Подружжя можна врятувати!

У Біблії міститься дуже багато практичних порад, корисних для чоловіків та дружин. І нічого дивного в цьому немає, оскільки Той, хто натхнув Біблію, є також Засновником подружжя.

БІБЛІЯ змальовує подружнє життя дуже реалістично. Вона виявляє, що чоловік і жінка будуть мати «муку», або, як говориться в перекладі Деркача, «скорботу» (1 Коринтян 7:28). Але Біблія також каже, що подружжя може й повинне приносити радість, а навіть безмежне щастя (Приповістей 5:18, 19). Ці дві думки не суперечать одна одній. Вони лише показують, що, незважаючи на серйозні проблеми, чоловік та дружина можуть досягти близьких, сповнених любові взаємин.

 Чи у вашому подружжі бракує цього? Чи душевний біль і розчарування затьмарюють відчуття спорідненості душ та щастя, які колись прикрашали ваші стосунки? Навіть якщо любов зникла багато років тому, ще не все втрачено. Треба, однак, бути реалістичним. Жодні недосконалі чоловік і жінка не в стані створити досконале подружжя. Все ж можна багато зробити, щоб усунути негативні чинники.

Читаючи нижчеподаний матеріал, спробуйте визначити, котрі пункти особливо придатні для вашого подружжя. Замість того щоб зосереджуватися на недоліках партнера, виберіть кілька порад, які ви можете застосовувати, беручи за основу біблійні принципи. Можливо, ви побачите, що ситуація у вашому подружжі не така вже й безнадійна.

Розгляньмо насамперед ваше ставлення до подружжя, оскільки надзвичайно важливими є погляд на шлюбну обітницю та почуття до партнера.

Погляд на обітницю

Якщо ви прагнете поліпшити взаємини у подружжі, то повинні розглядати шлюбну обітницю як зобов’язання на довгі роки. Адже, зрештою, Бог мав намір, щоб двоє людей, з’єднавшись подружніми узами, ніколи не розлучалися (Буття 2:24; Матвія 19:4, 5). Тому ваш союз — це не робота, з якої можна розрахуватися, і не квартира, з котрої можна виїхати, просто розірвавши угоду. Коли ви одружувалися, то урочисто присягали бути разом і в горі, і в радості. Велике почуття відповідальності узгоджується зі словами Ісуса Христа, промовленими коло 2000 років тому: «Що Бог спарував,— людина нехай не розлучує» (Матвія 19:6).

Дехто, однак, може сказати: «Але ми й далі разом. Чи ж це не доказ того, що маємо почуття відповідальності?» Можливо. Все ж, як говорилося на початку цієї серії статей, деякі пари залишаються разом, але в стоячій воді взаємного нерозуміння, у пастці подружжя без любові. Ваша ціль — зробити своє подружнє життя щасливим, а не лише терпимим. Почуття відповідальності повинне свідчити про вірність не лише інституту подружжя, але й людині, про яку ви обіцяли піклуватися та любити (Ефесян 5:33).

Слова, звернені до партнера, виявляють, наскільки велике ваше почуття відповідальності. Наприклад, у розпалі суперечки деякі чоловіки чи жінки можуть необдумано заявити: «Я піду від тебе!» або «Пошукаю собі людину, яка буде мене цінувати!» Навіть коли особа не мала на увазі того, що сказала, її слова підривають довір’я, натякаючи, що вона завжди може й готова скористатися своєю погрозою.

Аби відновити любов, усуньте такі погрози зі своїх розмов. Чи будете ви обставляти квартиру,  коли знаєте, що в будь-який день можете виїхати з неї? Чому тоді сподіватися, що ваш партнер захоче поліпшувати стосунки у подружжі, яке може незабаром розпастися? Постановіть з усіх сил шукати вирішення проблем.

Власне так вчинила одна жінка, у якої впродовж певного часу зовсім не складалися стосунки з чоловіком. «Хоч іноді мені було дуже важко терпіти свого чоловіка, то, однак, я ніколи не думала про розлучення,— розповідає вона.— Все, що було зіпсоване, ми збиралися якось полагодити. І тепер, після двох неймовірно важких років, можу щиро сказати, що нам знову добре разом».

Безсумнівно, вірність обітниці вимагає співпраці — не лише співіснування, а докладання зусиль, аби досягти спільної мети. Проте може здаватися, що тепер вас нічого, окрім почуття обов’язку, не тримає разом. Навіть коли це так, не впадайте в розпач. Можливо, кохання вдасться відновити. Але як?

