Чому нам потрібні медсестри?

«Сестринська справа належить до професій, які найважче опанувати. Співчуття може спонукувати стати медсестрою, проте головне в нашій роботі — це знання» (Мері Аделаїда Натінг, 1925 року народження, перша у світі професор сестринської справи).

СЕСТРИНСЬКА справа, хоч і в дуже простій формі, існувала ще за біблійних часів (1 Царів 1:2—4). Упродовж історії багато видатних жінок доглядали за хворими. Згадаймо, наприклад, доньку угорського короля Андраша II Єлизавету (1207—1231). У 1226 році, під час голоду, вона організувала допомогу харчами. Потім видала розпорядження про будівництво лікарень, у яких доглядала за прокаженими. Єлизавета померла, коли їй було всього 24 роки; вона провела більшість свого недовгого життя, піклуючись про хворих.

Розповідаючи історію сестринської справи, неможливо не згадати Флоренс Найтінгейл. Ця відважна англійка разом з 38 медсестрами під час Кримської війни (1853—1856) упорядкувала військовий госпіталь у Скутарі, районі, розташованому в околицях Константинополя. Коли вона приїхала, рівень смертності там був майже 60 відсотків, проте на час її від’їзду, 1856 року, він становив менше ніж 2 відсотки. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 6).

Значну роль у розвитку сестринської справи відіграла протестантська школа медсестер у Кайзерсверті (Німеччина). Найтінгейл навчалася в ній перед тим, як поїхала в Крим. З часом з’явилися інші відомі товариства медичних сестер. Наприклад, 1903 року Агнес Карл організувала профспілку медсестер Німеччини.

Вважають, що сьогодні медсестри — найчисленніша професійна група в галузі медичного обслуговування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, зараз у 141 країні працює більше ніж 9 000 000 медсестер та акушерок. Яку  важливу роботу вони виконують! «Щомісячник Атлантики» (англ.) зазначає, що в особі медсестри «поєднуються турбота, знання і відповідальність; і таке поєднання відіграє вирішальну роль в одужанні хворого». Тому доречно запитати: що б ми робили без медсестер?

Роль медсестри в одужанні хворого

В одній енциклопедії говориться, що догляд за хворими — це «процес, протягом якого медсестра допомагає пацієнту оправитися від хвороби чи тілесного ушкодження, аби він знову, наскільки можливо, обходився без сторонньої допомоги».

Звісно, у такий процес багато що входить. Вимагається більше, ніж проведення звичайних обстежень, як-от визначення пульсу чи вимірювання кров’яного тиску. Медсестра відіграє істотну роль в одужанні хворого. Згідно з «Медичною енциклопедією Американської медичної асоціації», «медсестра турбується більше про те, як пацієнт загалом реагує на певне захворювання, ніж про саме захворювання; її завдання — вгамовувати фізичний біль, полегшувати психічні страждання і робити все можливе, аби уникнути ускладнень хвороби». Окрім того, медсестра повинна «доглядати за хворими з чуйністю, що також означає терпеливо вислуховувати їхні тривоги й побоювання, надавати моральну підтримку та заспокоювати». І, як зазначається в цьому джерелі, коли пацієнт помирає, медична сестра має «допомогти хворому зустріти смерть якомога спокійніше й, наскільки вдасться, з гідністю».

Багато медсестер роблять більше від того, що входить у їхні обов’язки. Наприклад, Елен Д. Бар написала про свій досвід роботи в нью-йоркському медичному центрі «Монтефіоре». Вона бажала не просто квапливо виконати свої обов’язки під час ранкового лікарського обходу. Ця жінка пише: «Я прагнула побути з хворими. Хотілося разом з ними працювати над правильним диханням, допомогти пересуватися, добре робити перев’язки, відповідати на їхні запитання, пояснювати певні речі та потішати. Я раділа, налагоджуючи тісні взаємини з пацієнтами».

Без сумніву, ті, хто лежав колись у лікарні, пригадують співчутливих медсестер, у яких був такий самий дух саможертовності. Але що потрібно, аби стати вправною медичною сестрою?

[Ілюстрація на сторінці 3]

Флоренс Найтінгейл.

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу Державної медичної бібліотеки.