Молоді люди запитують...

Як зробити успішним перебування за кордоном?

«Коли я прибула в аеропорт, більш за все мені хотілось повернутися додому!.. Уся моя жадоба пригод і відкриттів зникла. Одним словом, я затужила за домом так, як ніколи раніше» (Ута).

СТРАШНО відчути себе самотнім у чужій країні. І все ж, як говорилось у попередній статті цієї рубрики, чимало молодих людей їдуть на якийсь час за кордон. Дехто їде, щоб здобути освіту або отримати спеціальну підготовку, ще хтось хоче вивчити мову або просто планує заробити грошей. А інші переїхали, аби служити там, де більша потреба у проповідниках Царства.

Припустимо, ти їдеш за кордон з поважних причин, взявши до уваги свої духовні потреби й цілі *. Як же зробити успішним перебування за кордоном?

Пристосовуйся

Перш за все, тобі слід бути готовим пристосовуватись. Це не означає відмовлятись від християнських принципів чи розкладу духовних занять. Але, можливо, доведеться звикнути до їжі, нових правил етикету та навчитись робити щось по-іншому, ніж раніше. За кордоном багато що не таке, як удома. Однак у цьому випадку є всі підстави застосувати наказ Ісуса «не судіть» (Матвія 7:1). Про жодну расу чи культуру не можна сказати, що вона найліпша (Дії 17:26). Так само, як літнім людям не слід критикувати сучасну молодь, порівнюючи її з колишньою, так і молодим не слід критично висловлюватись про країну, де вони перебувають, порівнюючи її з батьківщиною (Екклезіяста 7:10). Зосередься на доброму, що є в країні та її культурі. Крім того, що швидше ти навчишся мови цієї країни, то швидше почуватимешся як удома.

Апостол Павло, будучи місіонером, успішно пристосовувався до різних культур тому, що бажав стати ‘для всіх усім’ (1 Коринтян 9:22). Такий підхід допоможе і тобі. Адріанна працює у Німеччині помічницею по господарству: виконує хатню роботу за їжу й житло. Вона пояснює: «Я мушу достосовуватись до людей, бо не можу очікувати, аби вони достосовувались до мене».

 «Хочу додому!»

Нічого дивного, що протягом перших кількох тижнів тобі сумно і хочеться додому. Біблія розповідає про Якова, який, хоч і перебував у чужій країні понад 20 років, «сильно затужив за домом батька свого»! (Буття 31:30). Отже не дивуйся, якщо тобі трапиться і поплакати. Звичайно, коли будеш постійно думати про те, що залишив удома, то лише сильніше сумуватимеш (Числа 11:4, 5). Найліпший спосіб побороти хандру — це пристосовуватись до нового режиму дня й оточення. Варто писати листи чи телефонувати домашнім, але надто часті розмови з ними заважатимуть тобі призвичаїтись до нового дому.

Багато молодих християн переконалися, що позбутись почуття самотності допомагає розклад духовних занять, заведений ще вдома (Филип’ян 3:16). Амбер згадує про перші тижні за кордоном: «Мені було важко вечорами, коли я не знала, чим зайнятись. Тоді я щось додатково вивчала або читала книжку». Юна Рейчел на основі свого досвіду радить: «Починай діяти без зволікань. Відразу приходь на зібрання». На початку, можливо, потрібно буде, щоб хтось допоміг тобі добиратись на зібрання. Зате у християнському зборі ти знайдеш добрих друзів, які можуть стати тобі «і братами, і сестрами, і матерями» (Марка 10:29, 30).

Ще одним важливим пунктом доброго розкладу духовних занять є участь у християнській праці проповідування. Завдяки їй ти не тільки духовно підкріплятимешся, але й швидше пристосуєшся до нової культури і мови.

І нарешті, не забувай регулярно молитись і проводити особисте вивчення Біблії. Це необхідно, щоб залишатись духовно здоровим (Римлян 12:12; 1 Тимофія 4:15). Тому Адріанна, про яку ми згадували вище, взяла з собою біблійну літературу рідною мовою.

Як жити у чужій сім’ї

Деякі молоді християни домовились жити за кордоном у співвіруючих. Не очікуй, що господарі замінять тобі батьків, але вони можуть стати добрим товариством і джерелом духовного підбадьорення (Приповістей 27:17).

