Погляд Біблії

Прикрашання тіла. Потрібна поміркованість

«ПИХА — це підступна пастка для розуму»,— написала французька письменниця-романіст. Звичайно, чого тільки люди не робили зі своїм тілом протягом століть, керуючись пихою, і наперекір здоровому розуму. Наприклад, намагаючись мати якомога тоншу талію, жінки XIX сторіччя носили корсети, котрі затягували настільки сильно, що це спричиняло біль і перешкоджало легко дихати. Говорять, що у декого талія була 325 міліметрів. Деякі жінки так стягували свої корсети, що ребра тиснули на печінку, і це призводило до смерті.

Хоча та дивацька мода, на щастя, пройшла, пиха, що призвела до неї, виявляється сьогодні не менше, ніж тоді. Чоловіки й жінки досі вдаються до складних, навіть небезпечних заходів, аби змінити свою зовнішність. Приміром, салони для пірсингу й татуювання, куди колись вчащала менш порядна публіка, несподівано з’явились у торговельних центрах і передмістях. Останніми роками татуювання у США стоїть на шостому місці серед швидко зростаючих галузей малого бізнесу.

Також дедалі популярнішими стають більш екстравагантні форми прикрашання тіла, особливо серед молоді. Все поширенішим стає проколювання різних частин тіла, що включає груди, ніс, язик і навіть статеві органи. Для певних невеликих груп людей такий пірсинг вже є надто нудним. Вони вдаються до більш крайніх методів, як-от випалювання клейма, надрізи * та моделювання тіла, тобто коли під шкіру вставляються предмети, щоб зробити екстравагантні отвори чи складки.

Стародавній звичай

Прикрашати тіло або змінювати його вигляд не є чимсь новим. У певних частинах Африки століттями використовують обряд скарифікації і татуювання, аби вирізняти певні родинні кола й племена. Цікаво, що у багатьох тих місцевостях ці звичаї тепер не схвалюються та чимраз занепадають.

Такі ритуали, як татуювання, проколювання тіла й надрізи, існували за біблійних часів. Найчастіше до них вдавалися язичницькі народи, що було притаманно їхній релігії. Отже зрозуміло, що Єгова заборонив своєму народу, євреям, наслідувати тих язичників (Левит 19:28, НС). Як Божий «вибраний народ» євреї таким чином були захищені від  згубних фальшивих релігійних звичаїв (Повторення Закону 14:2).

Християнська свобода

Християни не є під Мойсеєвим Законом, хоча у ньому викладено певні принципи, які залишилися актуальними й для християнського збору (Колосян 2:14). Тому, вирішуючи, як себе прикрашати, вони можуть самовиражатися у межах пристойності (Галатів 5:1; 1 Тимофія 2:9, 10). Однак така свобода вибору має межі (1 Петра 2:16).

У 1 Коринтян 6:12 Павло написав: «Усе мені можна, та не все на пожиток». Павло розумів, що християнська свобода не дозволяла йому робити все, що він забажає, не беручи до уваги погляди інших. Поведінкою Павла керувала його любов до інших (Галатів 5:13). «Не про себе тільки кожен турбуйся,— заохочував він,— але кожний і про інших» (Филип’ян 2:4, Філ.). Його несамолюбне ставлення служить чудовим прикладом для кожного християнина, який збирається застосувати певну форму прикрашання тіла.

Розгляд біблійних принципів

Одним з наказів для християн є проповідувати й навчати про добру новину (Матвія 28:19, 20; Филип’ян 2:15). Християнин не хотів би, аби будь-що, у тому числі його вигляд, відвертало увагу інших від слухання цієї звістки (2 Коринтян 4:2).

Незважаючи на те що такі способи прикрашання тіла, як пірсинг або татуювання можуть бути популярними серед деяких людей, християнин повинен запитати себе: «Яку реакцію викличе така прикраса в місцевості, де я живу? Чи мене будуть асоціювати з певною групою людей, які мають крайні погляди? Навіть якщо моє сумління дозволяє це, то як мій пірсинг або татуювання впливатиме на інших членів збору? Чи не розглядатимуть вони це як ознаку «духа світу»? А може під сумнівом опиниться моя ‘розсудливість’? (1 Коринтян 2:12; 10:29—32; Тита 2:12, СМ).

Деякі способи змінювання вигляду тіла дуже небезпечні для здоров’я. Вважають, що татуювання антисанітарними голками може призвести до зараження гепатитом й вірусом ВІЛ. Деколи фарби, які вживають при цьому, спричиняють хворобу шкіри. Можуть пройти місяці поки тіло після проколювання заживе, і весь той час це завдаватиме болю. Таке прикрашання часом також призводить до зараження крові, кровотечі, утворення тромбу, ушкодження нерва та серйозних інфекцій. Крім того, певних прикрас не легко позбутися. Для прикладу: в залежності від розміру й кольору, аби усунути татуювання, треба декілька разів пройти дорогі й болісні процедури із застосуванням лазера. Від пірсингу можуть залишитись рубці на все життя.

Іти на такий ризик чи ні, є справою особистого вибору. Але той, хто бажає догоджати Богу, усвідомлює, що стати християнином означає повністю пожертвувати себе Творцю. Наші тіла — це жива жертва, віддана на служіння Богові (Римлян 12:1). Тому зрілі християни не вважають свої тіла виключно своєю власністю, яку можна шкодити чи псувати як завгодно. Особливо ті, хто бере провід у зборі, відомі своєю розважливістю у звичках, розсудливістю та поміркованістю (1 Тимофія 3:2, 3, НС).

Коли християнин розвиватиме і практикуватиме в житті навчену Біблією здатність розмірковувати, це допоможе йому уникати крайніх, мазохістських звичаїв цього світу, безнадійно ‘відчуженого від життя Божого’ (Ефесян 4:18). Таким чином його поміркованість буде відома всім людям (Филип’ян 4:5, НС).

[Примітка]