Від наших читачів

Медсестри Я працюю медсестрою вже коло трьох років. Мати справу з хворобами і стражданнями дійсно нелегко. Якою ж підбадьорливою була серія статей «Медсестри. Що б ми робили без них?» (8 листопада 2000 року), де розповідалось, як інші цінують нашу працю! А найбільше потішає біблійна обіцянка, що незабаром не буде потрібно медсестер (Ісаї 33:24).

Ж. С. Б., Бразилія

Я працюю медсестрою, а мій чоловік медбратом. Ми доглядаємо за амбулаторними хворими. Ця серія статей дуже підбадьорила нас. Вона допомогла поліпшити наше ставлення до цієї професії і до пацієнтів. Добра робота!

З. С., Німеччина

Я вважала, що медсестри виконують другорядну роль. Але завдяки цим статтям зрозуміла, що вони допомагають полегшувати емоційний біль і виявляють розуміння та співчуття, на що у зайнятих лікарів просто нема часу. Я вислала примірники цього журналу кільком колишнім однокласницям, які вчаться на медсестер.

Ф. Дж., Італія

Дякую за ці проникливі статті. Працюючи медсестрою, я стала досвідченішою у багатьох питаннях. То був один із чинників, завдяки якому я почала роздумувати про сенс життя і вивчати Біблію. Прочитавши це видання «Пробудись!», я відчула найбільший вираз цінування у своєму житті. Журнал ще довго підбадьорюватиме мене!

Я. Д., Чеська Республіка

Щиро вдячна вам за цю серію. Вже багато років я працюю дипломованою медичною сестрою. Я настільки переживаю за своїх пацієнтів, що мені самій хочеться плакати, коли закапую їм очі. Впевнена, що медсестрам по всьому світі сподобається цей номер «Пробудись!».

Л. А. Р., США

Зуби немовляти Частина моєї праці як зубного лікаря полягає у тому, щоб навчати мам піклуватися про зуби їхніх немовлят. Стаття «Як захистити чутливі зуби» (22 листопада 2000 року) дуже корисна, оскільки у ній пояснюється, якої шкоди можуть завдати бактерії, якщо дитина п’є напої, здатні до бродіння. Усі мами, котрі звертаються до мене за порадами, отримують примірник цього видання, що приносить чудові результати!

Т. С. С., Бразилія

Ноги, що не дають вам спокою Щойно прочитала статтю «Чи ваші ноги теж не дають вам спокою?» (22 листопада 2000 року). Вже 18 років страждаю від цієї хвороби й завжди думала, що лише я відчуваю щось таке. Випробувавши усі можливі ліки, я часто плакала через розпач і недосипання. Звичайно, єдине цілковите розв’язання цієї проблеми — то Царство Єгови.

Ш. Т., Шотландія

Коли прочитала цю статтю, то була вражена, оскільки у ній чітко описувалися мої симптоми. Хоча офіційно мені не поставили діагнозу синдром Екбома, я відчула полегшення, дізнавшись, що інші відчувають те саме. Зараз мені не так важко справлятися з хворобою, ніж це було в минулому. Оскільки тепер я знаю, як давати собі раду з неприємними відчуттями, то почуваюсь ліпше емоційно.

А. К., Японія

Мені 43 роки. Часто я прокидаюся вночі, бо відчуваю, що щось повзає у мене в ногах і руках. Раніше вважала, що лише я страждаю від цього. Не уявляла, що інші зазнають чогось подібного. Дуже дякую вам за публікування таких статей, аби інформувати інших про незвичні відчуття.

Д. Л., Канада