Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чому варто підтримувати взаємини з дідусем і бабусею?

Чому варто підтримувати взаємини з дідусем і бабусею?

Молоді люди запитують...

Чому варто підтримувати взаємини з дідусем і бабусею?

«Коли нам з мамою було важко порозумітися, бабуся допомагала все владнати» (Дамаріс).

«З ПРАДАВНІХ часів старше покоління було хоронителем сімейної злагоди і головно завдяки йому родинні цінності передавалися нащадкам. Так зазначає д-р Артур Корнгабер у книжці «Могутній вплив дідусів та бабусь!». Він додає: «Як учителі, помічники батьків, носії родинної історії, вихователі, порадники й навіть витівники, вони сповнюють надзвичайно важливе призначення у психологічному, соціальному та духовному плані. Я запитував себе, як могло статись так, що сучасне суспільство почало нехтувати впливовою та багатогранною роллю дідусів і бабусь».

У минулому вони займали в сім’ї чільне місце, особливо серед поклонників Бога Єгови. За біблійним наказом, ізраїльтяни мали поважати та високо цінувати старших осіб (Левит 19:32). З цієї ж книги дізнаємося, що на пошану заслуговували зокрема дідусь та бабця (1 Тимофія 5:4).

На жаль, часи змінилися. Часто великі відстані розділяють членів сім’ї, і чимало молодих людей заледве підтримують зв’язок з дідусем та бабусею. Погляди теж уже не ті. В багатьох частинах світу до літніх осіб, у тому числі до родичів, тепер не ставляться з належною повагою (2 Тимофія 3:1—3). Так званий розрив між поколіннями нині більше схожий на прірву. Багато юних вважає, ніби їхні дідусь та бабуся вже старі й не знаються на сьогоденному житті. Сучасній молоді важко повірити, що старші особи розуміють, з якими проблемами зустрічаються підлітки.

Якщо ти також так думаєш, чи готовий це переосмислити? Надзвичайно важливо глибше пізнати дідуся і бабусю, особливо, якщо вони богобоязливі. Коли ти ще не зробив цього, то, імовірно, багато втрачаєш. Чому?

Джерело мудрості й порад

Чимало молодих осіб визнає, що в роки бурхливої юності дідусь та бабця можуть бути наче притулок. Журнал «Севентін» зазначає: «У них за плечима не одне десятиріччя життєвого досвіду, тому часто в труднощах вони ліпше допоможуть, ніж твої однолітки, котрі борються з тими ж проблемами. Ти й твої ровесники переживаєте негаразди переломного періоду; а дід і бабця вже знесли чимало таких моментів. Також вони зазвичай не лише мудрі, а й кмітливі». Ця думка — не що інше, як відгомін сказаних багато століть тому біблійних слів, а саме: «Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности» (Приповістей 16:31).

Безперечно, твої дідусь і бабуся, мабуть, виростали в середовищі, цілком відмінному від сучасного. Але, без сумніву, їх неодноразово непокоїли такі ж почуття, з котрими ти борешся тепер. Можливо, в тебе ще порівняно мало досвіду, щоб справлятися з ними, а дідусь з бабусею за ціле життя вже навчилися це робити (Приповістей 1:4). Праведний чоловік Йов сказав: «Мудрість — у старших, бо довгість днів — розум» (Йова 12:12). Тому дід з бабцею часто можуть надати безцінну допомогу, коли юнак потребує виваженої поради, підбадьорення чи підтримки.

Наприклад, мама й бабця молодої Дамаріс жили разом у міському помешканні. Ця дівчина пригадує: «Коли нам з мамою було важко порозумітися, бабуся допомагала все владнати. Вона показувала, як дивитися на певні справи з іншого боку».

У житті Александрії трапилося щось подібне. Коли її сім’я переїхала, їй довелося ходити в іншу школу. Дівчина розповіла: «Нова вчителька мала сувору вдачу й іноді вибухала гнівом». Отож, Александрії було важко призвичаїтися до нової школи. Проте бабця виявилася справжнім другом. Вона допомогла дівчині пристосуватися до такої ситуації, спонукуючи розвивати позитивніший погляд на справи. «Тепер мені подобається школа і вчителька»,— зізнається Александрія.

