Від наших читачів

Косарики Хочу похвалити вас за статтю «Косарики. Тендітна краса пишних квітів» (22 лютого 2000 року). Дуже люблю розмовляти з членами вашої церкви, хоч навряд чи колись стану одним із них. В усякому разі, цю статтю написали ті, хто справді багато знає про гладіолуси. Оскільки ми живемо в неспокійному світі, вирощування косариків — чудове заняття, завдяки якому відпочиваєш та радієш життю.

Ч. М., США

Самогубство Серія статей «Самогубство. Хто найчастіше зважується на цей крок?» (22 лютого 2000 року) — якраз те, чого ми потребували. Вісім місяців тому раптово померла моя мама. Тата тоді не було, і зараз він почувається винним. Каже, що не хоче більше жити. Тому ці статті дуже допомогли мені й батькові.

Р. З., Німеччина

Два роки тому, після смерті бабці, психічний стан мого дідуся значно погіршився і він вчинив самогубство. Ваші статті допомогли мені зрозуміти, з яких причин він це зробив.

А. М., США

У січні мій 48-річний брат покінчив з собою. Наш батько не є Свідком Єгови. Наступного дня після похорону він знайшов цей номер «Пробудись!» у поштовій скриньці. Коли тато показав нам журнал, його очі були повні сліз і він не міг вимовити жодного слова. Усім у моїй сім’ї на очі навернулися сльози радості. Ми вдячні за серію статей, які несуть потіху.

Б. Дж., США

Торік шестеро дітей зі шкіл, які перебувають під наглядом нашого райвно, покінчили життя самогубством. Це дуже тривожні факти, тому в райвно оголосили, що для запобігання самогубствам потрібно особливого нагляду з боку працівників школи. Ми пропонували цей номер «Пробудись!» на території, де зазвичай не приймають нашу звістку. Інколи люди вихоплювали журнал з рук ще перед тим, як ми закінчили вступ.

К. К., США

Після смерті батька я двічі намагалася вчинити самогубство. Тоді я була ще підлітком. Дехто боїться навіть вимовити слово «самогубство». Дякую, що ви помістили його на титульній сторінці одного з номерів «Пробудись!». Вважаю, ці статті відверті, реалістичні й відображають глибоке розуміння проблеми.

М. Ґ., Франція

Непорозуміння з друзями Мені допомогла стаття «Молоді люди запитують... Чому друг завдав мені болю?» (22 лютого 2000 року). Моєму найліпшому другу шість з половиною років. Він завдав мені великого болю. Застосовуючи поради зі статті, ми разом мирно й спокійно все обговорили. І тепер наша дружба стала ще міцнішою.

М. Л., США

Проповідник-інвалід Стаття «Життєрадісний попри каліцтво» (22 лютого 2000 року) глибоко мене зворушила. Я молода, й інколи проблеми здаються мені нездоланними. Розповідь Костянтина Морозова дуже підбадьорлива. Високо ціную його слова: «Хочу продовжувати служити [Єгові] доти, доки битиметься моє серце».

Л. Ч., Італія

У мене троє дітей. Оскільки чоловік не поділяє моїх вірувань, я сама мушу давати дітям настанови щодо духовних справ. Також потрібно працювати й займатися господарством. Іноді здається, що вже не залишилося сил. Позитивний склад розуму Костянтина просто вражає. Дякую за цю розповідь.

О. К., Росія