Унікальне царство квітів
Унікальне царство квітів
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ПАР
ПРОВІВШИ систематизацію групи африканських квітів, ботанік XVIII сторіччя Карл Лінней написав про місце їхнього походження так: «Щедрий Творець прикрасив цей рай на землі, мис Доброї Надії, найвишуканішими дивами».
Ці «найвишуканіші дива» ростуть на найпівденнішому мисі Африки. Нідерландські поселенці назвали рослинність, якої тут найбільше, словом «фінбош», що значить «тендітні чагарники» або «тендітні деревця». Оскільки слово «фін» означає «маленький», така назва виникла, напевно, через те, що рослини тут невеличкі з маленькими листочками. Хоч листя у рослин цього регіону виростає маленьке і жорстке, квіти набувають дивовижних розмірів, кольорів і форм.
Регіон фінбошу входить у Капське флористичне царство, яке дуже відрізняється від решти царств *. Хоч воно займає найменшу площу, саме тут особливо велике різноманіття видів рослин: за одним із джерел, їх налічується понад 8550, а дві третини з них не зустрічаються більше ніде в світі.
На самій лише Столовій горі нарахували 1470 видів рослин! Як зазначено у журналі «Нью саєнтист», «це більше, ніж на всіх Британських островах». Однак рослинність фінбошу також вплинула на багато інших частин світу. Яким же чином?
Дивовижне різноманіття
Якщо на вашому підвіконні стоїть герань, то це напевно один з нащадків уродженця фінбошу. З 250 дикорослих видів понад дві третини росте саме там.
Крім того, тут росте третина з 1800 квітів, що належать до родини півникових, у тому числі принаймні 72 види косариків, які зустрічаються тільки у цих місцях. А стокроток і «вейхвісів» у фінбоші аж 1646 видів *. Серед них сухоцвіти, які у висушеному вигляді зберігають яскраве забарвлення і тому використовуються для декорування.
Проте найбільше, мабуть, впадає в око така квіткова рослина, як ерика родини
вересових. Уявляєте, з 740 видів ерики у фінбоші росте 625!Протея медоносна і птаха-солодійка
Лінней дослідив одну з груп фінбоських квіток, на диво різноманітних за формою, і назвав їх протеями (з родини протейних) за асоціацією з грецьким богом Протеєм, який нібито може приймати різні подоби. Усього з фінбошу походить 328 протей. У горах мису Доброї Надії можна натрапити на величезну королівську протею. Незабутнє враження! Її велична квітка буває іноді більша за людську голову.
Тут часто трапляється й інша протея, медоносна. Її квітки подібні до чаш, наповнених нектаром. Перші поселенці трусили квітками, щоб з них витік нектар, з якого вони потім варили сироп.
Птаха-солодійка (Promerops cafer) з Капської області живе тільки у фінбоші і теж дуже любить нектар протеї. Вона висмоктує солодку речовину довгим дзьобиком і довгим язичком, а віддячується за це, переносячи пилок з квітки на квітку. А ще вона їсть різних комашок, які злітаються до величезних квітів. Виходить, що пташка і квітка не можуть жити одна без одної.
Інші нерозлучні друзі
Квітки декотрих видів протеї майже стеляться по землі, а інші рослини створюють над ними своєрідний дах. Кислуватий запах протеї приваблює польових
мишей. Ці тваринки просовують голову в квітку, щоб напитися нектару, а потім переходять до іншої і таким чином на своїх пухнастих мордочках переносять пилок. Ось так миші і протеї допомагають одне одному жити.Подібні стосунки зв’язують ерику і яскраву жовтогруду нектарницю, яка також живе тільки у фінбоші. Вигнуті трубочки квіток якнайліпше підходять для дзьобика нектарниці. Коли пташка висмоктує нектар, на її голівку потрапляє пилок. Цілий рік ерика пригощає нектарницю, а та запилює квітки. Так приємно іти схилом пагорба і спостерігати за ними!
У фінбоші живе багато інших дуже потрібних рослинам створінь. Наприклад, 15 видів червоних квіток запилює тільки метелик Красень зі Столової гори (Meneris tulbaghia). Одна із його підопічних — прикраса Столової гори з родини орхідних (Disa uniflora).
Крім того, тут живуть гризуни родини Bathyergidae, які їдять бульбоцибулини орхідних, лілійних та півникових. Наприклад, капські гризуни Georychus capensis зносять частинки коренів до своїх нірок на зберігання. По дорозі вони дещо гублять, або ж не з’їдають усіх запасів, і тоді цибулинки пускають коріння й проростають.
