Чому ж так важко «забезпечити собі старість»?

ГРЕМ * працював у великій австралійській компанії протягом 37 років. Коли йому було за 50, він несподівано отримав попередження, що через декілька тижнів його послуги стануть непотрібними. Можна зрозуміти збентеження Грема, яке виявлялось у здивуванні й надзвичайній тривозі за свій майбутній добробут. «Чому так сталось, що я не можу «забезпечити собі старість»? Я ж був впевнений щодо цього аж поки не досяг пенсійного віку»,— дивувався він.

Безсумнівно, втрата роботи не є чимсь незвичайним або новим. Однак для теперішнього покоління працівників кількість таких випадків у світі — явище нове. Безперечно, існує багато причин втрати робочого місця, але основна з них — це скорочення кадрів. Що то таке і як воно відбувається?

Зміна місця праці

Сьогодні економіка у світі стає дедалі взаємозв’язанішою. Це стало чітко зрозумілим зокрема у США в кінці 1970-х років, коли компанії зауважили, що чимраз більше споживачів купували автомобілі, електронну апаратуру та багато інших товарів, виготовлених за кордоном.

Намагаючись створити конкуренцію і знизити виробничі кошти, американські компанії почали зменшувати кількість працівників і поліпшувати технологію та обладнання. Метод, який застосовували, аби зменшити кількість робочих місць, стали називати скороченням кадрів. Цей процес можна охарактеризувати як «зменшення кількості робочої сили зазвичай через скорочення виробництва, заохочення до завчасного виходу на пенсію, перехід на інше місце праці й у зв’язку з певними життєвими обставинами».

Протягом років під скорочення кадрів попадали переважно прості робітники. Але наприкінці 1980-х і на початку 1990-х стали скорочувати чимраз більшу кількість службового персоналу, особливо середню адміністративну ланку. Незабаром ця тенденція торкнулась усіх промислових країн. Оскільки фінансовий тиск продовжувався, уряди та роботодавці шукали способів, аби зменшити витрати через подальше скорочення кадрів.

Для багатьох працівників уже не існує гарантії того, що вони не втратять робоче місце. Один представник профспілки зазначає: «З тими, хто вірно пропрацював 10, 15, 20 років, розривали, здавалося б, надійні контракти, і вони залишались без роботи». Делорес Емброс у своїй праці пояснює, що 1956 року створили термін «адміністратор», аби називати так звичайного службовця. Вона додає: «Незважаючи на те чи це був простий працівник чи керівник, він жертвував своїм матеріальним добробутом, суспільним життям і був відданий організації взамін на безпеку — забезпечення старості. Зрозуміло, що такий договір сучасні корпорації порушують».

Через скорочення мільйони працівників по всьому світі втрачають роботу, і це не оминуло жодної групи службовців. Лише у США серед мільйонів тих, хто втрачає постійну роботу, є чимало службовців. Це саме відбувається у багатьох інших країнах. Але сухі факти не виявляють людського горя, яке криється за ними.

Шкідливі наслідки

Грем, згаданий на початку цієї статті, говорить: «Ти зазнаєш справжньої  психологічної травми». Він порівнює своє звільнення з «хворобою або з несподівано отриманим синцем».

Коли вірність не винагороджується, люди відчувають себе зрадженими, бо все, чим вони жертвували для компанії, виявилось нічого не вартим. Віра втрачається, особливо коли багатьом керівникам підвищують виплати за рахунок скорочення кадрів. Крім того, через раптову втрату доходів безробітна людина вже не спроможна сплатити борг за іпотечним кредитом та інші борги, забезпечити медичне обслуговування для членів родини, заплатити за навчання, а також підтримувати звичайний життєвий рівень; на небезпеку наражаються теж хобі й особиста власність. Це призводить до розпачу й викликає почуття нікчемності.

Якщо стабільна змістовна праця настільки впливає на почуття гідності людини, то уявіть, яке спустошення через безробіття відчувають інваліди, некваліфіковані або старші особи. Опитування, проведене в Австралії, виявило, що люди віком від 45 до 59 років найбільше підлягають ризику звільнення з роботи. На додаток цій віковій групі найважче пристосуватись до змін.

