Спостерігаємо світ

Чи навчати історії релігії?

Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним газетою «Монд» та журналом «Нотр іствар», лише 57 відсотків французів висловилися за проведення курсу історії релігії у державних школах. «Слід зазначити, що кількість тих, хто проти курсу,— зростає,— говориться в журналі.— Це свідчить або про боязнь можливого прозелітизму, або ж про існування погляду, що школа повинна бути повністю вільна від релігії». Парадоксально, але більшість прихильників вважає, що такий курс сприятиме толерантності серед учнів. Під час опитування з’ясувалося, що іслам, який має у Франції чотири мільйони прихильників, за кількістю членів є тут другою релігією після католицизму. Значну роль у створенні «різноманіття релігійного ландшафту» також відіграють протестанти, євреї, буддисти, православні та Свідки Єгови.

Передача інфекції

«Заразитися інфекційною хворобою можна, навіть просто покористувавшись краном або порозмовлявши по телефону»,— говориться у лондонській газеті «Ґардіан». Науковці з Арізонського університету (Тусон, США) повідомляють, що, коли при сильній простуді хворий, висякавши ніс, відкриє кран, аби помити руки, то може залишити «на його ручці понад 1000 вірусів». Багато з цих вірусів пізніше передаються особі, яка наступною користуватиметься краном, особливо коли потім вона торкне рукою рота, носа чи очей. Тести на бактерії та бактеріальні віруси виявили, що «через телефонні трубки передається 39% бактерій та 66% вірусів, а через ручки кранів — відповідно 28% і 34%». Пізніше при дотику зараженим пальцем до нижньої губи понад третина цих мікробів потрапляє в організм. Через немиті руки таким шляхом передаються ротавіруси, що викликають інфекційні захворювання, та бактерії сальмонели, збудники діареї.

Порятунок від навали сарани

«У Китаї для боротьби з найбільшою за останні 25 років навалою сарани мобілізували військо із 700 000 спеціально видресируваних качок і курей»,— повідомила лондонська газета «Дейлі телеграф». Влітку 2000 року полчища сарани на півночі й сході країни знищили 1,6 мільйона гектарів урожаю, а на крайньому заході — 3,9 мільйона гектарів степу. Качки та кури навчені на звук свисту кидатися на сарану та поїдати її. Джау Сінчвен, замісник керівника Відомства боротьби з сараною та щурами (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), яке організовує дресирування птахів, пояснює: «Селяни знали, що кури дуже люблять сарану, тож ми провели деякі експерименти й побачили, що качки можуть поїдати навіть більше сарани, ніж кури [одна особина до 400 штук за день], крім того, вони ліпше зносять погані кліматичні умови і їх не чіпають орли та ласки. (...) Ми випускаємо качок у степ, подаємо сигнал, і вони кидаються на сарану». Ці птахи включені до програми боротьби з сараною, яка крім того передбачає розсівання з літаків отрутохімікатів та використання мікроорганізмів, котрі вбивають цих комах.

Сон — це не розкіш

«Принаймні чверть мешканців Південно-Африканської Республіки через недосипання або проблеми зі сном працюють впівсили»,— зазначається в південноафриканській газеті «Натал уітнес». За словами фахівця з питань сну д-ра Джеймса Маса, коли людина спить, її мозок поповнює запаси важливих для його діяльності невротрансмітерів, тому, аби мати добру пам’ять, здатність творити, розв’язувати проблеми та навчатися, слід відводити на сон достатню кількість годин. Коли ж людина недосипає, то може відчувати пригнічення, роздратованість і тривогу. Вона втрачає гумор і хоче усамітнитись. Їй важко зосереджуватися, запам’ятовувати, спілкуватися з іншими та приймати рішення. Людина більше наражається на ризик, її продуктивність падає, а життя погіршується. Ті, хто спить п’ять годин або менше, також швидше піддаються різним вірусним захворюванням. «Аби бути в найліпшій формі,— каже Мас,— мусимо присвятити сну третину свого життя, тобто в середньому вісім годин щоночі».

