Молоді люди запитують...

Як мені пережити те, що батько залишив нас?

«Рости без батька було дуже важко. Мені бракувало хоча б трошки уваги» (Генрі) *.

ДЖОАН було 13 років, коли батько пішов з дому. Через залежність від алкоголю, він лише кілька разів намагався встановити контакт зі своїми дітьми після від’їзду з дому. На жаль, Джоан не єдина, багатьох підлітків покидають батьки.

Якщо з тобою сталося щось подібне, то, напевно, дуже важко переживати це. Мабуть, час від часу тебе переповнюють біль і обурення. Можливо, іноді ти змучений та пригнічений. Ти можеш мати бажання збунтуватися. Один з письменників Біблії, Соломон, колись написав, що «просте гноблення може призвести мудреця до безумного поводження» (Екклезіяста 7:7, НС).

«Безумне поводження»

Джеймс ‘поводився безумно’ після того, як його батько пішов з дому. Джеймс пригадує: «Я нікого не хотів слухати, навіть маму. Встрявав у суперечки і бійки. Завжди обманював та втікав з дому вечорами, оскільки не було когось, хто дисциплінував би мене. Мати намагалася зупинити мене, та марно». Чи бунт справді поліпшив життєву ситуацію Джеймса? Навряд. Джеймс каже, що незабаром він «спробував наркотики, почав прогулювати уроки й відставати у навчанні». Така ганебна поведінка згодом стала ще гіршою. «Я крав у крамницях,— визнає він,— також нападав на людей, щоб пограбувати. Мене двічі арештовували й ув’язнювали на короткий час, проте це не зупинило мене».

Коли Джеймса запитали, що змушувало його бунтуватись, він відповів: «Мій батько пішов, і я не знав, що таке дисципліна. Я навіть не думав наскільки моя поведінка є болісною для мами, молодших братика й сестрички, а також для мене самого. Я потребував уваги і напучення батька».

Але ж бунт лише погіршує і так складну ситуацію (Йова 36:18, 21). Джеймс, наприклад, приносив труднощі не лише собі, але й матері, братові та сестрі, які страждали від небажаних стресів і напруження. Однак найнебезпечнішим є той факт, що бунтарська поведінка робить особу противником самого Бога. Зрештою, Єгова  наказує молодим людям слухатися своїх матерів (Приповістей 1:8; 30:17).

Як побороти гнів

Як же справитися з почуттям гніву чи образи на батька? Перш за все слід пригадати собі, що ти не винний у тому, що батько залишив тебе. Крім того, це не обов’язково означає, що він тебе більше не любить і не піклується про тебе. Щоправда, може бути боляче, коли батько майже ніколи не телефонує і не відвідує тебе. Але як пояснювалося у попередній статті з цієї серії *, багато батьків не підтримують зв’язок з дітьми не через те, що не люблять їх, а тому, що переповнені почуттям провини й сорому. Інші, подібно як батько Джоан, залежні від наркотиків і алкоголю, а це перешкоджає їм належно поводитися.

Хоч би якою була ситуація, пам’ятай, що твої батьки недосконалі. У Біблії говориться: «Всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23; 5:12). Щоправда, це не виправдовує шкідливої і безвідповідальної поведінки. Але усвідомивши те, що всі ми успадкували недосконалість, тобі напевно буде легше позбутися руйнівного гніву та образи.

Слова, записані в Екклезіяста 7:10, допоможуть подолати негативні почуття, які ти, можливо, маєш до своїх батьків. Зверни увагу, як цей вірш застерігає, щоб не зосереджуватися на минулому: «Не кажи: «Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?», бо не з мудрости ти запитався про це». Тому не зосереджуйся на минулому, а думай, як поліпшити свою ситуацію.

Проявляй ініціативу

Наприклад, ти перший можеш зробити крок, щоб встановити зв’язок з батьком. Безумовно, це він покинув тебе й цілком справедливо, якщо ти вважаєш, що це його обов’язок проявити ініціативу. Але що, коли він не робить цього і через брак спілкування з ним ти почуваєшся нещасливим і сумним? Чи не варто було б самому спробувати поліпшити ситуацію? Пригадай, як поводився Ісус Христос, коли хтось із друзів ображав його. В останню ніч перебування Ісуса на землі учні залишили його. Петро вихвалявся: нехай би що там сталось він буде з Ісусом. Усе ж, Петро відрікся Ісуса, до того ж не раз, а тричі! (Матвія 26:31—35; Луки 22:54—62).

