Спостерігаємо світ

Очі потребують кисню

Як повідомляють у газеті «Ґлоб енд мейл», дехто, носячи контактні лінзи, може страждати від того, що очам бракуватиме кисню. «Через брак контакту очної поверхні з повітрям до рогівки [прозора оболонка ока] не надходить достатньо кисню. Щоб компенсувати це, на ній утворюються нові кровоносні судини, і починається васкуляризація». Наслідком може бути погіршення зору чи навіть сліпота. Д-р Реймонд Стейн, завідувач офтальмологічного відділення певної торонтської лікарні, каже, що «найгірше стається тоді, коли людина не слідкує за своїми лінзами та не ходить на огляд до оптика». Оптики заохочують пацієнтів консультуватися з офтальмологом, аби впевнитися, що для їхніх очей підібрано відповідні лінзи, а також радять носити їх та доглядати за ними згідно з інструкцією.

У бразильців усе менше друзів

Газета «Глобу» повідомляє, що бразильці тепер рідше зав’язують дружні стосунки ніж десять років тому. За словами Маріе Абігаіл де Соузе, психолога з університету в Сан-Паулу, цьому сприяє жорстка конкуренція на ринку праці, намагання підтримувати певний рівень життя і те, що стало менше вільного часу. Сезар Васконселус де Соузе, керівник Адвентистського центру здорового способу життя (Сан-Паулу), каже: «Аби мати справжніх друзів, потрібно виявляти свої почуття, відкривати серце, розмовляти про радісне й сумне. Для цього важливо виділяти час і зміцнювати емоційні узи. Більшість людей охоче ділилися б почуттями з іншими, але бояться робити це. Щоб не ризикувати, вони віддають перевагу поверховим приятельським стосункам».

Туга і депресія

Опитування чоловіків і жінок віком від 70 до 79 років виявляє, що в декотрих овдовілих людей до двох років після втрати подружнього партнера спостерігаються сильні симптоми депресії. Усіх учасників вивчення поділили на шість груп залежно від того, скільки часу минуло від смерті їхніх чоловіка чи дружини. Аби встановити інтенсивність симптомів депресії, брали інтерв’ю та проводили анкетування. Тридцять вісім відсотків опитаних становили чоловіки, а 62 відсотки — жінки. Вивчення виявило, що в тих, хто недавно пережив втрату подружнього партнера, ступінь прояву депресії у дев’ять разів вищий, ніж в одружених, котрі не пережили чогось подібного.

Пристрасть до порнографії на Інтернеті

Як повідомляє газета «Нью-Йорк таймс», дослідники виявили, що «принаймні 200 000 користувачів Інтернету приохотилися до сайтів з порнографією, chat-кімнат «тільки для дорослих» чи іншого порнографічного матеріалу в режимі «он-лайн». Дослідження провели психологи зі Стенфордського та Дукейнського університетів. То було одне з перших вивчень, під час яких підрахували кількість осіб, котрі перебувають у «кіберсекс полоні». За словами дослідників, вони користуються веб-сайтами «тільки для дорослих» більше ніж 11 годин на тиждень. У тій же газеті процитовано судження дослідників: «Це — прихована небезпека для здоров’я населення, і вона швидко зростає. А стається так частково тому, що лише дехто вважає цю справу ризикованою чи взагалі сприймає її як проблему».

СНІД спустошує Африку

За словами Кофі Аннана, Генерального секретаря ООН, минулого року в Африці СНІД приніс більше смертей, ніж війни, у тому числі ті, що велися в Демократичній Республіці Конго, Сьєрра-Леоне, Анголі, Республіці Конго, Ефіопії, Сомалі, Еритреї та Судані. Майже дві третіх хворих на СНІД, а в цілому світі їх 36 мільйонів, живе на території субсахарської Африки. У республіці Берег Слонової Кості через цю хворобу кожного робочого дня помирає один учитель, а в Ботсвані середня тривалість життя зменшилась від 70 років до 41. У Зімбабве припускають, що до 2005 року ВІЛ та СНІД поглинуть 60 відсотків коштів, передбачених у бюджеті країни для охорони здоров’я, і навіть того буде недостатньо. Лондонська газета «Ґардіан» повідомляє, що проблемі СНІДу зовсім не приділяють уваги в Малаві та Замбії, де рівень зараження надзвичайно високий, а у Південно-Африканській Республіці  хворих на СНІД просто уникають. Містер Аннан стверджує: «Жоден із нас ще не збагнув до кінця, як це жахливе явище впливає на життєвий рівень у Африці, її економічний потенціал та суспільну й політичну стабільність».