Шануйте вашого партнера

У Біблії говориться: «Подружжя хай у всіх буде в пошані» (Євреїв 13:4, Хом.; Римлян 12:10). Форми грецького слова, перекладеного тут «в пошані», в інших місцях Біблії подані як «дорогий», «поважаний» та «дорогоцінний». Коли ми щось дуже цінуємо, то докладаємо величезних зусиль, аби зберегти. Власне це можна сказати про чоловіка, який купив собі дорогу нову машину. Він слідкує, щоб його улюблениця завжди блищала й була справною. Навіть маленька подряпина здається йому страшною катастрофою! Інші люди подібно ставляться до свого здоров’я. Чому? Бо цінують його й намагаються зберегти якнайдовше.

Дбайте так само про ваше подружжя. Біблія каже, що любов «завжди надіється»  (1 Коринтян 13:7, Дерк.). Можна, звичайно, піддатися негативним думкам і відкидати будь-яку можливість поліпшення ситуації, кажучи: «Ми ніколи по-справжньому не кохали одне одного», «Ми одружилися надто молодими» або «Ми не розуміли, що робимо». Але чи не було б мудріше сподіватися кращого, докладаючи зусиль для поліпшення ситуації й терпеливо чекаючи результатів? «Скільки моїх клієнтів жаліється: «Я більше не витримую!» — каже одна консультантка з питань шлюбу.— Замість того щоб розібратися, де їхні стосунки вимагають змін, вони спішно намагаються розірвати їх, перекреслити спільні цінності, минуле, яким так дорожили, та будь-яку перспективу на майбутнє».

Що ж з минулого вас об’єднує? Незалежно від теперішніх стосунків, ви, безперечно, можете пригадати приємні хвилини, проведені разом, спільні досягнення та труднощі, з якими удвох боролися. Роздумайте над усім цим і покажіть, що шануєте свій шлюб та партнера, докладаючи усіх зусиль для поліпшення ваших взаємин. З Біблії видно, що Бог Єгова справді цікавиться тим, як подружні партнери ставляться один до одного. Наприклад, у дні пророка Малахії Єгова засудив ізраїльських чоловіків за те, що вони зраджували своїх дружин, коли розлучалися з ними через будь-які дрібниці (Малахії 2:13—16). Християни хочуть, щоб їхні подружжя приносили честь Богу Єгові.

Конфлікти. Наскільки серйозні?

Здається, що головна проблема у подружжях без любові — це невміння чоловіка та жінки справлятися з конфліктами. Оскільки немає двох людей, що були б цілком схожі, в усіх подружжях час від часу виникатимуть незгоди. Але пари, які постійно не ладять між собою, часто помічають, що з роками їхня любов згасає. Вони можуть навіть дійти висновку, що «просто не пасують одне до одного і лише сваряться постійно».

Проте суперечки не завжди є ознакою краху подружжя. Важливо те, як їх залагоджувати. У доброму подружжі чоловік та жінка навчилися розмовляти про свої проблеми, не стаючи, як сказав один лікар, «близькими ворогами».

«Влада язика»

Чи вмієте ви розмовляти з подружнім партнером про ваші проблеми? Ви обоє повинні мати бажання обговорювати їх. А це справжнє мистецтво, якого не так легко навчитися. Чому? Насамперед тому, що через недосконалість усі ми іноді ‘помиляємося в слові’ (Якова 3:2). Крім того, дехто виховувався у сім’ї, де батьки часто дозволяли собі вибухати гнівом. Тому з раннього дитинства такі люди ніби засвоїли погляд, що бурхливий вияв незадоволення та лайка — нормальні речі. Хлопець, який  виріс у такому середовищі, іноді стає «гнівливою людиною», «лютим» чоловіком (Приповістей 29:22). Подібно й дівчина, вихована у такій сім’ї, може стати «сварливою та сердитою жінкою» (Приповістей 21:19). І викоренити цей спосіб мислення та дій, глибоко закарбований у розумі, зовсім не легко *.

Отже, для залагодження проблем потрібно навчитися по-новому висловлювати свої думки. Справа ця дуже важлива, оскільки біблійна приповістка каже: «Смерть та життя — у владі язика» (Приповістей 18:21). Хоч ви, може, й не надаєте цьому особливого значення, але те, як ви розмовляєте зі своїм партнером, здатне зруйнувати ваші стосунки або відродити їх. «Дехто говорить, мов коле мечем,— говориться в іншій біблійній приповісті,— язик же премудрих — то ліки» (Приповістей 12:18).

