Спостерігаємо світ

Найбільший у світі споживач тютюну

Китай — це країна, де «виробляють та споживають найбільше у світі тютюну», інформує «Журнал Американської медичної асоціації». Його «населення становить 1,2 мільярда, а курить тут понад 300 мільйонів чоловіків та 20 мільйонів жінок». Лікарі з Китайської академії профілактичної медицини та Китайської асоціації з питань куріння й здоров’я (Пекін), а також західні фахівці опублікували результати опитування понад 120 000 осіб, проведеного по всій країні. Якого висновку вони дійшли? Китай переживає «початкову стадію тютюнової епідемії» і «принаймні 50 мільйонів китайських курців помре передчасно». Крім того, у повідомленні говориться, що з 1984 року середній вік тих, хто вперше бере до рота цигарку, знизився на три роки — від 28 до 25. Лише невелика кількість опитуваних визнала, що куріння може спричинити рак легенів та серцеві захворювання.

Жук — вправний стрілець

«Завдяки швидкісному фотозніманню науковці зрозуміли, чому жук-бомбардувальник є найвправнішим у комашиному світі стрільцем, який користується найефективнішим «арсеналом зброї»,— повідомляє лондонська газета «Індепендент». Цей жук має на кінчику черевця два відбивачі світла, які нагадують щит. Послуговуючись ними, він може точно вцілити струменем гарячих кислот у потенційного ворога і вмить задушити його. Оскільки жук не піддається впливу цієї рідини, він також може захищати себе: коли на нього нападають менші комахи, як-от мурашки, він націлюється на певні місця свого тіла, у тому числі на спинку. Вчені Корнеллського університету міста Ітаки (штат Нью-Йорк, США), які фотографували жука під час його «військових операцій», зауважують: «Хоча ми вже знали, що жуки-бомбардувальники можуть націлюватися, обертаючи кінчик черевця, але ніколи не помічали, з якою точністю вони направляють на жертву струмінь своєї рідини».

Підлітки і телефони

Хто не погодиться, що підлітки люблять розмовляти по телефону. «Вони беруть трубку просто задля забави або коли їм скучно»,— говориться в польському журналі «Пшияцюлка». Проте багато з них не задумуються, скільки часу проводять за телефоном, і не усвідомлюють, скільки коштують такі розмови. Як же зарадити цьому? Журнал пропонує поставити молодим людям вимогу сплачувати принаймні якусь частину рахунків за телефон. Він рекомендує нагадувати підліткам, що «телефон існує не тільки для них і що інші також хотіли б ним час від часу покористуватися».

Коли батьки турбуються...

«Сьогодні вчені кажуть, що батьки сприяють успіху дитини, коли турбуються про її навчання і показують це»,— говориться в газеті «Торонто стар». Починаючи з 1994 року, статистичне управління Канади та Агентство з питань розвитку людських ресурсів Канади проводили в цій країні спостереження за розвитком і здоров’ям 23 000 дітей віком від 4 до 11 років. Результати показують, що більшість батьків виявляють жвавий інтерес до навчання своїх дітей, особливо у початкових класах. Згідно з повідомленням, «95 відсотків дітей віком 10 та 11 років кажуть, що батьки майже завжди заохочують їх добре вчитися», крім того, 87 відсотків батьків «щодня читають зі своїми дітьми, поки ті ходять у 1—3 класи». Мері Ґордон, керівник програм батьківського виховання при Районному відділі народної освіти міста Торонто, говорить: «Тепер ми знаємо: добрі батьки не обов’язково повинні бути багатими чи освіченими, насамперед їм слід проводити час з дитиною, бути уважними й цікавитися нею». Вона додає: «Завдяки таким стосункам дитина вчиться і розвиває свої розумові здібності, і відбувається це передусім вдома».

Гнів на кухні

«Побутові електронні прилади, які стають щораз складнішими в користуванні, викликають вибухи «гніву на кухні»,— повідомляє лондонська газета «Індепендент». Розстроєні господарі, «перед тим як підігріти в мікрохвильовій печі тарілку супу, випрати пару шкарпеток у пральній машині або збити чи вимісити щось за допомогою міксера, мусять годинами вивчати інструкції». Психологи зауважують, що тепер завдяки сучасній технології конструктори створюють прилади з багатьма різними операціями. За їхніми словами, звичайний відеомагнітофон — типовий  приклад такої суперскладності. Кері Купер, професор психології з Манчестерського університету, пояснює: «Люди постійно працюють з новою технікою на роботі, тому, прийшовши додому, прагнуть простішого життя, яке не нагадувало б їм про роботу».