Великі міста змінюють клімат

Лондонська газета «Таймс» інформує: «Внаслідок украй інтенсивної урбанізації утворюються «спекотні острови», вплив яких настільки сильний, що вони змінюють місцеві погодні системи». У великих містах протягом дня тепло накопичується, а вночі знову виходить в атмосферу. Наприклад, у центрі Пекіна й Атланти температура вища на 5,5°C, а то й більше, ніж на околицях. За минулих 19 років у Атланті на житлові масиви та дороги використали 150 000 гектарів землі, де раніше росли дерева. Внаслідок поширення урбанізації підвищується рівень забруднення повітря, проносяться несезонні бурі, а також знижується інтенсивність процесів фотосинтезу в рослинах, які вирощують на сільськогосподарських угіддях. Оцінюючи вплив цих «спекотних островів», Марк Імгоф, науковий співробітник Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, сказав: «Людство виживе, якщо земля даватиме їжу. Коли здатність рослинності до фотосинтезу істотно знижується, те саме стається зі спроможністю нашої планети підтримувати людське життя». У більшості випадків для розбудови міст жертвують найродючішими сільськогосподарськими землями.

Забруднення знижує попит на китів

Неймовірно, але забруднення, мабуть, стало спільником у боротьбі за збереження китів. Під час нещодавніх досліджень виявили, що в м’ясі китів та дельфінів, виловлених у прибережних водах Японії, є високий вміст таких отруйних речовин, як ДДТ, діоксин, ПХБ та метилртуть. Одне обстеження встановило: значною загрозою для здоров’я може стати споживання усього 50 грамів отруєного дельфінячого м’яса. Дехто сподівається, що така новина покладе край попиту на м’ясо китів.

Лотос «сам себе вмий»

Чому лотос, який у східних релігіях довгий час був священною рослиною, завжди такий чистий? Німецькі природознавці стверджують, що тепер знають відповідь на це запитання, котре вже віддавна цікавить біологів. Науковці В. Бартлот та К. Найнгуес зазначають: «Про водонепроникність поверхні рослин дізналися багато років тому. Але на властивість самоочищення... зовсім не зважали». Згідно з написаним у газеті «Санді таймс оф Індія», «крапельки води, спадаючи з пелюстків лотоса, захоплюють із собою часточки бруду, так що поверхня стає абсолютно чистою». І це не тому, що вона гладка. Як видно під мікроскопом, пелюстки мають нерівну поверхню з «горбиками, складками та ґульками» й завдяки таким «куполоподібним виступам вода стікає». Цьому сприяє ще один фактор — гідрофобні кристалоїди воску, які є на рослині. Як кажуть дослідники, цей «ефект лотоса» надзвичайно зменшує затримування води та бруду. Вони також додають, що лотос може виробляти віск, незважаючи на несприятливі умови навколишнього середовища. За їхніми словами, така природна властивість цієї квітки набагато ефективніша від створених людиною водонепроникної фарби та миючих засобів.

Чи її можна пити?

Представники Світового фонду природи, провівши дослідження, попереджають, що «слід вжити запобіжних заходів», поки якість води у Франції не знизилась до «рівня, коли вже нічим не допоможеш». Згідно з даними цього фонду, підземні та поверхневі води Франції забруднюють пестицидами й нітратами. Щодо останніх, вони потрапляють у воду перш за все тоді, коли в ній опиняється кізяк свиней чи великої рогатої худоби. У повідомленні сказано, що «екскременти восьми мільйонів свиней, яких вирощують у Бретані, еквівалентні кількості відходів міста з 24-мільйонним населенням, де взагалі немає водоочисних споруд!» Працівники фонду додають, що запаси води забруднюються нітратами також внаслідок «використання великої кількості добрив для широкомасштабних фермерських господарств». Повсюдне застосування пестицидів для вирощування кукурудзи теж призвело до того, що рівень їхнього вмісту став на 40 відсотків вищим від встановленої норми. У повідомленні Світового фонду природи радять пристосувати заболочені місцевості й лісисті вали для того, аби вони служили природними фільтрами.