Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Перед загрозою терору

Перед загрозою терору

Перед загрозою терору

ПІД кінець 1980-х років видавалося, що загроза тероризму поступово минає. Але виник новий його вид. Сьогодні загроза в основному походить від екстремістів, які налагодили власну систему фінансування завдяки торгівлі наркотиками, приватним компаніям, особистому майну, добродійним установам і грошовій підтримці місцевих організацій. Тож терористи залишаються такими ж жорстокими, як і колись.

В останні роки значно збільшилася кількість бездушних терактів. Від вибуху бомби під будівлею Центру міжнародної торгівлі в Нью-Йорку загинуло 6 осіб і коло 1000 отримали поранення. Члени однієї секти випустили в токійському метро нервово-паралітичний газ зарин, через що 12 чоловік померло й понад 5000 отруїлося. В Оклахома-Сіті вибухом бомби, яку терорист заклав у вантажівці, було дощенту зруйновано федеральний будинок. Загинуло 168 осіб, а сотні інших зазнали поранень. Як видно з інформації на 4-й і 5-й сторінках, різного роду терористичні акти продовжуються донині.

Загалом здається, що сьогоднішні терористи стають дедалі свавільнішими. Згідно з повідомленням, злочинець, засуджений за підрив у 1995 році федерального будинку в Оклахома-Сіті, сказав, що, аби привернути до себе якомога більше уваги, йому потрібно було «достатньо жертв». А ватажок угруповання, яке 1993 року підірвало бомбу під Центром міжнародної торгівлі в Нью-Йорку, хотів, аби одна будівля впала на іншу, так щоб усі люди в обидвох них загинули.

Ще одна відмінність сучасного тероризму — це зброя, якій надають перевагу. Луїс Р. Міцел Молодший, фахівець у питаннях боротьби з тероризмом, сказав: «Ми живемо в добу небувалої жорстокості та страхітливого арсеналу зброї: ядерної, хімічної і біологічної, котра може призвести до цілковитої загибелі всього живого». Екстремісти, які бажають справити більше враження, використовують смертоноснішу зброю, що стала досяжною завдяки науково-технічному прогресу.

Атака нулями та одиницями

Так звані комп’ютерні терористи для своїх нападів використовують сучасну техніку, наприклад комп’ютери. Одним із видів їхньої зброї є комп’ютерні віруси, які нищать дані або блокують системи. Існують також «логічні бомби», що вводять комп’ютери в замішання, пропонуючи розв’язати завдання, котре їм не під силу, і так виводять їх з ладу. Оскільки народне господарство й системи безпеки багатьох країн у дедалі більшій мірі залежать від комп’ютерної мережі, багато хто вважає, що населення тих держав стає чимраз менш захищене від такого виду терористичних актів. Хоча більшість армій мають системи, завдяки яким будуть у стані підтримувати зв’язок навіть під час ядерної війни, проте цивільні системи — енергетична, транспортна та фінансова — можуть легко стати мішенню такого саботажу.

Не так давно, якщо терорист хотів позбавити електроенергії, скажімо, Берлін, то, аби вивести з ладу систему електропостачання, йому потрібно було спочатку влаштуватися на роботу до підприємства комунальних послуг. Але нині, як кажуть, спритний хакер за допомогою комп’ютера може позбавити ціле місто світла, не виходячи зі своєї затишної кімнати в далекому селі на другому кінці земної кулі.

Якийсь час тому хакер зі Швеції вломився в комп’ютерну систему у Флориді й на годину вивів з ладу систему аварійних служб, через що поліція, пожежне депо та служба швидкої допомоги не могли нормально реагувати на виклики.

«По суті, ми створили «глобальне село» без поліцейського відділення»,— зазначив Френк Дж. Чілуфо, керівник Спеціальної комісії з питань інформаційної боротьби при Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). А Роберт Куппермен, старший консультант CSIS, 1997 року сказав, що якби терористи почали використовувати методи передової технології, то «жодна нинішня державна установа не змогла б справитися з наслідками їхніх дій».

Деякі аналітики вважають, що комп’ютерні терористи володіють технічними засобами, завдяки котрим можуть перехитрувати будь-які захисні системи, створені фахівцями в галузі комп’ютерної безпеки. «Ворог, здатний запустити відповідний вірус або проникнути у потрібний йому термінал, може завдати величезної шкоди»,— сказав Джордж Тенет, директор Центрального розвідувального управління США.

Хімічний та бактеріологічний терор

Занепокоєння викликає також можливе використання хімічної та біологічної зброї. На початку 1995 року світ приголомшило повідомлення про терористичну акцію з використанням отруйного газу в токійському метро. Відповідальність за цей випадок було покладено на апокаліпсичну секту.

«Тероризм сильно змінився,— каже Бред Робертс з Інституту військових досліджень.— Традиційні терористи бажали політичних поступок. Але тепер, як заявляє багато угруповань, їхня ціль — якомога більше жертв. Тому їх приваблює біологічна зброя». Чи важко її придбати? У журналі «Саєнтифик америкен» говориться: «Можна без особливого ризику виростити трильйони бактерій; для цього потрібне обладнання, не складніше, ніж для ферментації пива, живильне білкове середовище, культура відповідної бактерії, протигаз і захисний комбінезон». А коли біопрепарат буде готовий, пустити його в дію не так вже й складно. Жертви навіть не знатимуть, що проти них використали біологічну зброю. Мине принаймні один-два дні, перш ніж з’являться симптоми ураження, але тоді вже може бути запізно.

Кажуть, що існує велика ймовірність використання саме збудників сибірки як біологічної зброї. Цією хворобою можна заразитися через контакт з інфікованими тваринами. Але особливе занепокоєння працівників оборонних відомств викликають легеневі форми інфекції, що розвиваються внаслідок вдихання спорів сибірки. У людей сибірка відзначається високою летальністю.

