Візит до китайської аптеки

КВОК КІТ погано почувається вже протягом декількох днів, отже він вирішує піти до лікаря. Будучи китайцем, Квок Кіт воліє звернутись до фахівця у галузі традиційної китайської медицини. Друг родини знає якраз такого лікаря, який є власником і працівником крамниці лікарських рослин, що міститься неподалік. Приятель говорить Квок Кіту, що цей лікар може приготувати трав’яний чай, який вилікує його недугу.

У Китаї, як і в більшості країн Південно-Східної Азії, візит до лікаря дуже відрізняється від такого візиту в західних державах. На Заході, аби потрапити на прийом до лікаря, слід домовитись наперед, потім прийти до лікарського кабінету, де вас обстежать і випишуть рецепт. Тоді пацієнт мусить йти до аптеки, щоб придбати прописані ліки. У Китаї ця система значно простіша. Ви приходите до крамниці лікарських рослин, де майже завжди присутній знавець трав, який також є фахівцем у галузі китайської медицини. Він може оглянути вас, поставити діагноз, приписати відповідний рецепт із трав та пояснити, як застосовувати ліки — і все це за один короткий візит *!

Трави як ліки?

Хоча більшість уродженців Заходу звикли до пілюль, капсул та ін’єкцій, такі ліки є порівняно новими. Протягом тисяч років люди покладалися на природні методи лікування. Наприклад, єврейські лікарі за біблійних часів використовували оливу, бальзам і вино (Ісаї 1:6; Єремії 46:11; Луки 10:34). Приміром, для зцілення наривів, очевидно, застосовували припарки з сухих фіг (2 Царів 20:7).

Майже кожна нація використовувала колись трави й різноманітні препарати для лікування хвороб. Навіть чимало спецій, які сьогодні слугують для приготування страв, на початку вживали у лікувальних цілях. Не можна  сказати, що ці засоби завжди приносили успіх. Навпаки, дуже часто це було пов’язано з забобонами й неосвіченістю. Проте такі методи лікування застосовували тисячоліттями. Навіть декотрі найпоширеніші тепер ліки виготовляють з рослин.

Теорія та практика китайської медицини

Лікування рослинами є невід’ємною частиною китайської історії. За переказами, Хуану-Ді, тобто Жовтому імператору, приписують складення «Нейцзин», трактату лікувальної терапії, котрим досі користуються лікарі-практики у Китаї *. У цьому трактаті, дата написання якого досі обговорюється, представлено багато тем, які можуть міститись також у книгах з медицини, що популярні на Заході. Там розглядаються не лише визначення хвороб, симптоми, причини, лікування й запобігання хворобам, але теж анатомія та функції організму.

Як і у випадку з більшістю занять у Південно-Східній Азії, вчення про інь і ян має відчутний вплив на теорію та застосування китайської медицини. У цьому випадку інь означає холодний, а ян — гарячий. Вони також символізують багато інших протилежних властивостей *. Крім того, при діагностиці й лікуванні беруться до уваги меридіани тіла, з якими пов’язана голкотерапія. Щоб врівноважити у пацієнта співвідношення інь і ян, приписують трави й продукти, які поділяються на холодні чи гарячі.

Для прикладу: пацієнт, який має гарячку, вважається гарячим, отже йому призначають трави, що, як вважається, мають жарознижувальні властивості. Хоча вчення про інь та ян може і не згадуватись, ці ж принципи досі використовують, коли слід визначити, як лікувати пацієнта. Але яким чином лікар, що застосовує китайську медицину, встановлює діагноз? І як виглядає крамниця лікарських рослин? Щоб дізнатись про це, чому б нам не піти за Квок Кітом до крамниці, котру йому порадив приятель?

 Екзотична крамниця лікарських рослин

Несподіванка! Сьогодні Квок Кіт мусить чекати на прийом до лікаря. Здається, панує епідемія грипу чи застуди, тому перед ним два пацієнти. Оскільки доведеться трохи почекати, розгляньмо у цей час крамницю.

Перше, що привертає увагу,— це безліч засушених товарів: грибів, молюсків-гребінців, морських вушок, фіг, горіхів та інших їстівних продуктів, які виставлені у відчинених кошиках, що стоять біля входу. Так, тут можна придбати навіть продукти. Але деякі з них приписують також для вживання у лікувальних цілях.

Далі з двох боків вузької крамниці бачимо скляні прилавки. Вони містять рідкісні або особливі трави, мінеральні речовини й засушені частини тварин — усе це дорого коштує. Уважніше придивившись, ми помічаємо оленячі роги, перли, засушену ящірку й морських коників, а також інші екзотичні речі. Ще донедавна на таких вітринах можна було побачити ріг носорога, жовчний міхур ведмедя та інші частини тіла тварин, але тепер ці товари заборонені.

