Дивовижна кровоносна система

УЯВІТЬ собі дім з особливою модернізованою системою труб, по яких тече спеціальна рідина, що постачає їжу, воду та кисень і виводить відходи. Але це ще не все: труби цієї дивовижної системи самі себе ремонтують, а їхня довжина змінюється відповідно до потреб дому. Справжнє чудо техніки!

Однак «система труб» вашого організму здатна навіть на більше. Вона не лише регулює температуру тіла, але й розносить приголомшливу кількість гормонів (хімічних посланців) та могутніх борців з хворобами. Крім того, ціла система дуже гнучка й еластична, завдяки чому служить як амортизація й легко пристосовується до положення членів вашого тіла. Жоден конструктор з-поміж людей не міг би винайти такої системи, але власне це зробив Творець, сформувавши вени, артерії та капіляри людського організму.

Основні складові

Людська кровоносна система становить насправді дві взаємодіючі системи. Перша — це серцево-судинна, до якої належить серце, кров та усі кровоносні судини. Друга — лімфатична система — сукупність судин, по яких надлишок рідини з тканин тіла, тобто лімфа, потрапляє назад у кровообіг. Якщо з’єднати всі кровоносні судини лише однієї дорослої людини, їхня сумарна довжина становитиме 100 000 кілометрів — тобто вони два з половиною рази оперезали б Землю по екватору! Ця розгалужена система доносить мільярдам клітин життєдайну кров, яка становить коло 8 відсотків ваги тіла.

Мотором серцево-судинної системи служить, звичайно ж, серце. За розміром воно, як ваш кулак, але перекачує щодня 9500 літрів крові — це приблизно те саме, що піднімати кожні 24 години вантаж вагою одна тонна на висоту коло 10 метрів!

Подорож по серцево-судинній системі

Яким шляхом рухається кров? Візьмімо за вихідний пункт серце. Венозна кров, тобто кров, позбавлена кисню, надходить сюди по двох великих венах — верхній порожнистій та нижній порожнистій. (Дивіться схему). З вен вона потрапляє у першу камеру серця — праве передсердя. Звідти виштовхується в більш м’язисту камеру — правий шлуночок. А далі тече до легенів по легеневому стовбурі та двох легеневих артеріях  — єдиних артеріях, які несуть позбавлену кисню кров, що зазвичай рухається по венах.

У легенях кров звільняється від вуглекислого газу і збагачується киснем. Потім вона по чотирьох легеневих венах надходить до лівого передсердя. Це єдині вени, які несуть артеріальну, тобто збагачену киснем кров. З лівого передсердя кров потрапляє у найпотужнішу камеру серця — лівий шлуночок, який через аорту розсилає кров по всьому організму. Спочатку скорочуються обидва передсердя, а за ними одночасно два шлуночки, і цей двофазовий цикл називають серцевим скороченням. Чотири внутрішні клапани серця забезпечують рух крові через цей орган лише в одному напрямку.

Оскільки лівий шлуночок посилає кров до найвіддаленіших частин тіла, він більш м’язистий і у шість разів потужніший за правий. Тиск, що виникає при стисканні лівого шлуночка, міг би викликати аневризму (розширення артерії або випинання її стінки) чи навіть смертельно небезпечний інсульт, якби не було дивовижного механізму поглинання різкого підвищення тиску.

Еластичні артерії

Найбільша артерія вашого тіла, аорта, і її головні розгалуження являють собою «артерії еластичного типу». Завдяки тому що внутрішній просвіт цих судин досить великий, кров вільно переміщається по них. Стінки їхні порівняно товсті й складаються з м’язових клітин та пластинок подібного до гуми білка еластину. Коли лівий шлуночок викидає у ці артерії кров, вони розширюються, або набухають, поглинаючи високий тиск, і проштовхують кров до наступної групи — артерій м’язового типу, або розподільчих артерій, стінки яких теж складаються з еластичних волокон. Завдяки такій складній будові системи, коли кров  доходить до дрібних капілярів, її тиск вирівнюється *.