Насіння сотень фінбоських рослин має м’ясисті, оліїсті нарости з таким запахом, що дуже приваблює мурашок. Схопивши насінини за нарости, як за ручки, мурашки тягнуть їх під землю. Там вони з’їдають тільки м’якоть, а сховане в землі, захищене від птахів і мишей насіння може з часом прорости.
А ще є мухи з довгими хоботками. Вони — супер-запилювачі фінбоських рослин з довгастими трубчастими квітками. Мухи одного з цих видів мають хоботок завдовжки приблизно сім сантиметрів. І справді, у фінбоші без дружніх послуг не обійтись!
Небезпечне сусідство
«На превеликий жаль,— пише еколог Т. Ф. Янсе фон Ренсбург у своїй книжці «Перше знайомство з фінбошем»,— людина, яка несе відповідальність за Твориво, часто-густо спричиняється до знищення природних районів» («An Introduction to Fynbos»). Справді, за досить короткий час відбулося страшне спустошення. Щодо цього, д-р Піт фон Вейк сказав: «Приблизно за 300 років від початку колонізації, люди розгородили і змінили низинний велд фінбошу так сильно, що від первісного складу місцевої рослинності залишився тільки 31 відсоток. Вже зникло 39 видів, а 1033, стан яких визначали як загрозливий, стали уже надзвичайно рідкісними».
Втручання людини також ставить під загрозу життєво важливу взаємопідтримку фінбоських тварин і рослин. У книжці «Столова гора — чудо природи» говориться: «Екологи тільки починають розуміти складні взаємини між тваринами і рослинами у фінбоші. Якщо зникне рослина, то чи не загине і її запилювач (гризун, метелик або жук)?» («Table Mountain—A Natural Wonder»). А що з місцевими птахами? За словами південноафриканського біолога К. Дж. Скеда, через втрату «тісного зв’язку з рослинами родини протейних» можуть вимерти птахи-солодійки.
Такі тривожні відомості про становище у фінбоші дають підстави для занепокоєння. І все ж у тих, хто, як і Лінней, вірить у «Щедрого Творця», існує причина для надії. Адже можна не сумніватись, що земля розквітне як ніколи, в час, коли Бог Єгова сповнить свою обітницю ‘нове все створити’ (Об’явлення 21:5).
[Примітки]
^ абз. 5 Флору суші поділяють на шість флористичних царств. Фітогеографи розрізняють їх за складом ендемічних рослин. Одне з цих шести царств розташоване в регіоні південноафриканського мису Доброї Надії.
^ абз. 9 Стокротки належать до родини складноцвітих (айстрових), а «вейхвіси» — це місцева назва рослин родини мезембріантемових.
[Карти на сторінці 16]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Фінбош (зеленого кольору)
Столова гора
[Відомості про джерело]
Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Мальована красуня — один з 72 видів косариків, які не зустрічаються більше ніде на землі.
[Відомості про джерело]
Una Coetzee (www.agulhasfynbos.co.za)
[Ілюстрація на сторінці 16]
Квітки деяких протей бувають більші за людську голову.
[Відомості про джерело]
Nigel Dennis
[Ілюстрація на сторінках 16, 17]
На самій лише Столовій горі росте 1470 видів рослин.
[Ілюстрація на сторінках 16, 17]
Геліптерум.
[Відомості про джерело]
Nigel Dennis
[Ілюстрація на сторінці 17]
Один з багатьох видів стокроток у фінбоші.
[Відомості про джерело]
Kirstenbosch, Cape Town
[Ілюстрація на сторінці 17]
Метелик Красень зі Столової гори — єдиний запилювач 15 видів червоних квіток.
[Відомості про джерело]
Colin Paterson-Jones
[Ілюстрація на сторінці 17]
Шпичаста протея (Pincushion protea).
[Відомості про джерело]
National Parks Board of South Africa
[Ілюстрація на сторінці 18]
Унікальний союз існує між квітами ерики і нектарницею.
[Відомості про джерело]
Colin Paterson-Jones
[Ілюстрація на сторінці 18]
Протеї і капська птаха-солодійка — друзі нерозлийвода.
[Відомості про джерело]
Kirstenbosch, Cape Town
[Ілюстрація на сторінці 18]
Ватсонія.
[Відомості про джерело]
Kirstenbosch, Cape Town
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 18]
National Parks Board of South Africa