Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Зваблива сила сантерії

Зваблива сила сантерії

Зваблива сила сантерії

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В МЕКСИЦІ

САНТЕРІЯ вже багато років належить до провідних релігій на Кубі. Але поступово ця форма поклоніння стала поширюватися також в інших країнах. Наприклад, на одному з головних базарів у центрі Мехіко діють спеціалізовані крамниці, де продаються атрибути сантерії: хрести, свічки, амулети, фетиші тощо. Зазвичай ці крамниці називаються ботаніками. Їх можна знайти також у інших великих містах Південної та Північної Америки. У Нью-Йорку ботанікам відведено в телефонних книжках більше місця, ніж будь-яким іншим релігійним магазинам.

Часто людей до сантерії приваблює містицизм та екзотичність цього культу. Його елементи можна простежити в деяких популярних музичних та літературних творах Латинської Америки. Сьогодні сантерія поступово втрачає свою релігійну суть і набирає більш світського та культурного характеру, поширюючись через афро-карибську музику та культурні заходи.

Походить із стародавньої Африки

В сантерії збереглися основні вчення та традиції стародавньої африканської релігії, розповсюдженої серед нігерійського народу йоруба. У 1770—1840-х роках чимало людей з цього народу вивезли в рабство на острови Карибського моря. У Новому Світі цих поневолених африканців змусили прийняти католицизм, але вони відмовилися повністю зректися своїх традицій. Тому створили нову форму поклоніння, в якій поєднали обидві релігії. Таке злиття релігій називається синкретизмом.

Бажаючи поклонятися згідно зі своїми стародавніми віруваннями, раби дали католицьким святим подвійні імена й кожен з них став відповідати якомусь африканському богові з певними характеристиками й сферою впливу. Так африканські боги та богині, яких називають оріша, набули імена та риси католицьких святих. Що ж до ритуалів, звичаїв та вірувань, то вони залишилися старими, африканськими. Сантерійський шаман на Кубі пояснює: «Завдяки синкретизму ми можемо поклонятися на вівтарі католицькому богові, вбачаючи у ньому насправді африканське божество».

Такі релігії, як вуду, обеа та макумба, також є сумішшю елементів римсько-католицької віри — літургії, таїнств та священних атрибутів — зі спіритичними африканськими ритуалами. Оскільки католицька церква в Латинській Америці спочатку забороняла африканські релігії, обряди сантерії довгий час проводилися таємно. Зрештою католицька церква змирилася з цим синкретизмом серед рабів.

Що ж таке сантерія

Чим характерна ця форма поклоніння? Сантеро, як тепер називають прихильників сантерії, поклоняються одній верховній істоті та групі божеств, або оріші, які складають пантеон богів йоруба. Шаман передає волю оріши за допомогою віщування. Кажуть, що деколи оріша оволодівають віруючими, аби їхніми устами проректи свої рішення. Сантеро звертаються до оріши через молитву, музику, належні вчинки та жертвоприношення. Важливу роль у цьому поклонінні відводиться вівтарям. Віруючі влаштовують їх у своїх домах і, аби задобрити богів та отримати їхню допомогу, кладуть на вівтарі квіти, ром, тістечка та сигари.

У газеті «Нью-Йорк таймс» Лізет Альварес каже щодо філософії сантерії: «Основний наголос у цьому культі робиться не на потойбічному житті, а на теперішньому. Увага зосереджується на силах природи, а кожне божество є уособленням якогось природного явища, наприклад грому, або характерної риси людини, як-от сила». Шамани цієї релігії допомагають людям долати повсякденні проблеми, звертаючись за порадами до оріши. Оскільки шамани не є служителями католицької церкви, вони проводять свої ритуали найчастіше не у храмах, а в приватних домах.

