Молоді люди запитують...

Що, коли батьки вважають мене занадто молодою, аби ходити на побачення?

«Мамо, у тебе старомодні погляди. Це не 50-ті роки. Всі ходять на побачення! Я вже не маленька дівчинка» (Джейні, 16 років) *.

КОЛИ говорять, що тобі ще зарано ходити на побачення, це може розчаровувати. «Я хочу шанувати своїх батьків, як вчить Біблія,— каже один юнак,— але думаю, що вони неправі. Я навіть не знаю, як поговорити з ними про це». Подібно до цього хлопця, ти можеш вважати, що батьки нерозсудливі й не виявляють до тебе співчуття. Можливо, зустрівши особу, яка справді тебе приваблює, тобі хотілося б познайомитись з нею ближче. Або вважаєш, що почавши ходити на побачення, ти не виділятимешся на фоні своїх однолітків. «Ти відчуваєш тиск з боку інших,— говорить Мішель.— Якщо ні з ким не зустрічаєшся, то в школі тебе вважають дивачкою».

Один радник з питань сім’ї зазначає щодо побачень: «Немає жодної іншої сфери, в якій батьки здаються такими нерозважливими». Але чи те, що батьки здаються тобі нерозважливими, означає, що вони справді такими є? Зрештою Бог доручив батькам відповідальність навчати, виховувати, захищати та давати тобі керівництво (Повторення Закону 6:6, 7). Можливо, хвилювання батьків цілком виправдані? «Я бачу тінь небезпеки,— говорить одна мати,— і це дуже лякає». Чому побачення у ранньому віці викликають тривогу в стількох батьків?

Небезпечні почуття

«Мої батьки створюють враження, що коли тобі хтось подобається, це неправильно»,— скаржиться 14-річна Бет. Однак якщо твої батьки християни, то добре знають, що Бог створив людей протилежної статі так, аби вони відчували взаємний потяг (Буття 2:18—23). Батьки усвідомлюють, що такий потяг природний, бо є в гармонії з наміром Творця для людства ‘наповнювати землю’ (Буття 1:28).

Крім того, твої батьки розуміють, наскільки сильним може бути статевий потяг у ‘розквіті молодості’ (1 Коринтян 7:36, НС). Вони також знають, що ти навряд чи маєш якийсь досвід у тому, як контролювати ці бажання. Якщо ти почнеш проводити багато часу з особою протилежної статі, часто їй телефонувати або навіть листуватися чи спілкуватись через електронну пошту, потяг, ймовірно, зростатиме. «Ну і що в цьому поганого?» — можеш запитати. Але як тоді задовольниш свої  прагнення, не порушуючи при цьому принципів Єгови? Чи ти справді готова довести ці почуття до логічного кінця — шлюбу? Напевно, ні.

Отже побачення у ранньому віці становлять серйозну небезпеку. Біблія застерігає: «Чи візьме людина огонь на лоно своє,— і одіж її не згорить?» (Приповістей 6:27). Дуже часто побачення в надто молодому віці призводять до дошлюбного сексу, наслідком чого є вагітність чи хвороби, що передаються статевим шляхом (1 Солунян 4:4—6). Наприклад, юна Теммі думала, що батьки були несправедливі, коли забороняли їй ходити на побачення. Тому вона почала зустрічатись з кимось у школі таємно. Однак незабаром Теммі завагітніла, і її життя змінилось. Тепер вона визнає: «Побачення не є такими захопливими, як здається».

А що коли молода пара старанно уникає невідповідних контактів? Навіть тоді існує небезпека, що передчасно сполохнеться чи пробудиться кохання (Пісня над піснями 2:7). Коли стимулювати вогонь бажань, які зможете законно задовольнити лише через кілька років, це призведе до розчарування і страждань.

Ще декілька запитань для роздумів: чи у тебе достатньо життєвого досвіду і чи добре знаєш, чого слід шукати в майбутньому подружньому партнері? (Приповістей 1:4). З другого боку, чи ти вже володієш рисами й уміннями, які потрібні для того, аби бути чоловіком чи жінкою, що гідні поваги та любові? Чи ти виявляєш терпеливість і непохитність — риси, важливі для збереження довготривалого зв’язку? Не дивно, що більшість романтичних взаємин у підлітковому віці, на жаль, недовговічні. Лише небагато з них закінчуються довготривалим подружнім життям.