Увага: сирі паростки небезпечні

Згідно з повідомленням журналу «ФДА консюмер», останнім часом почастішали повідомлення про випадки хвороб, викликаних харчовими продуктами. Зауваживши це, Адміністрація ліків та харчових продуктів США порадила кожному, хто хоче зменшити ризик таких захворювань, не споживати сирих паростків. Багато людей люблять їсти сирі паростки пророщених зерен люцерни, конюшини та бобових. Однак, як зазначає газета «Нью-Йорк таймс», у декількох країнах з ними пов’язують спалахи бактерійної інфекції. Особливо вразливі малі діти, люди похилого віку та ті, у кого ослаблена імунна система. Дослідники по-різному пробували позбутися бактерій, наприклад, промивали пагони у хлорних або спиртових розчинах, але жоден зі способів не виявився повністю ефективним. Вони пояснюють, що «волога і тепло, необхідні для пророщення, є ідеальними умовами для розмноження різних мікроорганізмів», говориться в газеті.

Напад грибка

Як зазначає тижневик «Шпіґель», у Німеччині швидко поширюється епідермофітія стіп — грибкова інфекція пальців ніг та стіп, яка спричиняє біль. Від неї страждає кожен п’ятий німець, а в деяких інших європейських країнах рівень зараження ще вищий. Цим грибком можна легко заразитися скрізь, де люди ходять босі — в саунах, басейнах і навіть у деяких релігійних спорудах. Оскільки спори цього грибка дуже стійкі, устаткування і ванночки з дезінфікуючими засобами, де стопи піддаються дії хімікатів тільки декілька секунд, часто не запобігають, а сприяють поширенню епідермофітії стіп. Що ж робити, аби захистити свої ноги? Доктор Ганс-Юрген Тіц, який спеціалізується на грибкових захворюваннях, радить взувати пляжні капці скрізь, де інші ходять босі. Також дуже важливо, щоб ноги завжди були сухими. Якщо ви їх старанно витиратимете, особливо між пальцями, це запобіжить зараженню грибком та його розмноженню.

Лондон — місто-поліглот

Лондонська газета «Таймс» повідомляє, що в столиці Англії школярі розмовляють принаймні 307 мовами. Аби дізнатися, скількома мовами говорять жителі Лондона, нещодавно вперше було проведено опитування. Один з його ініціаторів доктор Філіп Бейкер був здивований результатами. Він сказав: «Тепер ми досить-таки впевнені, що Лондон — місто, жителі якого розмовляють найбільшою кількістю мов, воно навіть випередило Нью-Йорк». До вищевказаного числа не входять сотні діалектів, крім того, воно й так, можливо, занижене. Лише дві третіх школярів міста (їх тут нараховується 850 000) говорять вдома англійською. Найбільші іномовні групи походять з Індійського субконтиненту. Також тут розмовляють принаймні 100 африканськими мовами. Лише в одній школі можна почути 58 мов.

Опріснення морської води

За словами газети «Острейліан», на маленькому острові, що лежить неподалік від південного узбережжя Австралії, є опріснювальний завод, де морську воду перетворюють на питну. Хоча опріснення — відомий процес, «кажуть, що технологія, яка там використовується — велике досягнення, оскільки вона не вимагає застосування хімікатів», говориться в повідомленні. Щоб забезпечити водою 400 чоловік із поселення Пеншо, яке розташоване на острові Кенгуру, «океанічну воду пропускають під високим тиском через мембрану й таким чином усувають сіль. А концентрат, тобто ропу, можна без побоювань виливати назад у море». Згідно з «Острейліан», дехто покладає великі сподівання на ширше застосування нової системи, але поки що вона дорога, хоча й трохи дешевша від традиційних методів очищення води.

«Він на зустрічі»

Згідно з газетою «Уолл-стрит джорнел», під час опитування 148 секретарок, які працюють для керівників великих компаній, 47 відсотків респонденток сказали, що начальники іноді просили їх обманювати. Одна секретарка, асистентка з питань маркетингу в штаті Техас (США), відзначила, що, аби втриматися на роботі протягом 30 років, вона повинна була відповідати по телефону, що її начальник «на зустрічі», навіть коли він був один в офісі. Іноді неправдою можна викликати сильний гнів, наприклад, сказавши дружині свого боса, що не знаєш, де її чоловік. Одну секретарку звільнили з роботи, коли вона щиро поінформувала абонента, що компанія ще не вислала простроченого чека.