Навіть якщо здається, ніби головним кривдником є ваш партнер, задумайтеся над своїми словами під час суперечок. Ранять вони чи лікують? Викликають гнів чи стишують його? «Слово вразливе гнів підіймає»,— каже Біблія. Натомість «лагідна відповідь гнів відвертає» (Приповістей 15:1). Слова, які завдають болю, навіть коли вони промовлені спокійно, лише підливають масла у вогонь.

Безперечно, якщо вас щось непокоїть, то маєте право про це сказати (Буття 21:9—12). Але не вдавайтесь до сарказму, образ та принизливих слів. Встановіть собі чіткі межі: визначіть, чого ніколи не повинні говорити своєму партнеру, наприклад: «Ненавиджу тебе» або «Жалію, що одружилася (одружився) з тобою». Хоча слова християнського апостола Павла не стосувалися конкретно подружжя, але мудро прислухатися до його поради й не втягуватися, як він сказав, у «суперечки [«про слова», НС]» та «постійні спори [«про дрібниці», НС]» * (1 Тимофія 6:4; 6:5, Хом.). Якщо ваш партнер робить так, ви не мусите відповідати тим самим. Наскільки залежить від вас, дбайте про мир (Римлян 12:17, 18; Филип’ян 2:14).

Звичайно ж, коли людина в емоціях, їй  важко контролювати свої слова. «Язик — то огонь,— говорить біблійний письменник Яків.— Не може ніхто із людей язика вгамувати,— він зло безупинне, він повний отрути смертельної» (Якова 3:6, 8). Що ж робити, коли відчуваєте, що пристрасті закипають? Як розмовляти з партнером так, щоб залагодити конфлікт, а не роздмухати його ще більше?

Як погасити гарячу суперечку

Дехто помітив, що легше вгамувати гнів і порозмовляти про проблеми, якщо звертати увагу на свої почуття, а не на дії партнера. Наприклад, більше користі буде, коли сказати: «Мене образили твої слова», ніж: «Ти образив мене» чи «Ти не повинен був так говорити». Звичайно, коли кажете, як почуваєтесь, тон голосу не повинен бути злобний чи зневажливий. Ваша мета — наголосити на проблемі, а не завдати удару партнеру (Буття 27:46—28:1).

Крім того, завжди пам’ятайте, що є «час мовчати і час говорити» (Екклезіяста 3:7). Якщо двоє говорять нараз, то ніхто з них не слухає, а отже й ніякої користі така розмова не приносить. Тому, коли настає ваша черга, будьте ‘швидкі послухати, забарні говорити’. Однаково важливо бути ‘повільними на гнів’ (Якова 1:19). Не беріть близько до серця кожне різке слово, сказане вашим подружнім партнером, і ‘не спішіть в своїм дусі, щоб гніватися’ (Екклезіяста 7:9). Замість цього, намагайтеся зрозуміти почуття, що криються за цими словами. «Розум [«проникливість», НС] людини припинює гнів її,— говорить Біблія,— а величність її — перейти над провиною» (Приповістей 19:11). Проникливість допоможе чоловікові або дружині зазирнути глибше, в корінь суперечки.

Наприклад, коли дружина нарікає, що чоловік проводить з нею мало часу, то мабуть не має на увазі буквальних годин та хвилин. Вона швидше хоче сказати, що потребує більше уваги і цінування. Також незадоволення чоловіка тим, що дружина зробила якусь несподівану покупку, можливо, не стосується лише витрати гривень та копійок. Його радше непокоїть те, що вона з ним не порадилась. Проникливі партнери дослідять справу й з’ясують причину проблеми (Приповістей 16:23).

Чи так легше сказати, ніж зробити? Безумовно! Іноді попри усі зусилля недобре слово зірветься з язика і розпалить незгоду. Якщо бачите, що доходить до суперечки, скористайтеся порадою з Приповістей 17:14: «Перед вибухом сварки покинь ти її». Деколи мудро відкласти розмову на потім, коли пристрасті вляжуться.  Якщо вам важко розмовляти спокійно, не зриваючись, можливо, треба попросити зрілого приятеля сісти з вами обома й допомогти розібратися у проблемах *.

Зберігайте реалістичний погляд

Не занепадайте духом, якщо ваше подружжя не виправдало сподівань, котрі ви плекали до шлюбу. Одна група фахівців каже: «Подружнє життя більшості людей не встелене самими трояндами. Іноді воно чудове, а іноді — дуже важке».

