Молоді люди запитують...

Чи розповідати комусь про свою пригніченість?

«Коли я пригнічений, то спочатку нікому не хочу розповідати про це, аби ніхто не подумав, що я важка дитина. Але потім розумію, що не отримаю допомоги, коли не порозмовляю з кимось» (Алехандро, 13 років).

«Коли я пригнічений, то не звертаюсь до своїх друзів. Вони не допоможуть, а лише посміються з мене» (Артуро, 13 років).

МАЙЖЕ кожен іноді відчуває тугу *. Ти молодий і відносно недосвідчений, тому різноманітні труднощі можуть швидко приголомшити тебе. Вимоги батьків, друзів і вчителів; фізичні й емоційні зміни, властиві перехідному вікові; гірке розчарування через якийсь незначний прогріх — усе це може на певний час засмутити тебе.

Тоді було б добре відверто поговорити з кимось. Сімнадцятирічна Беатріс каже: «Якщо я не розповідала б про свої проблеми, то, напевно, вибухнула б». На жаль, чимало молодих людей не говорять про свої труднощі, через що їхній розпач дедалі поглиблюється. Професор медицини з Мадрида Марія де Хесус Мардомінго зауважила, що самогубство зазвичай пробують вчинити глибоко самотні молоді люди. Багато з тих, хто вижив після спроби самогубства, говорили, що не мають жодного знайомого серед дорослих, якому можна було б звіритись.

А ти? Чи в тебе є з ким поговорити, коли сумно? Якщо ні, то до кого можна звернутись?

Поговори з батьками

Алехандро, слова якого наведені на початку статті, розповідає, що він робить, коли почувається пригніченим: «Йду до мами, адже вона дбає про мене від самого народження і їй я можу довіряти. Ще звертаюсь до батька, бо він переживав щось схоже. Якщо мені погано і я нікому про це не кажу, то почуваюсь гірше». Одинадцятирічний Родольфо згадує: «Коли вчитель принижував мене і лаяв, ставало так гірко, що я  йшов у туалет і плакав. Потім, через якийсь час, я поговорив з мамою, і вона допомогла вирішити проблему. Якщо б не ця розмова, мені було б важче».

Чи не думав ти порозмовляти відверто зі своїми батьками? Можливо, тобі здається, що вони не в стані зрозуміти твої труднощі. Але чи справді це так? Навіть якщо батьки не повністю розуміють проблеми сучасної молоді, чи ж не вони ліпше за будь-кого знають тебе? «Іноді батькам буває нелегко розділити мої почуття і зрозуміти мій стан»,— пояснює Алехандро. Однак додає: «Я знаю, що можу звернутися до них». Нерідко юнаки несподівано для себе дізнаються, як добре батьки все-таки розуміють їхні труднощі! Батьки прожили довше життя, у них більше досвіду, тому вони зазвичай дають корисні поради, особливо якщо навчились застосовувати біблійні принципи.

«Розмовляючи з батьками, я підбадьорююсь, до того ж вони підказують, як розв’язати мої проблеми»,— говорить Беатріс, яку ми цитували на початку. Небезпідставно Біблія радить молодим: «Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї! Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя» (Приповістей 6:20; 23:22).

Звичайно, важко звіритись батькам, якщо стосунки з ними не найліпші. За даними д-ра Каталіни Ґонсалес Фортеса, вивчення, проведені серед учнів середніх шкіл, показали, що ті, хто пробував вкоротити собі життя, мали занижене почуття власної гідності і погані стосунки з батьками. А підлітки, які «мають добрі стосунки з матір’ю і батьком», не думали вчинити самогубство.

Отже варто розвивати добрі стосунки з батьками. Призвичайся регулярно розмовляти з ними. Розповідай, що відбувається у твоєму житті. Запитуй їх. Завдяки таким невимушеним розмовам тобі легше буде звернутись до них, коли виникнуть серйозні труднощі.

Розмова з другом

Але чи ж не простіше ділитися проблемами з ровесником? Добре мати вірних друзів. У Приповістей 18:24 говориться, що «є й приятель, більше від брата прив’язаний». Проте хоч однолітки можуть поспівчувати тобі й підтримати, вони не завжди спроможні дати потрібну пораду. Адже у них зазвичай не більше життєвого досвіду, ніж у тебе. Пам’ятаєш Рехав’ама? Цей цар жив за біблійних часів. Він відкинув пораду досвідченого і зрілого чоловіка, а послухався своїх однолітків. І які ж наслідки? Біда! Рехав’ам втратив підтримку більшості народу і Боже схвалення (1 Царів 12:8—19).

Звірятися ровесникам небезпечно ще й тому, що вони можуть виказати твою таємницю. Артуро, слова котрого ми цитували на початку статті, розповів: «Більшість хлопців, яких я знаю, коли мають душевний тягар, розмовляють зі своїми товаришами. Але ті пізніше переповідають все іншим і насміхаються». У таку ситуацію потрапила тринадцятирічна Ґабріела. Вона каже: «Якось я дізналась, що моя подруга розповідала своїй приятельці про мої особисті справи. Тож я більше не звірялась їй. Я не сторонюсь ровесників, але стараюсь не  говорити про те, що могло б зашкодити мені, якби вони переповіли це іншим». Коли ти шукаєш допомоги, тобі потрібен той, хто ‘не виявляє таємниці іншого’ (Приповістей 25:9). Зазвичай така людина старша від тебе.

Якщо ж ти з якоїсь причини не знаходиш підтримки вдома, можеш звіритись другові, але він повинен мати життєвий досвід і знати біблійні принципи. Безсумнівно, у місцевому зборі Свідків Єгови є такі християни. Шістнадцятирічна Ліліана сказала: «Я довірилась декотрим сестрам, і це пішло мені на користь. Вони старші за мене і дали добрі ради. Тепер ми є друзями».

А що коли пригнічення впливає на твою духовність? Приміром, твоя туга настільки сильна, що ти став забувати про молитву і читання Біблії. У Якова 5:14, 15 є така порада: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів [«старійшин», СМ] Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме». У місцевому зборі Свідків Єгови є старші досвідчені чоловіки, що допомагають підупалим і хворим духовно. Будь ласка, звернись до них. У Біблії говориться, що такі чоловіки «як захист від вітру, і немов та заслона від зливи» (Ісаї 32:2).

«Нехай виявляються Богові ваші бажання»

Найліпшим джерелом допомоги є «Бог потіхи всілякої» (2 Коринтян 1:3). Коли в тебе туга на серці, ти пригнічений, застосуй пораду з Филип’ян 4:6, 7: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Єгова завжди охоче вислухає тебе (Псалом 46:2; 77:2). Іноді для полегшення твого стану потрібна саме молитва.

Якщо тебе часом охоплює смуток чи пригніченість, ніколи не забувай, що чимало юнаків і дівчат відчували подібне. З бігом часу ці почуття звичайно зникають. Але доки це станеться, не страждай самотою. Розкажи комусь, що тобі важко на душі. У Приповістей 12:25 говориться: «Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить». Як отримати це «добре слово» підбадьорення? Поговоривши з кимось, хто має досвід, знання і побожну мудрість, ти одержиш підтримку і допомогу.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 14]

«Розмовляючи з батьками, я підбадьорююсь, до того ж вони підказують, як розв’язати мої проблеми».

[Ілюстрація на сторінці 15]

Найліпшу пораду дадуть тобі богобійні батьки, а не однолітки.