Чи ваші ноги теж не дають вам спокою?

НАСТАЛА ніч. Ви зручно вмостились у ліжку й розслабились. І тут почалося. Вам знову здається, ніби в ногах під шкірою щось повзає. Знехтувати цим відчуттям неможливо. Єдиний спосіб звільнитися від нього — встати й походити. Це допомагає на деякий час, але коли знову лягти, неприємне відчуття повертається. Ви хочете спати, проте не можете. Якщо з вами трапляється щось подібне, то знайте, що маєте чимало товаришів по нещастю. Наприклад, в США від цього потерпає аж коло 15 відсотків населення.

Хоча нинішнім медикам не завжди вдається правильно діагностувати або успішно лікувати цей розлад, він, однак, є досить давнім. У 1685 році один лікар писав, що деякі люди, вклавшись у ліжко, відчувають «настільки великий дискомфорт» у руках та ногах, що «зовсім не можуть спати, так ніби потрапили у місце найбільших мук».

Одна з причин, чому важко поставити діагноз, полягає в тому, що не існує лабораторних тестів, за допомогою яких можна було б виявити цей розлад. Його розпізнають радше за симптомами. Досвідчений лікар може запитати: «Вам здається, ніби щось повзає, лише в одній нозі чи в обидвох? Чи мали ви колись такі відчуття в руках? Чи зникає дискомфорт, коли ви встанете й походите, приймете ванну або помасажуєте ноги? Чи з’являються ці неприємні відчуття, якщо доводиться довго сидіти, наприклад у машині або літаку? Чи виникають вони найчастіше вночі? Чи має цю проблему ще хтось у вашій родині? Чи ваш подружній партнер каже, що у вас іноді сіпаються ноги уві сні?» Якщо на деякі з цих питань ви відповісте ствердно, лікар може зробити висновок, що у вас синдром Екбома.

Жертви синдрому

Декому цей розлад не особливо докучає, оскільки симптоми з’являються лише час від часу. Інші страждають від нього більше, бо він спричиняє хронічне безсоння, через що люди почуваються вдень втомленими й це дуже негативно впливає на їхнє життя. Один хворий сказав: «Здається, що у мене в ногах повзають хробаки. І треба добре порухати ногами, щоб це відчуття зникло».

 Синдром трапляється як у чоловіків, так і в жінок, але переважно старшого віку. Крім того, з роками симптоми посилюються. Найчастіше розлад виявляють в осіб за 50, хоча нерідко його ознаки з’являються кілька десятків років раніше. Іноді їх можна простежити ще з дитинства. Часто, однак, цей синдром не розпізнають у дітей. А оскільки вони не можуть всидіти на місці й постійно крутяться, їх, зазвичай, називають «гіперактивними».

Хоча фахівці вважають синдром Екбома неврологічним розладом, важко точно визначити його причину. У більшості хворих її не встановлено. Все ж з’ясовано деякі чинники. Наприклад, від нього страждає більше ніж один член сім’ї, оскільки він передається генетично від батьків дітям. Симптоми також відчувають деякі вагітні, особливо в останні місяці вагітності. Проте після пологів усе переважно зникає. Інколи ознаки синдрому виникають через низький рівень заліза чи брак певних вітамінів. Крім того, викликати розлад може хронічна хвороба, зокрема, ниркова недостатність, діабет, ревматоїдний артрит та периферична невропатія, ураження нервів рук та ніг.

У пошуках допомоги

На жаль, від цього синдрому немає ліків і впродовж років симптоми часто загострюються. Але потішає те, що цей розлад піддається лікуванню, часто немедикаментозному. Щоправда, єдиного методу не існує. Те, що допомагає одній людині, може не допомогти іншій. Тому кожен хворий мусить з’ясувати, які звички, заняття або препарати поліпшують чи погіршують його стан.

Приступаючи до лікування, слід перш за все встановити, чи не викликані симптоми якимись проблемами зі здоров’ям, котрі вдасться усунути. Тим, кому бракує заліза або певних вітамінів, можливо, потрібно буде лише додати до свого раціону препарати заліза чи вітамін B₁₂. Однак надмір вітамінів та мінералів іноді негативно відбивається на здоров’ї. Тому, перш ніж збагатити своє харчування, потрібно проконсультуватись у лікаря.

У декого ознаки синдрому загострюються через вживання кофеїну. Він міститься в каві, чаї, шоколаді та багатьох безалкогольних напоях. Завдяки повній або частковій відмові від кофеїну можна послабити симптоми або навіть цілком позбутися розладу. Алкоголь також зазвичай збільшує тривалість або інтенсивність симптомів. Тож дехто відчув зміни на ліпше, зменшивши або повністю переставши вживати алкогольні напої.

Життя з синдромом Екбома

Якщо ви страждаєте від цього розладу, спробуйте змінити спосіб життя. Оскільки симптоми часто загострюються через втому та знесилення, ви відчуєте полегшення, коли щодня добре висиплятиметесь. Якщо можливо, виберіть для нічного відпочинку тиху, прохолодну кімнату й зручне ліжко. Також корисно постійно лягати та прокидатися в один і той самий час.

А щоб добре спати вночі, потрібно регулярно займатися фізкультурою. Однак значне фізичне навантаження протягом останніх шести годин перед сном може дати протилежний ефект. Дехто з хворих каже, що ліпше спить після поміркованого заняття вправами безпосередньо перед сном. З’ясуйте самі, які вправи вам найбільше підходять.

Не намагайтеся побороти бажання порухатися. Якщо стримувати рухи, симптоми, як правило, загострюються. Часто найліпше встати з ліжка й походити. Нерідко люди відчувають полегшення після ходьби, потягування, гарячої або холодної ванни чи масажу ніг. Якщо доводиться довгий час сидіти, наприклад під час подорожей, читайте щось, аби розум був зайнятий — це також допомагає.

А що сказати про лікарські препарати? Згідно з Фондом синдрому Екбома, що діє в місті Ролі (Північна Кароліна, США), деколи «доводиться розпочати лікування фармакологічними [препаратами]». А через те що не існує універсальних ліків, котрі допомагали б усім, хто має цей розлад, лікарю слід визначити, які медикаменти найефективніші у вашому випадку. Для декого найліпшим є поєднання різних ліків. Іноді препарат з часом втрачає свою ефективність. Оскільки ліки, а особливо їхня комбінація, може зашкодити здоров’ю, важливо тісно співпрацювати зі своїм лікарем, аби визначити, яке лікування буде для вас найліпше.