Діаметр артерій м’язового типу коливається від трьох міліметрів до сантиметра. Під дією особливих нервових волокон ці судини розширюються або звужуються і таким чином допомагають регулювати рух крові, роблячи кровоносну систему надзвичайно ефективною. У разі, наприклад, травми чи під час паніки датчики тиску у внутрішній артеріальній оболонці передають інформацію про це в мозок, який посилає у відповідні артерії команду обмежити потік крові до менш важливих ділянок, як-от шкіри, а направити її до важливих органів. У журналі «Нью саєнтист» говориться: «Ваші артерії «відчувають» силу потоку крові й відповідно реагують». Тож нічого дивного, що їх називають «розумними трубами».

На час, коли кров залишає найменші артерії — артеріоли, її тиск вирівнюється й становить коло 35 міліметрів ртутного стовпчика. Якраз тепер дуже важливо, щоб тиск був низьким та сталим, оскільки артеріоли переходять у найдрібніші кровоносні судинки — капіляри.

Червонокрівці в ряд по одному

Капіляри, діаметр яких становить 8—10 мікрометрів, настільки крихітні, що червонокрівці переміщаються по них лише по одному. Через стінки капілярів, які складаються тільки з одного шару клітин, у тканини надходять з плазми, або рідкої частини крові, поживні речовини, а від червонокрівців — кисень, який вони перенесли. У цей же час з тканин у капіляри виводиться вуглекислий газ та інші продукти життєдіяльності. За допомогою крихітного петлеподібного м’яза-стискача, що називається сфінктером, капіляри також можуть регулювати потік крові відповідно до потреб навколишніх тканин.

 Від венул до вен і до серця

Залишивши капіляри, кров потрапляє у дрібненькі вени — венули, діаметр котрих від 8 до 100 мікрометрів. Венули з’єднуються у вени, по яких кров повертається до серця. Коли кров досягає вен, її тиск дорівнює майже нулю, тому венозні стінки тонші, ніж артеріальні. У них також міститься менше еластичних волокон. Але їхній просвіт більший, тому вони можуть утримати нараз 65 відсотків усієї вашої крові.

Але як змусити кров, тиск якої зовсім низький, рухатися по венах вгору, до серця? Розв’язання цієї проблеми справді варте подиву. По-перше, вени мають особливі клапани, які перешкоджають крові текти під дією сили тяжіння у зворотному від серця напрямку. По-друге, використовуються ваші скелетні м’язи. Як? Коли м’язи скорочуються, наприклад м’язи ніг під час ходьби, то стискають поблизькі вени. Внаслідок цього кров просувається вгору через клапани, які відкриваються лише в одну сторону. Зрештою під дією тиску, що виникає в черевній та грудній порожнині у процесі дихання, вени виливають кров у праве передсердя.

Серцево-судинна система працює настільки ефективно, що навіть коли людина відпочиває, щохвилини по судинах до серця повертається коло 5 літрів крові! Під час ходьби ця кількість збільшується до 8 літрів, а в марафонського бігуна щохвилини через серце може проходити 35 літрів крові — в сім разів більше, ніж у стані відпочинку!

Іноді з причини спадкового захворювання або через довге перебування на ногах, вагітність чи надмірну повноту венозні клапани можуть пропускати кров. Тоді вона назбирується нижче цих клапанів, вени розширюються і починається варикоз. Подібно напруження, наприклад під час пологів або випорожнення кишечника, збільшує тиск на черевну порожнину, що перешкоджає поверненню крові по венах із заднього проходу та товстої кишки. А це може призвести до варикозного розширення вен, що називається гемороєм.

Лімфатична система

З капілярів у тканини переходять поживні речовини, а у зворотному напрямку — продукти обміну. Однак назад надходить трохи менше рідини, ніж вийшло. У тканини просочуються важливі кров’яні білки. І власне тому існує потреба в лімфатичній системі. У ній збирається надлишок рідини, що називається лімфою, і через велику вену коло основи шиї та іншу в ділянці грудей — повертається у кровообіг.

Лімфатичні судини, подібно як і артерії та вени, бувають різні. Найдрібніші — лімфатичні капіляри — розміщені в кровоносних капілярних сітках. Ці лімфатичні судинки, стінки яких надзвичайно проникні, вбирають надлишок рідини й відводять її до більших лімфатичних судин, які несуть лімфу до лімфатичних стовбурів. Зливаючись, ці стовбури утворюють лімфатичні протоки, які впадають у вени.

