Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Поправлятись, щоб не пліткували

У французькому журналі «Міжнародний кур’єр» опублікували повідомлення з газети «Месаже», яку видають у Дуалі. Там говориться, що, побоюючись, аби їх не вважали жертвами СНІДу, «декотрі жінки на півночі Камеруну приймають багато ліків, які спричиняють появу більшої ваги». «Коли хвора особа худне, про це вмить стає відомо. Схуднення надалі вважають найвідомішим симптомом цієї недуги». В Африці її ще називають хворобою Сліма. У цій африканській газеті сказано, що ліки, котрі можна купити на чорному ринку, приймають «без жодного рецепта». Однак для худорлявих молодих жінок плітки й страх бути відкинутими суспільством, оскільки їх можуть вважати інфікованими ВІЛ,— страшніші, ніж можливий ризик.

Можливо, Павло був на Кіпрі

У журналі «Огляд біблійної археології» (англ.) зазначається: «Італійські археологи, котрі працюють в Пафосі, місті, яке розташоване на скелястому, випаленому сонцем південно-західному узбережжі Кіпру, стверджують: знайдено найдавніший істотний доказ Павлового перебування на цьому острові. Досі про його візит туди було відомо лише з Нового Завіту, де говориться, що під час своєї першої місіонерської подорожі Павло ‘до Кіпру відплинув’, а там пройшов ‘аж до Пафи ввесь острів’ (Дії 13:4—6)». Цей доказ — частина мармурової таблички, на якій було два рядки слів, написаних грецькою мовою. Частина першого рядка — «ЛУ», а другого — «ОСТО». Археологи відтворили, що було написано. Це — «(ПАУ)ЛУ (АП)ОСТО(ЛУ)», тобто «Павло апостол». Напис датують першим або другим століттям н. е. Філіппо Джудіче, керівник групи археологів, висловився: «Завдяки знахідці в Пафіо [Пафосі], ми зможемо розпочати роботу над відтворенням карти Павлової подорожі».

Біологічний вид назвуть вашим ім’ям

«Вас цікавить, як зробити надзвичайний подарунок коханій людині, в якої, здавалося б, все є?» — запитують у журналі «Наука» (англ.). «Цьому можна зарадити. Коли пожертвуєте певну суму для досліджень біологічного розмаїття землі, то невідомий досі вид орхідей, комарів чи голозябрових молюсків назвуть ім’ям того, кого любите. І та назва залишиться в науковій літературі назавжди». Або ж цей вид можуть назвати вашим ім’ям. Згідно з недавнім дослідженням, припускають, що в наукових посібниках описано лише десяту частину, а то й менше, видів, які існують сьогодні. Інформація про безліч біологічних видів потрапляє до шухляд музеїв і лежить там, аж поки ці види назвуть та опишуть у якомусь науковому журналі. Тепер у веб-сайті можна побачити, як виглядають ще не названі біологічні види. Проте їхній опис вже готовий до друку. Пожертвувавши 2800 чи більше доларів, ви даєте цим видам довільну латинську назву. Члени організації БІОПАТ сподіваються, що таким чином надходитиме більше коштів для розвитку таксономії та збереження новознайдених видів.

Діти-жертви

Звіт Дитячого фонду ООН «Становище дітей світу 2000 року» повідомляє: «Щодня... 30 500 хлопчиків та дівчаток, яким менше п’яти років, гине з різних причин, хоча цьому можна запобігти». Газета «Індіан експресс» інформує, що «за приблизними підрахунками, впродовж останнього десятиліття в збройних сутичках загинуло два мільйони дітей і шість мільйонів були поранені або стали інвалідами. Також щодо безлічі дітей порушуються права людини». Понад 15 мільйонів — біженці, і більше мільйона не живуть з батьками або стали сиротами. Крім того, у звіті згадується про дослідження, проведені Міжнародною організацією праці. Виявилося, щонайменше 250 мільйонів дітей віком від 5 до 14 років працюють примусово, причому 20 відсотків із них — у вкрай шкідливих умовах. Приблизно мільйон дітей по світі насильно залучають до проституції, і щомісяця 250 000 заражаються ВІЛ. На додаток, 130 мільйонів дітей, дві третіх серед яких — дівчата, не ходять до школи.

