Знайомтесь: солоіцквінтлі

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В МЕКСИЦІ

Я ДУЖЕ здивувався, коли доторкнувся солоіцквінтлі, або, скорочено, соло. Такий м’який і гарячий цей чорний безшерстий пес! Чемпіон виставок собак велично ступав позаду свого господаря, і в нас була нагода помилуватися його екстер’єром. Кінчик хвоста прикрашала біла китиця, що різко контрастувала з гладеньким чорним тілом.

До приходу іспанців у Мезоамерику місцеві жителі дуже цінували домашніх собак. Бувало, їх ховали разом з господарями як «супутників у загробному житті». Соло належала особлива роль у суспільстві, адже їм приписували лікувальні властивості. Вважалось, що їхнє гаряче маленьке тіло полегшувало ревматичні болі. А холодними ночами соло просто грів ноги господаря!

Нині багато хто вважає, що соло — ідеальна домашня тварина. Так само як собаки інших порід, соло піддаються дресируванню і бувають різні за величиною, навіть карликові. А найважливіше те, що оскільки вони не мають шерсті, то не мають і бліх. Тому для тих, хто страждає від алергії на собачу шерсть, соло — прекрасний варіант. Догляд за цим собакою досить простий. Щоб шкіра у соло була м’якою, треба лише раз на тиждень мастити її кремом або олією. Міґель Анхель Морено, який займається розведенням собак, вказав на ще одну перевагу соло: «За одну хвилину ви його викупаєте, за дві він висохне». А як щодо лікувальних властивостей? Навіть сьогодні дехто каже, що коли потримати соло на уражених ревматизмом суглобах, біль полегшується. Однак на думку Морено, ефективність соло така ж, як і «звичайної грілки» *.

Не так давно вважали, що соло зникає, але з того часу було докладено чимало зусиль, щоб зберегти цю тварину. Тепер собаки такої породи живуть не тільки в Мексиці, але й в інших країнах, наприклад у Перу й США. Ну як, хочете познайомитись із солоіцквінтлі? Якщо вам доведеться колись його побачити, то враження від зустрічі з цим незвичайним собакою вже не забудуться.

[Примітки]