Ще в одному куті крамниці знаходимо пакети із сумішами трав проти загальних нездужань, як-от застуди чи розладів шлунка, а також мікстуру з трав’яних китайських ліків у пляшках. Достатньо лише сказати продавцю у чому ваша проблема й він або запропонує вам продукт у пляшці, або дасть пакет із сумішшю трав та пояснить, як приготувати відвар удома.

Вздовж стіни, що за продавцем, ми зауважуємо полиці з високими скляними посудинами, в яких містяться різноманітні сухі корінці, листя та гілочки. Це відомі клієнтам трави, з яких вони самі можуть зробити ліки або придбати їх для приготування їжі.  Біля другої стіни крамниці стоїть шафа заввишки від підлоги до стелі з багатьма рядами пошарпаних шухляд. Вона називається байцігвей, або «шафа сотні дітей», оскільки у ній може бути сто або й більше шухляд з лікарськими рослинами. Завдяки цим шухлядам можна швидко взяти необхідну рослину; трави, які вживають найчастіше, містяться там, де до них найлегше дістатись. Зазвичай такі шухляди не мають ярликів. Досвідчені асистенти точно знають, де лежить кожна рослина.

Зверніть увагу, як вправно продавець зважує рослини для пацієнтки. Він послуговується делікатною, але точною азіатською вагою — палицею з поділками й круглою тацею, підвішеною на трьох мотузках з одного кінця та пересувною гирею з другого. Продавець знає, що певні рослини можуть виявитися згубними, якщо їх вжити у надмірних дозах, отже він мусить бути обережним, коли важить їх. Однак зважують не все. Ось ми бачимо, як він бере майже половину жмені кожної вибраної рослини з різних шухляд і відкладає їх на аркуш обгорткового паперу. Так, ви праві, цей рецепт також містить панцир цикади. Загорнувши усе, він пояснив жінці, як приготувати мікстуру.

Ліки з трав готують і вживають різними способами. Деякі з них порошкоподібні. Перед прийняттям пацієнт розчиняє їх у гарячій воді. Інші ліки — це паста. Їх приймають з медом або як спиртові настойки. Однак цій жінці сказали застосувати найпоширеніший спосіб приготування, а саме відварювання. Це означає, що вона повинна кип’ятити рослини у керамічному горщику протягом майже години. Потім слід пити трохи тієї суміші через кожних кілька годин. Якщо жінка пізніше потребуватиме поновити рецепт, їй потрібно лише прийти до крамниці за іншою порцією.

Зрештою надійшла черга Квок Кіта. Лікар не міряє його кров’яний тиск і не прослуховує серцебиття. Але запитує Квок Кіта про симптоми його нездужання. Чи він добре спить? Яке у нього травлення, що з апетитом, як працює кишечник, чи має температуру, а також оглядає стан шкіри та її колір? Лікар уважно дивиться в очі пацієнта і на колір різних частин язика. Тепер він міряє пульс на двох зап’ястках у кількох місцях і з різним натиском. Ця процедура, як вважається, може виявити стан різних органів і частин тіла. Подивіться, лікар навіть записує усі дивні запахи, які помічає! Діагноз? Нічого дивного, у Квок Кіта грип. Йому потрібен ліжковий режим, а також треба пити багато рідини, у тому числі прописані ліки, які він повинен заварювати. Це буде гіркий трав’яний чай, що поліпшить стан хворого. Крім того, повідомивши, яких продуктів слід уникати, лікар навіть ласкаво приписує йому консервовані сливи, які залишать приємний смак після прийняття ліків.

Отже, Квок Кіт виходить з крамниці з пакетом трав. Візит у лікаря й ліки коштували менше 20 доларів — цілком вигідно. Хоча трави не принесуть чудесного зцілення, проте за кілька днів повернуть Квок Кіта у форму. Але йому слід уважати, аби не повторити помилки тих, хто думає, що чим більше вживати трав, тим ліпше. Часто можна почути, що люди зазнають тяжких побічних реакцій через перевищення дози певних трав.

У деяких країнах існує дуже мало або взагалі немає встановлених норм для перевірки трав і компетентності лікарів-практиків у галузі традиційної китайської медицини. Це відчинило двері шарлатанам і навіть призвело до продажу небезпечних сумішей, які видавали за ліки. Тому зрозуміло: обираючи до якого лікаря, що застосовує традиційну китайську медицину, звернутись, багато азіатських пацієнтів покладаються на поради родичів і близьких друзів.

Звичайно, жодне лікування — із застосуванням трав або західних ліків — не може усунути кожну хворобу. Незважаючи на це, китайська аптека і лікар, який застосовує традиційну медицину, залишатимуться невід’ємною частиною життя в Азії.

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінці 23]

У крамниці лікарських рослин можна побачити екзотичні товари, у тому числі засушені морські коники.

[Ілюстрації на сторінці 24]

Засушені корінці, листя і гілочки ретельно зважують.