Крестська вежа

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З ФРАНЦІЇ

ВЕЖІ, які дійшли до нас з минулого, бувають різних форм і розмірів, та й цілі, котрим вони служили значно різняться. Деякі з них будувалися для охорони стратегічних пунктів, інші використовувались як в’язниці. Тепер же більшість із них гостинно приймає туристів. Вежа, яка височіє над містечком Крест, що розкинулося на березі річки Дром у Південно-Східній Франції, виконувала всі ці три ролі.

Завдяки грандіозним розмірам Крестську вежу видно ще здалека. Це одна з найвищих башт у Франції: її північно-східна сторона здіймається вгору на 52 метри. А зверху відкривається чудовий вигляд на передгір’я Веркор, гори Ардеш та Ронську низовину.

Точно не відомо, за яких обставин побудували цю вежу, але спочатку вона служила фортецею. У XIII столітті під час Альбігойського хрестового походу католицькі загони Сімона де Монфора за підтримки католицьких єпископів захопили цей замок. Після цього він служив осередком боротьби з альбігойцями.

У часи релігійних воєн (1562—1598 роки) замок кілька разів атакувати протестанти, але так і не змогли його здобути. У 1633 році за наказом короля Людовіка XIII вежу було майже повністю зруйновано, вціліла лише найбільш укріплена частина. Відтоді її використовували як в’язницю для звичайних злочинців, ворогів монархії, а також для гугенотів. Засудження цих французьких протестантів збіглося з часом, коли Нантський едикт, що встановив у Франції відносну релігійну терпимість, поступово втратив силу. На стінах темниці все ще видніються написи, зроблені цими релігійними в’язнями.

Сьогодні Крестська вежа — це історична пам’ятка, яку відвідує щороку в середньому 30 000 осіб. У 1998-му її включили в програму відзначення 400-ї річниці Нантського едикту. Стіни вежі служать похмурим нагадуванням про те, до чого може призвести релігійна нетерпимість.