Кінець тероризму вже близько!

МІШЕННЮ терористів може стати будь-що: автобус в Єрусалимі, федеральний будинок в Оклахома-Сіті чи житловий дім у Москві. Хоча терористи, очевидно, прагнуть донести до свідомості політиків, військових керівників чи впливових осіб у галузі економіки якісь важливі ідеї, часто між тим, за що вони борються, і мішенями, по яких б’ють, здається, не існує жодного зв’язку. Неодноразово жертвами стають звичайні люди, котрі не мають нічого спільного з ідеями, які відстоюють терористи. Чому ж тоді екстремісти вдаються до актів насилля?

Чому існує тероризм?

Теракції завжди плануються заздалегідь і відзначаються методичністю й точним розрахунком. Кількість загиблих і поранених не є основною ціллю. Кривава різня — це лише спосіб досягнути мети. Вона сприяє атмосфері потрясіння та страху, яку терорист хоче створити, аби похитнути позицію влади й добитися, щоб до його вимог прислухалися. Розгляньмо декотрі фактори, що криються за насильницькими актами терористів.

Ненависть. «Тероризм... черпає силу в ненависті,— каже Луїс Дж. Фрі, директор Федерального бюро розслідувань США.— Ті, хто затаює злобу, живуть у власному світі — світі, побудованому на невігластві, спотвореному змовами і засліпленому фанатизмом».

Гноблення. «Слід визнати, що існують провідники угруповань та лідери держав, нераціональними цілями яких є знищення інших культур,— пише Стівен Боумен у книжці «Коли кричить орел» (англ.).— Але очевидне й те, що дуже часто причина тероризму криється в розпачі».

Розчарування. «У багатьох випадках... терориста штовхає до дій глибоке розчарування в тих силах, які стоять за політикою, економікою та соціальною сферою і які здаються неприступні й нездоланні»,— зазначає редактор книжки «Міський тероризм» (англ.).

Несправедливість. «Тероризм — це симптом проблеми, а не сама проблема»,— написав Майкл Шимофф у своїй доповіді «Політика тероризму» (англ.). Далі він зазначив: «Нашою кінцевою ціллю має бути викорінення соціальних і політичних причин тероризму. (...) Борючись з тероризмом, мусимо одночасно докладати таких же енергійних зусиль, щоб зміцнити позиції свободи, справедливості, а також людської гідності та людських цінностей. І лише якщо ці зусилля увінчаються успіхом, ми зможемо повністю припинити свої антитерористичні операції».

Причини й історія тероризму доводять правдивість слів Біблії: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). У цій книзі навіть передрікаються людські риси, які підштовхують до тероризму. Там говориться: «Останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні... нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні» (2 Тимофія 3:1—4).

 З життя видно, що люди, хоч би якими щирими були їхні зусилля побороти тероризм, не можуть успішно справитися з його причинами. Біблія реалістично зазначає: «Не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Людина дійсно не в силі покласти край тероризму, але цього, безперечно, не скажеш про Бога.

Розв’язання проблеми

Ті, хто страждає від несправедливості та гноблення, хто розчарований життям, можуть знайти потіху в надійній біблійній обітниці: «Замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні» (Приповістей 2:21, 22).

Ця Божа обітниця незабаром сповниться. Про це попіклується настановлений Богом Правитель, Цар Ісус Христос. Біблійне пророцтво говорить про нього: «Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух вух Своїх буде рішати, але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі» (Ісаї 11:3, 4).

Невдовзі Божий Син, Ісус Христос, знищить усю несправедливість та тих, хто відповідальний за неї. У праведній новій системі Бога тероризм і всякого виду насилля відійдуть назавжди в минуле. Тоді усі на землі житимуть безпечно й не боятимуться, що їх хтось скривдить (Об’явлення 21:3, 4).

[Ілюстрація на сторінці 12]

Біблія обіцяє, що невдовзі Бог покладе край усякому гнобленню та несправедливості.