Інтерстиційний цистит. Що це за хвороба?

КОРОТКО кажучи, цистит — це запалення сечового міхура. Жінки хворіють на нього частіше, ніж чоловіки. Проте існує багато форм циститу, а також чимало різних причин його виникнення.

Які ж основні симптоми цього захворювання? Дуже часті позиви до сечовипускання та дизурія, тобто розлади сечовипускання, наприклад різкий пекучий біль під час нього. А що сказати про хронічний інтерстиційний цистит (ІЦ) та його характерні ознаки *?

Фахівець у цій галузі д-р Сузан Кей визнає: «ІЦ дуже важко виявити і ще важче лікувати». Вона теж додає, що це захворювання «може принести роки страждань. ІЦ — довготривала недуга (інколи вона триває не одне десятиліття), яка завдає страшенного болю та змушує хворого змінювати свій спосіб життя». На жаль, упродовж років чимало лікарів не хотіли визнавати існування такої хвороби і припускали, що то просто вигадки пацієнтів. Як зазначає один медик, «часто на пацієнта заспокійливо діє вже те, що лікарі, проаналізувавши симптоми захворювання, таки поставлять діагноз ІЦ».

Згідно з певним повідомленням, у США на ІЦ хворіє понад 700 000 осіб, «а це на 50 відсотків більше, ніж зазначалося в попередніх даних». Тепер відомо, що інколи чоловіки, котрим ставлять діагноз захворювання простати, насправді страждають від ІЦ. Безсумнівно, ця недуга, хоч і не безпосередньо, впливає на близьких родичів хворого й тих, хто з ним мешкає, оскільки його майже завжди непокоїть біль. Зрозуміло, через таке захворювання людина не спроможна робити все, що хотіла б, як вдома, так і на роботі. По суті, багато хто змушений полишити працю. Статеві стосунки теж можуть завдавати хворому болю.

Оскільки на сьогодні ІЦ — невиліковна хвороба, всі зусилля лікарів спрямовані на те, аби послабити біль. Що вони роблять?

 Полегшення, але не видужання

Основний метод лікування полягає в застосуванні таблеток чи порошків антигестамініків і трициклічних антидепресантів, тобто полісульфатів пентозану *. Цей спосіб запропонував д-р Ґраннум Р. Сент з медичного факультету Тафтського університету та працівники Медичного центру в Новій Англії.

Декотрі лікарі рекомендують розтягування сечового міхура, про що згадувалось у попередній статті. Кожен вид терапії може принести полегшення на кілька місяців, а то й на цілий рік. Ще один метод лікування — внутрішньоміхурове введення диметилсульфоксиду (DSMO). Застосування DSMO схвалено Управлінням з контролю за харчовими продуктами та ліками (США). Він інколи майже на два роки послаблює симптоми захворювання. Однак уролог д-р Кеннет Пітерс висловлює певні застереження щодо такого лікування, оскільки воно часом спричиняє появу тромбів та інших ускладнень.

Нещодавно д-р Пітерс випробував новий метод лікування — внутрішньоміхурове введення БЦЖ (вакцина Кальметта-Ґерена). Він пише: «БЦЖ — це ослаблені бактерії туберкульозу». Вони зміцнюють імунну систему. Дослідження показало, що таке лікування виявилось ефективним для 60 відсотків пацієнтів. За його впливом на стан хворих спостерігали понад два роки. Які наслідки? За словами д-ра Пітерса, у 90 процентів з тих, хто проходив цей курс лікування, «біль щоразу слабшав, і в них не так часто були позиви до сечовипускання».

Декотрим пацієнтам легшає від ліків elmiron. Як висловився д-р Реймонд Герм, вони «сприяють відновленню слизової оболонки сечового міхура». Для цього потрібен час, але, як сказав один хворий, «з elmiron я легше переношу хворобу».

Тепер теж випробовують ефективність препарату cystistat, тобто гіалуронової кислоти. «Ці ліки вводять безпосередньо в сечовий міхур і вважають, що вони відновлюють його пошкоджену мукополісахаридну оболонку... Тепер [1998 рік] над дослідженням дії цих ліків почали працювати в США. Результати ще невідомі». Той засіб вже схвалено в Європі, але в США наразі триває його перевірка.