І все ж, заради добрих стосунків з господарями потрібно відверто з ними все обговорити (Приповістей 15:22; 20:5; 25:11). Амбер зауважує: «Ти мусиш мати загальне уявлення про свої обов’язки. Слід знати, чого від тебе очікують. А господарі повинні розуміти, на що сподіваєшся ти». Дізнайся про домашні розпорядки і якою буде твоя участь у хатній роботі. Такі питання треба докладно обговорити.

Тобі доведеться особливо нелегко, якщо, наприклад, працюватимеш у сім’ї, члени якої не поділяють твоїх релігійних поглядів. Якщо господарі не захочуть зважати на те, що ти дотримуєшся біблійних принципів, ти можеш опинитись у важких ситуаціях (Приповістей 13:20). Вимоги виконувати хатню роботу можуть перешкоджати виконанню духовних обов’язків, наприклад, відвідуванню християнських зібрань. Отже, якщо ти мусиш жити з сім’єю, члени якої не поділяють твоїх поглядів, слід вжити ряд запобіжних заходів.

Англійка Рейчел, помічниця по господарству в Німеччині, рекомендує: «Їм обов’язково  слід знати, що ти християнин. Найліпше сказати про це відверто і без зволікань». Пояснивши, які у тебе релігійні й моральні норми, ти захистиш себе. Подбай також, щоб господарі чітко зрозуміли, наскільки важливі для тебе християнські зустрічі і проповідування. І останнє. Перш ніж розпочати роботу, варто оформити письмову угоду і зазначити в ній усі важливі пункти, як-от кількість робочих і вільних годин та оплата праці. Завдяки цьому твої плани не зруйнуються.

Як долати проблеми

І все ж, попри усі твої зусилля, можуть виникнути проблеми. Приміром, що, як господарі зажадають, аби ти залишив їхній дім? Це може спричинити неабиякі клопоти. Якщо виникло непорозуміння, спробуй все з’ясувати, спокійно і розсудливо поговоривши з господарями (Приповістей 15:1). Будь готовий визнати будь-яку свою помилку. Можливо, господарі змінять своє рішення. Коли ж ні, тобі доведеться шукати інше житло.

Через певні проблеми тобі, мабуть, доведеться звернутись до когось за допомогою. Скажімо, потрапиш у фінансову скруту або захворієш. Побоюючись, що батьки заберуть тебе додому, ти, може, не насмілишся повідомити їх про свої проблеми. Крім того, вони дуже далеко й можуть не знати, що робити у такій ситуації в чужій країні. Однак місцеві старійшини, напевно, знають завдяки досвіду, як справлятись з такими проблемами і порадять щось корисне. Вони також допоможуть тобі вирішити, чи треба повідомляти батькам про цю справу.

Повернення додому

Хоч перебування за кордоном не обходиться без труднощів, цей час може виявитись дуже корисним, особливо, якщо ти поїхав туди заради духовних цілей. Звичайно, надійде день, коли доведеться повертатись додому. Андреас говорить: «Було так багато доброго,— адже про все погане швидко забуваєш,— що від’їзд дався важко». Однак не очікуй, що коли ти, навчившись нового підходу до багатьох речей, повернешся додому, друзі й рідні враз почнуть робити все по-іншому. Не дратуй їх, постійно нагадуючи, як та чи інша справа виконується за кордоном. Тобі, напевно, захочеться всім розповісти про свою поїздку, але не засмучуйся, якщо не кожен поділятиме твою радість.

Безумовно, до рішення про перебування якийсь час за кордоном слід поставитись з усією серйозністю. Якщо, обговоривши це питання з батьками, ти вирішиш, що є поважні причини їхати, приготуйся долати труднощі. Як і у випадку будь-якого іншого важливого рішення, мудро спочатку зважити всі за і проти (Луки 14:28—30).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 27]

Застережливі заходи

● Тримай паспорт, гроші і квитки на зворотний шлях у надійному місці.

● Зроби ксерокопію паспорта, дозволу на в’їзд та/або візи, квитка на зворотну дорогу й інших важливих документів. Один комплект копій візьми з собою, а другий залиш батькам чи друзям.

● Завжди май при собі номери телефонів батьків, друзів та господарів, які надають тобі помешкання за кордоном.

● Поводься скромно з особами протилежної статі, які належать до членів сім’ї, що надає тобі помешкання, а також у школі, на роботі тощо.

● Вивчи принаймні деякі основні слова і фрази мовою, якою розмовляють там, куди ти їдеш.

● Перед від’їздом пройди медогляд. Обов’язково візьми з собою достатній запас медикаментів.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Якщо виникло якесь непорозуміння, спробуй з’ясувати його, спокійно поговоривши з господарями.