Від наших читачів
Від наших читачів
Освіта Пишу, щоб висловити вам подяку за серію статей «Освіта, що відкриває шлях до ліпшого життя» (22 грудня 2000 року). Вона правдиво показує, як Єгова через свою організацію намагається віднайти всіх людей праведного серця. Мене зворушив уривок, у котрому розповідалось, як місцева телевізійна станція та газети повідомили про випуск «Пробудись!» мовою самоа. Це ілюструє сповнення слів Ісуса, записаних у Дії 1:8: «Моїми ви свідками будете... до останнього краю землі».
Дж. Д., США
Батько-втікач Мені 15 років. Хочу з цілого серця подякувати за статті з рубрики «Молоді люди запитують...» «Чому тато залишив нас?» (22 листопада 2000 року) і «Як мені пережити те, що батько залишив нас?» (22 грудня 2000 року). У мене виникали різноманітні почуття: гнів, смуток, розпач. Ці статті показали, що не лише я перебуваю у такій ситуації і що мої почуття цілком нормальні. Будь ласка, продовжуйте друкувати такі чудові статті.
С. Л., Німеччина
Мені 10 років. Здається, що я чекала на ці статті ціле своє життя! Я так страждала, коли батько залишив нас. Статті прийшли якраз вчасно.
М. Д., Німеччина
Життєпис Дякую за статтю «Мене підтримує надія» (22 грудня 2000 року). Я зненавиділа свого батька, оскільки ще з дитинства бачила, як він знущається над мамою. Я усвідомлювала, що ненависть — це погана риса, але було важко панувати над емоціями. І тут я прочитала, як Тетяна Вілейська намагалась перемогти ненависть до чоловіка, який вбив її маму. Я би хотіла брати з неї приклад.
А. К., Японія
Читаючи про трагічне пережиття Тетяни, яка втратила своїх батьків, я зворушилась до сліз. Такі особисті переживання служать мені постійним нагадуванням про те, що багато людей по всьому світі успішно долають жахливі труднощі й зберігають при цьому радість.
Дж. Р., США
Тільки-но закінчив читати життєпис Тетяни Вілейської. Він справив на мене глибоке враження. Її розповідь є однією з тих, котрі я не скоро забуду. Зазнати того, що зазнала вона перед пізнанням біблійної правди, і жити з посмішкою на обличчі — це не що інше, як духовне чудо.
С. С., США
Порятунок для подружжя Від щирого серця дякую вам за серію статей у «Пробудись!» за 8 січня 2001 року «Чи можна врятувати подружжя?». Торік у мене з дружиною виникли проблеми у подружжі. Ми обидвоє виховувались у родинах, в яких постійно давали волю гніву. Отже могли дуже ображати один одного, і ситуація часто виходила з-під контролю. Але ми почали застосовувати біблійні принципи і тепер дуже щасливі.
Р. О., США
Для мене, як старійшини збору, одна з найскладніших ситуацій, з якою доводиться стикатись,— це намагання допомогти тим, хто потрапив у пастку подружжя без любові. Звичайно, протягом років у наших публікаціях подавалось чимало біблійних порад на цю тему. А втім, подивившись на обкладинку цього журналу, я подумав: він буде саме тим, що нам потрібно, аби надавати ефективнішу підтримку таким особам. І статті мене не розчарували!
Л. Р., США