З цієї причини 18-річна Моніка добре підсумувала це, зауваживши: «Усі шкільні подруги розповідали мені про своїх хлопців. Але ці дівчата або одружувались у ранньому віці, або все закінчувалось жахливим розривом, оскільки вони не були готові до наступного кроку». Юнак на ім’я Брендон також зазначає: «Коли ти усвідомлюєш, що не готовий ще зв’язуватись обіцянкою з кимось, але відчуваєш, що вже зробив це, бо ходиш на побачення, то охоплює розчарування. Як ти зможеш відступити, не заподіявши шкоди іншій особі?»

Коли батьки наполягають, щоб ти не ходив на побачення, поки ще не можеш одружитись, то, безсумнівно, намагаються вберегти тебе від болю і розчарування. Справді, вони лише діють у гармонії з натхненою порадою, записаною в Екклезіяста 11:10: «Жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого».

‘Розширяйся’

Але це не означає, що ти не можеш насолоджуватись спілкуванням з особами протилежної статі. Проте для чого обмежувати таке товариство до однієї особи? В іншому місці Біблія заохочує нас ‘розширятись’ у виборі товаришів (2 Коринтян  6:12, 13). Це добра порада для молодих людей. Один зі способів, як то робити, полягає у тому, аби спілкуватися з групою осіб, де є представники обох статей. «Я думаю, що так цікавіше,— говорить Теммі.— Ліпше мати багато друзів». Моніка додає: «Спілкування з різними людьми в групі є чудовою ідеєю, бо ти бачиш різноманітні особистості й усвідомлюєш, що існує багато осіб, яких ще не знаєш».

Можливо, батьки навіть допоможуть тобі добре проводити час з іншими молодими людьми. Енн, мати двох дітей, пояснює: «Ми завжди намагаємось робити так, щоб наш дім був місцем, де дітям подобається перебувати й де вони можуть добре провести час. Ми запрошуємо їхніх друзів, робимо для них легкі закуски і дозволяємо грати в ігри. Завдяки цьому вони не вважають, що мусять виходити з дому, аби повеселитись».

Звичайно, навіть у групі ти мусиш уважати, аби не приділяти надмірної уваги лише одній особі. Деякі молоді люди переконані, що доки вони перебувають у товаристві інших людей, то це не побачення. Уникай такого самообману (Псалом 36:3). Якщо ти тримаєшся однієї особи щоразу, коли ви зустрічаєтеся в колі друзів, це прирівнюється до побачення *. Намагайся послуговуватись тверезою розсудливістю у стосунках з особою протилежної статі (1 Тимофія 5:2).

Цінність чекання

Нелегко погодитися, коли говорять, що тобі зарано ходити на побачення. Але батьки не хочуть цим зранити твої почуття. Навпаки, вони роблять все можливе, щоб допомогти та захистити. Тому замість того щоб довіряти своєму серцю та відкидати пораду батьків, чому б не скористатися з їхнього досвіду? Приміром, чому б не порадитись з ними, коли у тебе виникнуть якісь проблеми з особами протилежної статі? У Приповістей 28:26 нам нагадується: «Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний». Молода Конні говорить: «Коли я подобаюсь якомусь хлопцеві, то стримуватися від побачень з ним допомагає мені розмова з мамою. Вона розповідає випадки про те, що пережили її друзі та родина в минулому. Це справжня поміч для мене».

Якщо трохи зачекаєш з побаченнями, це не зашкодить твоєму емоційному розвитку та не позбавить свободи. Відклавши на майбутнє рішення почати зустрічатись і одружитись, яке можуть приймати лише дорослі люди, ти далі зможеш ‘тішитися своїм молодецтвом’ (Екклезіяста 11:9). Чекання також надасть тобі можливість розвинути свою особистість, стати зрілою і, найважливіше, духовною людиною (Плач Єремії 3:26, 27). Як висловилась одна молода християнка: «Спочатку треба зобов’язатися перед Єговою, а потім перед кимось іншим».

Коли ти подорослішаєш і твій поступ буде очевидний усім, батьки почнуть ставитись до тебе інакше (1 Тимофія 4:15, Хом.). І коли ти справді зможеш ходити на побачення, то, безсумнівно, отримаєш батьківське схвалення.

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінці 20]

Приділення особливої уваги одній особі протилежної статі...

...зазвичай призводить до пробудження романтичних почуттів.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Замість того щоб зосереджуватися лише на одній особі, розширяйся у виборі друзів.