Лімфа тече лише в один бік — до серця. Тому лімфатична система, на відміну від серцево-судинної, не утворює кола. Переміщенню лімфи по системі сприяє скорочення м’язових клітин у стінках лімфатичних судин, пульсація поблизьких артерій та рух кінцівок. Через будь-яку закупорку лімфатичних судин у прилеглій ділянці нагромаджується рідина, що призводить до набряку — місцевої водянки.

Шляхом лімфатичних судин також користуються різні хвороботворні мікроорганізми. Тому наш Творець наділив лімфатичну систему потужним захистом — лімфатичними органами, до яких належать лімфатичні вузли, розкидані вздовж лімфатичних проток, а також селезінка, вилочкова залоза, мигдалики, апендикс та лімфатичні фолікули (бляшки Пеєра) в тонкій кишці. У цих органах продукуються і зберігаються лімфоцити — основні клітини імунної системи. Тож здорова лімфатична система відіграє велику роль у підтримці доброго здоров’я.

На цьому наша подорож по кровоносній системі закінчується. Однак навіть під час цієї короткої екскурсії ми побачили, яким дивовижно складним і ефективним є цей конструкторський шедевр. Цікаво також те, що ця система виконує всі свої незліченні функції тихенько, так що ви навіть не усвідомлюєте цього — хіба що виникне якась поломка. Тому дбайте про свою кровоносну систему, і тоді вона вірно вам служитиме.

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 26]

Дбайте про свої артерії!

Артеріосклероз, або «ущільнення стінок артерій», вважається основною причиною смерті в багатьох країнах. Найпоширеніша форма цього захворювання — атеросклероз — виникає внаслідок відкладання в артеріях жирових утворень, котрі являють собою атеросклеротичні бляшки. Вони звужують просвіт артерії, що може призвести до повної закупорки судини бляшкою, яка сильно розрослася й розірвалась. Причиною повної закупорки може також бути блокування судини згустками крові (тромбами) або спазм м’язів артеріальних стінок.

Особливо небезпечне утворення бляшок на стінках вінцевих артерій, які живлять серцевий м’яз. У результаті через недостатнє його кровопостачання виникає стенокардія — сильний, стискаючий біль у грудях, який часто з’являється після фізичного навантаження. Якщо вінцева артерія цілком перекриється, це може призвести до серцевого приступу та змертвіння серцевого м’яза. У випадку серйозного приступу серце може цілком зупинитися.

До факторів ризику при атеросклерозі належить куріння, емоційні стреси, діабет, ожиріння, брак фізичного навантаження, гіпертонія, жирна їжа, спадковість.

[Ілюстрації]

Здорова судина.

Середній ступінь закупорення.

Важкий ступінь закупорення.

[Схема]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Вінцева артерія.

[Схема на сторінках 24, 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Серцево-судинна система.

ЛЕГЕНІ

СЕРЦЕ

Лівий шлуночок

АРТЕРІЇ

АРТЕРІОЛИ

КАПІЛЯРИ

ВЕНУЛИ

ВЕНИ

СЕРЦЕ

Правий шлуночок

Артеріальна кров

Венозна кров

З організму

ВЕРХНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА

ПРАВЕ ПЕРЕДСЕРДЯ

НИЖНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА

З організму

ПРАВИЙ ШЛУНОЧОК

клапани

До легенів

ЛЕГЕНЕВА АРТЕРІЯ

З легені

ЛІВЕ ПЕРЕДСЕРДЯ

клапани

ЛІВИЙ ШЛУНОЧОК

АОРТА

В організм

[Схема на сторінці 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Як працює серце.

1. Фаза розслаблення.

2. Скорочення передсердь.

3. Скорочення шлуночків.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Клітини крові рухаються по кровоносних судинах, загальна довжина яких 100 000 кілометрів.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Мікрофотографія червонокрівців, які переміщаються в капілярах по одному.

[Відомості про джерело]

Lennart Nilsson