Подружжя може не нагадувати книжкового роману, але й не мусить бути драмою. І хоча деколи доведеться просто зносити одне одного, прийде також час, коли ви відкинете те, що вас розділяє, і насолоджуватиметесь своїм товариством, жартуватимете й розмовлятимете як друзі (Ефесян 4:2; Колосян 3:13). Це власне буде час для відновлення згаслих почуттів.

Пам’ятайте, двоє недосконалих людей не в силі створити досконалого подружжя. Але вони можуть втішатися своїм союзом. Навіть якщо є якісь труднощі, стосунки між вами можуть таки бути джерелом великого щастя. Одне є певним: коли ви і ваш партнер докладаєте зусиль і готові поступатися, шукати добра іншої особи, то маєте всі підстави вірити, що ваше подружжя можна врятувати (1 Коринтян 10:24).

[Примітки]

[Вставка на сторінці 12]

Ранять ваші слова чи лікують?

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 10]

КИДАЙТЕ М’ЯЧ ОБЕРЕЖНО

У Біблії говориться: «Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати» (Колосян 4:6). Ця думка, безперечно, стосується подружнього життя. Проілюструймо її: граючи в м’яча, ви кидаєте його так, щоб інший гравець міг легко піймати. Бо якщо жбурнути м’яч з усієї сили, людина від удару може постраждати. Застосовуйте цей самий принцип у розмовах зі своїм подружнім партнером. Якщо кинути йому в очі якісь гострі зауваження, це тільки завдасть шкоди. Тому розмовляйте лагідно, щоб партнер міг вловити вашу думку.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

СПОГАДИ

Перечитайте старі листи та поштові листівки. Перегляньте фотографії. Запитайте себе: «Що привабило мене у ньому (ній)? Які риси найбільше подобалися? Які ми мали спільні заняття? З чого сміялися? А тоді порозмовляйте про ці спогади зі своїм чоловіком (жінкою). Розмова, що починається словами: «А пам’ятаєш... ?» — може допомогти відновити почуття, які колись вас об’єднували.

[Рамка на сторінці 12]

НОВИЙ ПОДРУЖНІЙ ПАРТНЕР — СТАРІ ПРОБЛЕМИ

Декотрі чоловіки та жінки, яким здається, що вони потрапили в пастку подружжя без любові, прагнуть спробувати все спочатку з новим партнером. Але Біблія засуджує перелюб, кажучи, що, хто чинить цей гріх, «не має той розуму» і «знищує душу свою» (Приповістей 6:32). Зрештою, нерозкаяний перелюбник втрачає Боже схвалення, а це найгірше, що може статися (Євреїв 13:4).

Повне безглуздя перелюбу видно також в іншому. Насамперед людина, яка чинить перелюб, мабуть, зіткнеться у новому подружжі з тими самими проблемами, що зруйнували її перший шлюб. Д-р Даєн Мєдвєдь називає ще один фактор, який треба взяти до уваги: «Перше, про що ваш новий партнер дізнався,— каже вона,— це те, що для вас зрада — нічого особливого. Він чи вона знає, що ви обманули того, кому обіцяли бути вірним. Що вмієте добре виправдовуватися. Що можете знехтувати обітницею. Що підете за чуттєвою насолодою або задоволенням власних прагнень. (...) Як може другий партнер бути впевнений, що вас знову не потягне в інший бік?»

[Рамка на сторінці 14]

МУДРІСТЬ З БІБЛІЙНИХ ПРИПОВІСТЕЙ

• Приповістей 10:19: «Не бракує гріха в велемовності, а хто стримує губи свої, той розумний».

В емоціях можна сказати більше, ніж хотілося, а потім про це жалкувати.

• Приповістей 15:18: «Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот».

Дошкульні звинувачення, ймовірно, викличуть у вашого партнера бажання оборонятися, а терпеливе слухання допоможе вам разом пошукати розв’язання проблеми.

• Приповістей 17:27: «Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний — розумна людина».

Коли відчуваємо, що в середині починає закипати, тоді найліпше помовчати, так можна уникнути відкритого конфлікту.

• Приповістей 29:11: «Глупак увесь свій гнів виявляє, а мудрий назад його стримує».

Самовладання — безцінна риса. Різкі слова, кинуті спересердя в лице подружнього партнера, лише відштовхнуть його від вас.