Сучасна рукописна Біблія

Розпочалась робота над ілюстрованою рукописною Біблією. Планують, що її буде закінчено через шість років і на це затратять приблизно 3 мільйони доларів. Таку Біблію виготовляють на замовлення монахів-бенедиктинців з університету св. Джона в Міннесоті (США). Дональд Джексон з Великобританії є наглядачем невеликої групи каліграфів, котра працює над цим проектом у його майстерні в Уельсі. Пишуть вони гусячими перами на тонкому пергаменті, використовуючи брикетики стародавньої китайської туші, яку виготовляли з деревної сажі та ґлею. Спеціально для цього розробили каліграфічний шрифт, який спершу видрукують з комп’ютера, а потім перепишуть від руки. Тоді текст буде ілюстровано малюнками та прикрашено ініціалами. Завершений рукопис складатиметься з семи томів і матиме більше ніж 1150 сторінок. Кожен том буде біля 60 сантиметрів заввишки й 40 сантиметрів завширшки. Для такого незвичного проекту,— бо за останніх 500 років подібне робиться вперше,— обрали англійський «Виправлений стандартний переклад» Біблії. Однак порядок книг у ньому змінять. Рукопис починатиметься з Євангелій. Планують, що для колекцій буде видано 100 копій, і кожну можна буде продати за 60—80 тисяч доларів.

Не курять, однак страждають від забруднення

З доповіді працівників Інституту фундаментальних досліджень імені Тата (Мумбай) стає відомо, що в Індії більшість дітей, котрі курять, починають робити це в дуже ранньому віці. У середньому вуличні діти, живучи без батьківського нагляду, курять з 8 років, а школярі, про яких хтось дбає,— з 11. У Мумбаї провели ще одне дослідження. Як виявилося, діти, котрі були під належною батьківською опікою і ніколи не курили, вдихали стільки забруднювальних речовин, ніби кожного дня викурювали дві пачки цигарок. Згідно з повідомленням, яке опублікували в газеті «Ейшіан ейдж», Мумбай та Делі є серед п’яти найбільш забруднених міст світу. Щодня вулицями Мумбая безупинно мчиться біля 900 000 автомобілів і ще 300 000 в’їжджають та виїжджають з міста. Повідомляють, що рівень забруднення повітря на 600—800 відсотків перевищує встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я норми допустимих викидів.

Китайські делікатеси з дичини

Як повідомляється в журналі «Даун ту ерт», тваринам, що водяться в Китаї, загрожує небезпека. Причина — «люди змінюють спосіб життя та харчування». Дедалі більше поширюється думка, ніби страви з м’яса деяких тварин корисніші від інших продуктів, і це спричинило величезний попит на екзотичні делікатеси. Найпопулярнішими є наїдки зі змій, причому їжа з отруйних змій вдвічі дорожча, ніж з неотруйних. Дуже люблять харчуватися м’ясом вепрів, вівер, ропух, жаб, пітонів, ящерів, антилоп оронго та рідкісних птахів. Страви з них можна знайти в меню ресторанів по цілому Китаю. Багато з цих тварин внесено до списку видів, що зникають. Значить, вони є під охороною уряду. Проте у деяких ресторанах можна знайти вивіски, котрі запевняють клієнтів, ніби тут готують їжу з м’яса справді диких тварин, а не домашніх чи тих, яких виростили в штучно створених умовах. Щоб захистити дичину від самозваних гурманів, уряд Китаю розпочав кампанію під гаслом: «Скажімо «ні» споживанню м’яса диких тварин».

Птахи в небезпеці

Торонтська газета «Ґлоб енд мейл» інформує: «У Північній Америці офісні приміщення і радіо- та телевежі є замаскованими вбивцями. Вважають, що від ударів об різні споруди, у тому числі й вікна будинків, щороку на цьому континенті гине 100 мільйонів птахів». Незрозуміло чому, проте увімкнене вночі в офісах світло притупляє здатність птахів орієнтуватися під час перельоту. Як кажуть фахівці, ця проблема дуже поширена. Орнітолог Дейвід Віллард стверджує: «Не знаю в країні або й на цілому континенті місця, де б не траплялися подібні випадки». Існують організації, й одна з них — у Торонто, члени яких намагаються переконати осіб, котрі працюють в офісах, у необхідності вимикати на ніч світло в своїх кабінетах.

До того ж, як повідомляється в щоденній газеті «Франкфуртер альґемайне», прожекторні промені, які шугають по небу, аби привернути увагу людей до диско-клубів чи інших місць розваг, збивають зі шляху нічних тварин. Оскільки птахи й кажани мають чутливу навігаційну систему, це світло дуже їм перешкоджає. Відомо, що, коли сполошити зграю, котра летить у вирій, птахи розлітаються. Вони змінюють напрям, збентежено кричать, а то й взагалі припиняють переліт. Іноді, втративши орієнтацію, птахи кружляють кілька годин, а тоді, знесилені приземляються, і деякі навіть гинуть. Працівники Інституту охорони птахів (Франкфурт) поставили вимогу, щоб було накладено заборону на використання прожекторних променів.