Корали з морських глибин

Як повідомляє канадська газета «Нешнл пост», «у темних  і холодних водах Північної Європи на великій глибині виявили коралові рифи, у яких буяє розмаїття морської флори й фауни, типової для рифів тропічних вод». Корали служать притулком для сотень біологічних видів, у тому числі губок, морського віяла та «безлічі видів морських хробаків, чимало з яких науковці ще ніколи не класифікували». Багато крихітних організмів знайдено в пробах мулу з морського дна, і «половина з них була для вчених новою», каже Алекс Роджерс із Центру океанографії при Саутгемптонському університеті в Сполученому Королівстві. Він продовжує: «Потрібно охороняти ці рифи не лише заради самих коралів, багато з яких існують також в інших місцях, але задля створінь, що їх населяють». За його підрахунками, там проживає близько 900 біологічних видів. Крім того, припускають, що корали служать розплідником для «мальків деяких цінних видів риб», говориться в газеті.

Розпад британських сімей

У Великобританії найвищий в Європі процент розлучень і ще вищий відсоток розпаду незареєстрованих пар. За дорученням уряду було проведено вивчення, і звіт про нього з’явився в статті «Ціна розпаду сім’ї». Там застерігалося: «Основна причина погіршення добробуту дітей — це розпад сімей, особливо розрив стосунків між матір’ю, батьком та дитиною». Прямо пов’язані з цим наслідки обходяться британським платникам податків у середньому в 11 фунтів стерлінгів [15 доларів] на тиждень, а побічні витрати включають кошти на будівництво додаткових домів для розлучених сімей та спричинену цим шкоду навколишньому середовищу. Хоча у звіті не робилося спроб моралізувати, там було сказано: «Ми переконані, що міцне подружжя, як засвідчує віковий досвід, є найліпшим гарантом стійкого суспільства та добробуту дітей».

Юні слони-правопорушники

Як повідомляється у статті «Пошкодуєш хобота — зіпсуєш дитину» в журналі «Африканська фауна» (англ.), за період з 1991 року в парку Шлушлуві-Умфолозі (ПАР) молоді слони стали причиною загибелі 36 носорогів. Виявилося, що надзвичайно агресивний молодняк — це перевезені з Національного парку Крюгер сироти, батьків котрих забили через надмірне розростання слонячої родини. Юні слони саме досягли періоду парування, або статевої зрілості, яка наступила на багато років раніше, ніж звичайно. На думку дослідників, причиною їхньої агресивної поведінки є відсутність нормальної соціальної структури слонячого стада. Тож для наведення порядку з Національного парку Крюгер привезли десять дорослих самців. Цю виховну програму втілюють з 1998 року в іншому заповіднику, і там слони більше не є причиною загибелі носорогів.

Наступ на китайське теракотове військо

«Одна з найвизначніших китайських пам’яток — теракотове військо, якому 2200 років,— зустрілася з новим ворогом»,— повідомляється в лондонській газеті «Ґардіан». Сорок видів плісеневих грибків накинулося на більше як 1400 статуй з понад 8-тисячної армії гвардійців, лучників та коней (всі фігури зроблені в натуральну величину). Це військо викопали неподалік могили китайського імператора Цінь Шіхуанді за межами міста Сіань, древньої столиці країни. Захоплива колекція, яку відкрили 1974 року й розмістили в підземному залі, перебуває у небезпеці також через те, що «від дихання та теплоти тіл відвідувачів,— а щодня тут буває коло 4300 чоловік,— руйнуються залишки яскравого покриття статуй», говориться у вищенаведеній газеті. Щоб запобігти поширенню плісені на інші фігури, влади Сіаня звернулися по допомогу до бельгійської компанії, яка спеціалізується в боротьбі з цвіллю.

Зима: друг чи ворог?

Як видно з повідомлення німецького інформаційного бюлетеня здоров’я «Апотекен умшау», холодна або дощова погода не така вже й шкідлива для здоров’я. Більше того, за словами медичного кліматолога д-ра Анжели Шу, регулярні прогулянки взимку чудово стимулюють роботу серця й поліпшують кровообіг, завдяки чому зміцнюється цілий організм. Якщо ж ховатися в домашньому теплі, то організм може втратити здатність адаптуватися до змін температури. Внаслідок чого, як вважають, людина стає піддатливішою до інфекційних захворювань, швидше втомлюється й може страждати від головних болей. Завдяки ж регулярним прогулянкам у «погану» погоду людина загартовується, стає менш чутливою до холоду й більш витривалою.