Дипломована медсестра Бет Ґец, котра очолює групу підтримки хворих на ІЦ, написала: «Інколи пацієнти неохоче запитують лікарів про альтернативні методи терапії... мабуть, думаючи, що тим самим натякнуть, ніби запропоноване їм традиційне лікування — неефективне. Сьогодні більшість урологів, котрі лікують пацієнтів з ІЦ, схильні до поєднання кількох способів лікування, включаючи альтернативні методи, якщо, звичайно, вони не становлять загрози для хворого».

Хворі з постійним болем у попереку теж можуть ходити в клініку, де з допомогою різних методів послаблюють біль. Там їм забезпечують лікування з допомогою електроневростимуляції, описаної в попередній статті, блокад нервів, акупунктури, психотерапії та оздоровчих програм.

Наш кореспондент розпитав у д-ра Пітерса, слова котрого цитувалися вище, про труднощі тих пацієнтів, котрі 40—50 разів на добу відчувають позиви до сечовипускання. Цей медик порадив застосовувати стимулятор сакрального нерва — з його допомогою ця кількість може скоротитися до 6 разів. Тим, кого лікують за методом  InterStim Therapy (так його називають у США), в черевну порожнину поміщають невеликий пристрій. Він посилає слабкі електричні імпульси до сакрального нерва, який іннервує сечовий міхур.

Вважають, що останнє, до чого можна вдатись,— це оперативне втручання, проте успіху тут теж не гарантують. Д-р Сент зауважує: «Наслідки операції на сечовому міхурі бувають різні. Багато з тих, кому роблять цистектомію, потім нарікають на тривалий надлобковий та поперековий біль». Тому фахівці радять не спішити з видаленням сечового міхура, хіба що це єдиний позосталий варіант, причому його теж треба добре обдумати.

Надія на майбутнє

Члени Товариства боротьби з інтерстиційним циститом у Рокленді (штат Меріленд, США) зазначають: «Тоді як малоймовірно, що вчені винайдуть єдиний метод лікування, котрий допоміг би всім хворим на ІЦ, мабуть, все більше й більше пацієнтів отримають допомогу завдяки розвитку нових методів діагностики та лікування і поєднання кількох способів терапії. Коли встановлять точну причину (чи причини) ІЦ, ми значно наблизимося до ефективного методу (чи методів) оздоровлення». Мільйони хворих на ІЦ по цілому світі надзвичайно зрадіють, коли це станеться.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 21]

Моральна підтримка

Фахівці стверджують, що моральна підтримка родини, друзів та тих, хто теж страждає від ІЦ, дуже допомагає хворому боротися з недугою. А пацієнти, котрі якомога більше дізнаються про своє захворювання та докладають певних зусиль, аби почуватися ліпше, як правило, з часом страждають менше.

[Рамка на сторінці 22]

Їжа, якої слід уникати

Хоч науково не обґрунтовано, що певна їжа якось впливає на стан хворих з ІЦ, багато лікарів та пацієнтів зауважили: взаємозв’язок між цим таки існує. Як зазначає уролог д-р Кеннет Пітерс, певні продукти шкодять декотрим хворим, тому кожен сам має визначити, після якої їжі симптоми загострюються. Він радить виключити з раціону кофеїн та алкоголь. Хворим на ІЦ, мабуть, теж слід відмовитися від помідорів і цитрусових. Однак важливо, аби харчування пацієнта було різноманітним та добре збалансованим. Дехто з хворих на ІЦ каже, що йому підходить рис, картопля, макаронні вироби, овочі, м’ясо, як-от курятина. Також добре пити багато води, бо тоді кислота, що є в сечі розріджується і менше подразнює оболонку міхура.

Тут подано неповний перелік продуктів, яких належить уникати.

Абрикоси

Авокадо

Ананаси

Анчоуси

Банани

Виноград

Витриманий сир

Газовані напої

Горіхи

Гострі страви

Гранати

Житній хліб

Журавлина/сік

Ікра

Йогурт

Канталупи (мускусні дині)

Квасоля лімська

Копчене м’ясо/риба

Лимонна кислота

Майонез

Маринована яловичина

Нектарини

Неповноцінна їжа

Нітрати/нітрити

Оцет

Персики

Печінка

Полуниці

Ревінь

Сахарин

Сливи

Сметана

Соєвий соус

Соуси

Тютюн

Хліб, випечений на заквасці

Цибуля

Чай

Шоколад

Яблука

[Відомості про джерело]

Urologic Nursing, April 2000, Volume 20, Number 2