Чому ж збудники сибірки вважаються такою ефективною біологічною зброєю? Бацили не важко виростити, до того ж вони дуже резистентні. Перш ніж у жертви з’являться початкові симптоми — слабкість, як при грипі, та втомливість — мине декілька днів. Далі почнеться кашель і легкий біль у грудях. А потім — тяжка задишка, шоковий стан і за кілька годин смерть.

Ядерна зброя в руках терористів?

Після розпаду Радянського Союзу дехто припускав, що викрадена ядерна зброя може з’явитися на чорному ринку. Проте багато фахівців сумнівається, що таке колись станеться. Роберт Куппермен, слова якого цитувалися вище, каже, що немає «жодних доказів, аби якась терористична група намагалася придбати ядерну зброю».

Більше занепокоєння викликають тихі, але смертоносні родичі ядерної бомби — радіоактивні матеріали. Вони не вибухають. Не несуть із собою ані нищівної вибухової, ані теплової хвилі. Натомість ці матеріали випромінюють радіацію, яка руйнує окремі клітини. Особливо вразливі до радіації клітини кісткового мозку. Їхня загибель призводить до ланцюжка згубних наслідків, серед яких кровотеча і втрата імунітету. На відміну від хімічної зброї, яка руйнується під дією кисню і вологи, радіоактивні матеріали продовжують завдавати шкоди роками.

Випадок, який стався у місті Гоянія, що в південно-центральній частині Бразилії, показує, наскільки смертоносною може бути радіація. У 1987 році один чоловік, нічого не підозрюючи, відкрив свинцеву каністру, прикріплену до викинутого медичного обладнання. У каністрі містився цезій-137. Зачарований блакитним світінням камінців, чоловік поділився знахідкою зі своїми друзями. Не минуло й тижня, як перші жертви поспішили до місцевої лікарні. Тисячі осіб було перевірено на ознаки радіоактивного ураження. Захворіло коло сотні мешканців. П’ятдесят довелося госпіталізувати, і четверо померло. Думка про те, що сталося б, якби цезій було навмисно розсіяно, викликає жах у фахівців по боротьбі з тероризмом.

Страшна ціна

Найочевидніший і найжахливіший наслідок тероризму — це втрата людського життя. Однак на цьому його згубний вплив не закінчується. Тероризм псує або затримує миротворчі процеси у неспокійних районах планети. Він викликає, затягує або поглиблює конфлікти, так що зачароване коло насилля, яке до того ж набирає дедалі більших масштабів, просто неможливо розірвати.

Тероризм також негативно позначається на економіці країн. Уряди змушені витрачати на боротьбу з ним надзвичайно багато часу та коштів. Наприклад, лише в США у 2000 році на антитерористичні програми пішло понад десять мільярдів доларів.

Тероризм позначається на житті кожного з нас, усвідомлюємо ми це чи ні. Він впливає на те, чим ми вирушаємо в подорож, куди і якою дорогою. Змушує країни по цілому світі виділяти величезні суми з податків на охорону громадських діячів та громадян, а також важливих об’єктів.

Тому залишається питання: чи можливо раз і назавжди покінчити з тероризмом — бичем нашого часу? Воно обговорюватиметься у наступній статті.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

Тероризм в ім’я екології

Одна з форм новітнього тероризму — це «підпа́ли, вибухи й диверсії в ім’я захисту довкілля та живої природи», повідомляється в газеті «Ореґоніан». Ці руйнівні дії називають екотероризмом. З 1980 року на заході США відбулося принаймні сто великих терактів такого виду, які загалом завдали збитків на 42,8 мільйона доларів. Зазвичай до цих злочинів вдаються, щоб перешкодити лісорозробкам, перетворенню дикої природи у місця для розваг, забою тварин задля хутра чи м’яса або використанню їх для експериментів.

Такі дії зараховують до терактів через те, що в них застосовується насилля, аби вплинути на окремих осіб та цілі організації або змінити політику громадськості. Екотерористи зривають плани дослідників, нападаючи на віддалені об’єкти, найчастіше вночі, і не залишають після себе майже жодних слідів, лише обвуглені руїни. Донедавна злочини з ціллю захистити довкілля мали місцевий характер, були відносно незначними і їм не надавалося широкого розголосу. Але в останні роки напади стають дедалі серйознішими. «Мета екотерористів — привернути увагу до принципів, які вони відстоюють,— сказав спеціальний представник Джеймс Н. Дамітіо, досвідчений дослідник, який працює в Службі охорони лісонасаджень США.— І якщо їм здається, що їхні дії зігноровано, вони вдаються до подальших заходів».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 10]

Тероризм і засоби масової інформації

«Розголос є водночас і основною метою, і зброєю тих, хто з політичних мотивів або просто бажаючи викликати паніку вдається до теракцій проти невинних людей,— каже Террі Андерсон, журналіст, якого терористи тримали майже сім років у полоні в Лівані.— Саме повідомлення про викрадення чи вбивство з політичних мотивів або смертоносний вибух — це перша перемога терориста. Якщо світ не зверне уваги на його злочини, вони виявляться марними».

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

1. Терорист-камікадзе підриває бомбу в Єрусалимі.

2. Етнічні терористи висаджують у повітря банк у Коломбо (Шрі-Ланка).

3. Вибух закладеної у машині бомби в Найробі (Кенія).

4. Сім’я жертв вибуху, що стався в Москві.

[Відомості про джерела]

Heidi Levine/Sipa Press

A. Lokuhapuarachchi/Sipa Press

AP Photo/Sayyid Azim

Izvestia/Sipa Press