Юний бразилець Рафаел пригадує, як йому допомагали дідусі та бабці (мамині й татові батьки), коли він після закінчення середньої школи продовжував навчання. Він каже: «Вони давали мені багато порад щодо вибору товариства і того, як не піддатися вживанню наркотиків». На даний час Рафаел служить повночасним благовісником.

Книжка «Виховна роль дідусів та бабусь у мінливому світі» (англ.) описує, як її авторка, Іда Лішейн, сповняє свою роль бабці. Ось що там написано: «Одного дня до мене зателефонувала внучка з проханням: «Бабусю, підкажи, як справитися з тиском ровесників». Їй телефонували декотрі хлопці, отож, однокласниці намовляли її зустрічатися з ними». Завдяки тому що внучка звернулась до бабці за допомогою, та дала дівчині влучну й практичну пораду. Ти теж, порозмовлявши з люблячим дідусем чи бабусею, можеш отримати справжню моральну підтримку.

Нерідко дід і баба особливо допомагають у часи родинних криз, таких, як хвороба чи смерть. Коли батько юної Лейсі помер через важке захворювання, бабуся допомогла їй пережити це горе. «Ми ще більше зблизились»,— каже дівчина.

Особливі узи любові

У відносинах з дідусем і бабусею можна уникнути непорозумінь, які інколи трапляються з батьками. Завдяки чому? Передусім у діда й бабці особливі стосунки з онуками. Біблія говорить: «Старші пишаються своїми онуками» (Приповістей 17:6, «Сучасний англійський переклад»).

Також слід пам’ятати, що відповідальність за те, аби виховати тебе «в напоминанні й остереженні Божому», лежить на батьках, а не дідусеві з бабусею (Ефесян 6:4). Оскільки дід і баба не несуть такої відповідальності, вони, мабуть, ставляться до тебе менш критично, ніж батьки. До того ж зазвичай дідусь з бабусею вже не так обтяжені обов’язками й труднощами, пов’язаними зі щоденним піклуванням про сім’ю. Будучи відносно вільними від таких клопотів, вони, імовірно, швидше приділять увагу тобі й твоїм потребам. Сімнадцятирічний Том пригадує турботу дідуся й бабусі з батькового й маминого боку. Вони присилали йому «маленькі гостинці за добру успішність у навчанні» і навіть оплачували уроки гри на фортепіано.

Авжеж, не в кожного дід і баба спроможні робити такі подарунки, однак, вони, либонь, виявляють, що цікавляться тобою, коли час від часу хвалять, підбадьорюють чи вислуховують. Завдяки цьому між вами може зав’язатися міцна дружба. Дамаріс каже про свою бабцю: «В її присутності почуваюся вільно. Я можу прийти й порозмовляти з нею в будь-який момент, бо вона завжди готова слухати, навіть коли плету нісенітниці». Молодому Джонатасу теж багато радості приносить те, що він вільно розмовляє з дідусем і бабусею на різні теми та обговорює з ними важливі справи.

Взаємодопомога

Тимчасом як дід і баба віддають тобі мудрість і любов, вони теж можуть отримувати користь від товариських стосунків з тобою і твоєї молодечої сили. Як? Існує кілька різних способів, аби допомогти й підтримати дідуся з бабусею. Часто вони дедалі більше слабшають фізично, або ж погіршується їхній стан здоров’я. Без сумніву, ти дуже допоможеш їм, якщо підеш за покупками чи виконаєш якусь хатню роботу.

Чимало дідусів і бабусь втратили подружнього партнера й інколи почуваються самотніми. Виявляючи до них жвавий інтерес, ти надзвичайно допоможеш їм справлятися з такими почуттями й залишатися життєлюбними. Це один зі способів сповнити біблійний наказ «віддячуватися батькам [«дідусям і бабусям», НС], бо це Богові вгодно» (1 Тимофія 5:4).

Безумовно, коли підтримуватимеш взаємини з дідусем і бабусею, це збагатить і твоє, і їхнє життя! Можливо, досі у вас не було тісних стосунків. Імовірно, тобі хочеться зав’язати їх, але не знаєш, з чого почати. Не виключено, що вас віддалила велика відстань або розлучення батьків. В одному з наступних номерів зможеш знайти кілька практичних порад, як давати собі раду в таких ситуаціях.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Дідусь і бабуся вислухають тебе, дадуть пораду та підтримають.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Допомагай дідусеві й бабусі.