Чи існує якась альтернатива? Праця неповний робочий день або робота за нижчу платню, звичайно, ліпше ніж безробіття. Однак це може призвести до зниження життєвого рівня. Виявлено, що лише приблизно третина звільнених працівників зрештою знайшли роботу з такими ж прибутками, що і попередня. Це вносить додатковий стрес у сімейне життя.

Навіть ті, хто тепер працює, можуть не мати душевного миру. Це тому, що думка про втрату роботи має витончену, але спустошливу дію. У книжці «Прощання з компанією» (англ.) говориться: «Спроби передбачити втрату робочого місця подібні до намагань якнайліпше вивернутися з-під коліс вантажівки. Ти рідко можеш випробувати навіть найвинахідливіші ідеї, бо зазвичай не бачиш вантажівки — тобто скорочення — перш ніж вона уразить тебе».

Як безробіття впливає на молодь? Після того як відділ освіти та науки провів опитування, було зроблено таке спостереження: «Однією з основних видимих ознак того, що людина стала дорослою, є її влаштування на роботу з повним робочим днем. Це свідчить про початок «справжнього» дорослого життя у дорослому світі, за дорослими нормами й з фінансовою незалежністю». Отже, якщо вважається, ніби праця свідчить про початок справжнього дорослого життя, то безробіття може викликати почуття спустошення у молоді.

Як зарадити проблемі безробіття

Намагання справлятися з почуттями, що виникають внаслідок втрати праці, можна прирівняти до ходіння по мінному полю. У книжці «Прощання з компанією» серед почуттів,  які найчастіше зазнають такі люди, названо гнів, сором, страх, смуток і жаль до самого себе. Зарадити цьому нелегко. Автор зазначає: «Ти опиняєшся перед важким завданням — визначити своє майбутнє. Ти не просив про це завдання, можливо, не знаєш, що робити, і раптом відчуваєш себе без жодної підтримки». Крім того, повідомити родині про своє несподіване звільнення з роботи є одним з найбільших труднощів.

Однак існує декілька практичних способів, як справлятися з ударом, якого завдає скорочення. У першу чергу негайно спростіть свій спосіб життя, зробивши відповідні зміни, щоб жити скромніше, ніж ви звикли.

Нижче подається декілька порад. Навіть якщо вони і не вирішать усіх ваших проблем, то допоможуть у часі безробіття. По-перше, усвідомте собі, що несподівана втрата роботи — це цілком реальне явище у наш час. Тому, незважаючи на вік і досвід, провадьте своє життя, беручи до уваги таку можливість.

По-друге, будьте обережними, коли берете в борг великі суми грошей, аби придбати речі, які не є необхідними для задоволення потреб у поживі та одязі. Живіть згідно зі своїми можливостями і не розраховуйте, що зможете сплатити борги завдяки своїм доходам через підвищення на роботі або постійне збільшення заробітної платні. Все свідчить про те, що сьогоднішня економіка може не мати стабільного майбутнього, на яке варто покластися.

По-третє, шукайте способів, аби спростити своє життя і зменшити існуючі фінансові зобов’язання. Сюди входить погашення боргів за товари, які не є обов’язковими для поміркованого, простого і здорового способу життя.

По-четверте, перегляньте ваші життєві цілі: духовні й світські. Тоді зможете розпізнати ті рішення, які не узгоджуються з вашими цілями, і передбачити їхні наслідки.

Зрештою, не дивіться з жадобою на тих, хто живе менш ощадно, щоб не почати прагнути речей, які мають вони, і не втягнутись у їхній стиль життя.

Це лише декілька порад, які можуть допомогти вам і вашій родині уникнути пастки покладатися на непевні багатства у цьому дуже непевному світі та запобігти багатьом турботам, що з’являються внаслідок сучасного популярного способу життя.

Згідно з повідомленням, колишній працівник інвестиційного банку Фелікс Рогатин сказав: «Щось докорінно недобре в нашому суспільстві, якщо через безробіття одного інший стає багатим». Ця система настільки докорінно недобра, що незабаром її замінить світ, де вислів «забезпечення старості» набуде значення, яке перевищує наше теперішнє уявлення (Ісаї 65:17—24; 2 Петра 3:13).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 14]

«Щось докорінно недобре в нашому суспільстві, якщо через безробіття одного інший стає багатим».

[Ілюстрація на сторінці 15]

Шукайте способів спростити своє життя.