись доглядати трьох дітей і водночас щодня відвідувати чоловіка. Не уявляю, що б я робила, якби не християнські брати й сестри, які дивилися за дітьми. Коли здавалося, що я більше цього не знесу, чоловік повернувся додому. Читаючи ці підбадьорливі статті, мені було важко стримувати сльози, викликані щирим співчуттям до сім’ї Мейджер та сумом через те, що їм довелося знести. Яка ж я рада, що вони так покладалися на Єгову!

Дж. Е., США