Особливо тягнуться до цієї релігії ті, хто потребує моральної та матеріальної підтримки. Релігійна громада сантерії дає їм почуття спільноти, розширеної родини. Цей культ також приваблює обділених людей та іммігрантів, які переїхали в країни, де поширена сантерія. Прихильники сантерії належать до окремих громад, у кожній з яких один сантеро — жінка або чоловік — служить хрещеним батьком чи матір’ю, радником і шаманом. Прийняття нового члена культу відбувається під час особливої церемонії, яка супроводжується музикою, танцями та принесенням в жертву тварин. Жертвоприношенням курей, кіз, голубів, черепах тощо також відзначають народження дитини та шлюб. Не обходяться без них і похоронні ритуали.

Роль музики в культі

Музика відіграє важливу роль у сантерії і належить до невід’ємних елементів цього культу. Її використовують у бембе — обрядах, під час яких за допомогою ритмічної барабанної музики викликають різні божества. Для кожного бога існує окремий ритм. Зазвичай звук барабанного бою настільки гучний, що його чути аж у іншому кварталі.

Ударні інструменти, такі, як барабан та ксилофон, або маримба, вже століттями використовуються в релігійних обрядах Західної Африки. І власне для цього культового вжитку раби привезли їх до Америки. У Бразилії мембрани священних барабанів виготовляють зі шкіри принесених у жертву тварин, а нові інструменти зазвичай охрещують, і найліпшою для цього обряду вважається «свячена» вода з католицької церкви. Деколи барабани, наприклад у афро-карибській культурі Гаїті, навіть представляють певних божеств.

Сьогодні на ринках часто можна побачити компакт-диски, на яких відкрито написано, що це священна музика сантерії. Головну партію у музиці відводиться барабанам, а деякі твори носять назви божеств сантерії або її церемоній. З часом ритми музики цієї релігії проникли також у латино-американську музику, і термінологія сантерії стала використовуватися у деяких музичних творах.

Що каже Біблія

Сантерія безпосередньо пов’язана зі спіритизмом, а Біблія засуджує цю форму поклоніння (Левит 19:31). Боже Слово зараховує «чари» до «учинків тіла», через які людина не успадкує Божого Царства (Галатів 5:19—21). Святе Письмо також наказує тим, хто шукає Божого схвалення, ‘утікати від служіння ідолам’ і «вклонятися... Отцеві в дусі та в правді» (1 Коринтян 10:14; Івана 4:23, 24).

Християни повинні бути дуже обережними, оскільки церемонії та музика сантерії дедалі більше втрачають своє культове забарвлення. Нині в багатьох видах розваг та деяких аспектах латиноамериканської культури присутні елементи сантерії. Вони стають все популярнішими, і чим раз ширше коло людей вважає їх прийнятними і нешкідливими. Все ж християнам радиться уникати всього, що суперечить біблійним принципам, хоч би яким популярним воно було і хоч би яким невинним здавалося (2 Коринтян 6:14—18).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 25]

ТЕРМІНОЛОГІЯ САНТЕРІЇ

Бабалу-ає — бог зцілення, котрому поклоняються як «святому» Лазарю.

Шанго — бог вогню, грому та блискавиць, а також патрон артилерії; двійник «святої» Варвари.

Іфа Корпус — система законів, записана 256 символами, котра передає традиції сантерії.

Іколе орун — «небеса», куди всі люди йдуть після смерті. Але злі люди живуть у пеклі на землі й мучаться в іколе орун.

Обатала — бог, який створив з глини людину й наділив її свідомістю.

Ошун — богиня річок, любові, подружжя, грошей, радості та достатку; двійник Вірхен де ла Карідад, святої заступниці Куби.

Огун — заступник рудокопів та робітників, йому поклоняються як «святому» Петру.

Олодумаре — верховна істота, яка створила всесвіт.

Оруміла — бог, що визначає долю людини.

Ємая, або Шемая — богиня морів та родючості, яку на Кубі ототожнюють з Дівою Марією, або Вірхен де Реґла.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Атрибути сантерії, виставлені у ботаніці.