Хто ж це говорить?

ЗАВІСА підіймається, й на сцену виходить людина з лялькою. Вони жартують одне з одним, і складається враження, ніби лялька жива, має свій характер і голос. Звичайно, її «голос» видає артист-вентролог, який, говорячи, не ворушить губами.

Хочете більше довідатись про це незвичайне мистецтво, черевомовлення, або, інакше вентрологію? Кореспондент журналу «Пробудись!» взяв інтерв’ю у Начо Естради, що займається вентрологією протягом близько 18 років.

Якими прийомами користуються черевомовці?

Черевомовець може створити враження, ніби звуки походять зблизька, наприклад від ляльки на його колінах, або ж навпаки — линуть здалека. Крім того, черевомовець спроможний заглушити голос, і тоді здається, що він долинає десь з глибини, скажімо, із закритої коробки. Дехто з черевомовців імітує крики тварин і плач немовлят. При цьому артисти не ворушать губами.

Умілі черевомовці можуть ввести в оману. Розповідають, що якось віз із сіном проїжджав повз одного з таких умільців, і він видав приглушений крик про допомогу. Віз зупинили і, щоб звільнити нещасну жертву, вивантажили сіно! Але, звичайно, нікого не знайшли.

Як розвивалося черевомовлення?

Вважають, що у давнину його використовували, аби ошукувати забобонних людей, змушуючи їх повірити, ніби вони спілкуються з померлими. З часом обман викрили; виявилось, що черевомовлення — це лише майстерність людини. Потім воно зайняло достойне місце у світі розваг, а сьогодні його деколи навіть застосовують для освітніх цілей.

Які тільки ситуації не обігравалися на сцені протягом багатовікової історії вентрології, щоб розважити глядачів і продемонструвати незвичайні здібності артистів цього жанру. На початку XX сторіччя черевомовці найчастіше виступали з дерев’яними ляльками, удаючи, ніби розмовляють з ними.

Чим зацікавила вас вентрологія?

Вона привабила мене своєю силою веселити і смішити людей. Коли я ще був хлопчиком, один місцевий продавець зацікавив мене цим мистецтвом, пояснивши, що «вентрологія» походить від латинських слів «вентер» і «локві», які означають «говорить черево» або «говорити черевом». Адже раніше вважалося, що звуки під час черевомовлення видобували з середини, з живота. Потім цей чоловік показав мені основні прийоми.

Наступного дня я випробував їх у школі. Коли скористався прийомом «далекого звуку», мій голос полинув ніби з гучномовця і викликав мене з класу. Спрацювало! Згодом я пройшов курс заочного  навчання вентрології і потім став займатися нею професійно.

Що ви, як вентролог, робите?

Часом виступаю на бенкетах, з’їздах вентрологів, декілька разів виступав навіть по телебаченню, але в основному вчу дітей на шкільних зборах. У моїх виступах велику роль відіграє гумор. Наприклад, під час програми, мета якої заохотити дотримуватись особистої гігієни, я роблю зауваження Макловіо — дерев’яній ляльці: «Ти не почистив зуби, і я бачу, що сьогодні на сніданок ти їв яєчню». Макловіо відповідає: «А ось і ні! Яєчня була вчора!»

Як черевомовці видають звуки?

Для того аби видати звуки, подібні до тих, що вимовляють за допомогою губів, ми застосовуємо особливу позицію язика, а завдяки техніці дихання від діафрагми складається враження, ніби слова долинають здалека.

Черевомовці досягають бажаного ефекту тому, що здебільшого люди не навчені визначати на слух джерело звуку і відстань до нього. Вони мусять допомагати собі, дивлячись туди, звідки долинає звук. Ось приклад. Коли розлягається звук сирени, то завдяки слуху людина знає, що десь здалека наближається, наприклад, автомобіль швидкої допомоги. Але наскільки далеко цей автомобіль? З якого боку він наближається? Щоб знати це, людина оглядатиметься на світловий сигнал.

Вентролог користується цією особливістю і, видаючи звук певної сили, скеровує увагу аудиторії на довільний об’єкт, щоб всі подумали, ніби саме він є джерелом звуку.

Що ви порадили б тим, хто хотів би навчитись мистецтву вентрології?

По-перше, треба обміркувати мету і настроїтися не відволікатись на те, що розходиться з нею. Говорю про це тому, що, як багато інших форм розваг, черевомовлення подекуди використовують з непорядною метою. Мене вентрологія приваблює можливістю викликати любов і радість. Щоб досягнути цього, у роботі обмежуюсь тільки необхідним матеріалом і ситуаціями.

Для здобуття майстерності у вентрології потрібні три фактори: навички, уява і практика. Навички можна набути, користуючись посібниками — книжкою чи відеофільмом. Потім залучіть свою уяву й придумайте для своєї ляльки чи маріонетки правдоподібний характер і навчіться робити так, щоб глядачам ваш герой видавався живим. І останнє — тренуйтесь. Від кількості часу, відведеного для вправ, залежить рівень вашої майстерності.