Метеора. Неповторні скелі-велети

«На світі немає місцини загадковішої і захопливішої від цього казкового куточка; ніколи не бачив чогось подібного. Ті... гірські масиви, на яких я раніше побував, навіть важко порівняти з цими дивовижними шпилями» (Роберт Керзон, мандрівник з Англії, 1849 рік).

НАБЛИЖАЮЧИСЬ до містечка Каламбака та поблизького села Кастракі (Фессалійська низовина, Греція), ми були просто вражені побаченим видовищем. Ніхто з нас аж ніяк не сподівався натрапити на таке. Перед нами, мов кам’яний ліс, височіло понад 20 велетенських колон — стрімких, відділених одна від одної скель, які на сотні метрів випинаються в небо. Їхні вершини увінчані монастирями з дерев’яними колонадами і карнизовими виступами на дахах.

Це і є Мете́ора — поєднання неповторних природних утворень і гідних подиву старань людини. Словом «мете́ора» (в перекладі з грецької воно означає «те, що здіймається над землею») названо власне ці віддалені гори та збудовані на них понад 30 монастирів. Середня висота скель сягає 300 метрів, а найвища з них здіймається вгору на 550 метрів.

Що ближче ми підходимо, то довшають тіні цих скель-велетів. Із рухом сонця, а отже й тіней, той таємничий світ постійно змінюється. Взимку ці гігантські скелі чітко виділяються на тлі білого снігового килима.

Як вони утворилися

Щодо того, як виникла Метеора, було зроблено чимало припущень. Багато хто вважає, що колись давно низовина, на якій стоять скелі, була дном великого внутрішнього озера. Згідно з однією теорією, появу цих гір певною мірою спричинили великомасштабні зміщення пластів земної кори. У журналі «Експеримент» (англ.) сказано, що, на думку декотрих геологів, «ці гори набули такої форми, яку мають зараз, між 2000 та 1000 роками до н. е.».

 Роберт Керзон, слова якого цитовано на початку статті, написав про Метеору: «Видається, що кінець гірського пасма роздробився внаслідок землетрусу чи був розмитий під час Потопу, після чого залишилися лише... високі, стовпоподібні, гладкі скелі». