«Найгарніша мешканка лісу»

ВІДТВОРИТИ

«Найгарніша мешканка лісу»

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ШВЕЦІЇ

«НАЙГАРНІШУ мешканку лісу», як її тут іноді називають, я вперше побачив у червні. То була велика сіра сова, неясить бородата (Strix nebulosa lapponica).

Ця чарівна велетенська сова живе у деяких місцевостях Фінляндії і північної Швеції, а на сході — в Сибіру, на Алясці і в Канаді. Бородата неясить скритна, знайти її, не знаючи, де вона має гніздо, важко. А той, хто віднайде його, побачить, що цей птах майже нічого не боїться.

Спостереження за хижаком

Я спостерігав, як плямистий самець неяситі шукає їжу. Він сидів на дереві й раптом злетів з гілки, щоб вхопити мишу. Вдалося? Авжеж! Було добре видно, як маленький звірок висів у кігтях птаха, а він повільно підіймався, граціозно змахуючи величезними крилами (від кінчика одного крила до кінчика другого — 140 сантиметрів).

Неясить бородата на відміну від інших сов має потомство не кожного року. Ці велетні їдять тільки дрібних гризунів, отже, коли їжі мало, вони взагалі не виводять пташат. А в сприятливий час у гніздах неяситі буває по чотири яйця, а то й більше.

Пошук партнера

Сови паруються навесні. Самки дуже вибагливі до партнерів, але головне для них зовсім не зовнішність, як це часто буває у людей. Як з’ясувалося у ході вивчень птахів у природі, самці повинні показати себе вправними мисливцями. Перш ніж засновувати сім’ю, вони мусять забезпечити самок їжею.

Якщо мишей багато і самець виявився спритним «хлібодавцем», самка починає поправлятись. Від збільшення ваги залежить кількість яєць.

Тепер самцю доведеться тяжко попрацювати, бо полюватиме тільки він. Самичка своїми благаннями не дасть йому про це забути, адже всі її сили йдуть на те, щоб знести і висидіти яйця.

Як знайти гніздо

У бінокль я бачив, як прегарний самець раз у раз пролітав наді мною, несучи здобич. Урешті-решт я розшукав гніздо. Неясить бородата не будує гнізд, а часто-густо захоплює влаштовані у чагарнику гнізда інших хижих птахів лісу. Коли ж немає гнізд, у пригоді стають старі пні.

У знайденому гнізді було двоє маленьких пухнастих пташат, що роздивлялись навкруги широко розплющеними, ніби від подиву, очима. Вони хором жалібно просили їсти в мами, яка сиділа неподалік, наглядаючи за ними. У такий час підходити надто близько до пташат небезпечно. Побоюючись за своїх малят, самиця тихо підлетить до непроханого гостя й увіп’ється гострющими пазурами. Отож спостерігати за совами слід обережно, на безпечній відстані.

Годування і виховання

Прилетівши у гніздо, самець перекладає свою здобич з кігтів у дзьоб і дає одному з пташат. Годування одного маляти супроводжується оглушливим вереском наступного у черзі за ласим шматочком.

Нарешті одне пташеня отримало випрохану порцію. Аж тут у нього чудно змінюється поведінка. Щойно воно було жваве та метке, і раптом стало ніби п’яне! Річ у тім, що вся енергія маляти спрямувалась на перетравлення їжі, тож воно і застигло, як малесенька купка м’якого пухнастого пір’я. Але у пташеняти поряд погляд вже помалу роз’яснюється і воно от-от очуняє.

Так і йде життя аж до середини червня. А на той час малятам виповнюється чотири тижні й вони, спонукані мамою, випурхують з гнізда. Спочатку вправно лазять по деревах, де хижаки не становлять такої небезпеки, як на землі.

З часом пташата починають стрибати з гілки на гілку, допомагаючи собі крилами. Згодом вони навчаться літати і полювати, як дорослі сови; виростуть, змінять оперення і їх теж назвуть «найгарнішими мешканцями лісу».

[Відомості про ілюстрації, сторінка 18]

[Відомості про ілюстрації, сторінка 19]

ПРОБУДИСЬ!