Не зважаючи на недоліки Петра, Ісус продовжував любити його. Після воскресіння Ісус перший зробив крок, щоб налагодити стосунки, з’явившись Петру особисто (1 Коринтян 15:5). Коли Ісус запитав Петра: «Чи ти любиш мене?», той відповів: «Так, Господи,— відаєш Ти, що  кохаю Тебе!» Попри свої ганебні вчинки, Петро все ж любив Ісуса (Івана 21:15).

Подібно як у випадку з Петром та Ісусом, ситуація з твоїм батьком, можливо, не є настільки безнадійною, як тобі здається. Мабуть, він відгукнеться, коли ти перший зателефонуєш йому, напишеш листа чи навідаєшся до нього. Генрі, згаданий на початку, пригадує: «Одного разу я написав батькові листа, і він відписав, що пишається мною. Я взяв татового листа в рамку, і він роками висів у мене на стіні. Цей лист є в мене й дотепер».

Джоан і її брат з сестрою теж взяли на себе ініціативу відвідати батька-алкоголіка. «Він був у ненайліпшому стані,— зазначає Джоан,— та все ж ми раділи, що побачили його». Можливо, проявивши ініціативу, ти теж досягнеш добрих результатів. Може статися, що ти помітиш їх не одразу, тоді трохи зачекай, а потім спробуй знову.

Як побороти біль через те, що тебе відкинули

Соломон нагадує нам, що є «час шукати і час розгубити» (Екклезіяста 3:6). Деколи молода особа буде змушена визнати, що батько просто не хоче мати стосунків зі своїми дітьми. Навіть якщо це так, то, можливо, одного дня він усвідомить, як багато втратив, не підтримуючи стосунків з ними.

Тим часом, однак, будь впевнений: те, що батько покинув тебе не означає, що ти нічого не вартий. Псалмописьменник Давид сказав: «Бо мій батько та мати моя мене кинули,— та Господь прийме мене» (Псалом 27:10). Так, у Божих очах ти і далі дуже цінний (Луки 12:6, 7).

Отже, якщо тебе огорнуло знеохочення чи пригнічення, наблизься до Бога через молитву (Псалом 62:9). Поділися з ним усім, що ти відчуваєш. Будь впевнений, він вислухає тебе й потішить. Інший псалмоспівець написав: «Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу» (Псалом 94:19).

Дружнє спілкування із співхристиянами також допоможе справитися з подібним почуттям. У Приповістей 17:17 говориться: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом». Ти знайдеш таких правдивих друзів у християнському зборі Свідків Єгови. Особливо корисним може бути знайомство з наглядачами в зборі. Пітер, брат Джоан, радить: «Поговори зі старшими особами в зборі, і вони дуже допоможуть тобі. Якщо тебе залишив батько, дозволь йому дізнатися про твої почуття». Наглядачі збору також можуть дати декотрі практичні поради, як виконувати обов’язки, що колись належали твоєму батькові, наприклад, ремонт у домі.

Джерелом підтримки стане теж твоя мама. Звичайно, може, вона й сама морально страждає. Але якщо лагідно висловиш свої почуття, без сумніву, мати докладе усіх зусиль, аби допомогти тобі.

Будь підтримкою для своєї сім’ї!

Відсутність батька по-різному впливатиме на ситуацію у вашій родині. Твоя мама, можливо, почне працювати, та ще й на двох роботах, для того, щоб звести кінці з кінцями. Ти з братом чи сестрою можеш взяти на себе більше домашніх обов’язків. Якщо розвиватимеш несамолюбну християнську любов, то впораєшся з такими змінами (Колосян 3:14). Це допоможе зберігати позитивний склад розуму і побороти образу (1 Коринтян 13:4—7). Пітер говорить: «Підтримувати свою сім’ю — це саме те, чим слід зайнятися, і я відчуваю задоволення, знаючи, що допомагаю мамі та сестрам».

Немає жодного сумніву: коли батько залишає дім — це трагічна, болісна подія. Але можеш бути впевнений, що з допомогою Бога, люблячих християнських друзів і сім’ї, ти справишся з цим *.

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінці 26]

Деякі молоді люди першими роблять крок, щоб встановити зв’язок з батьком.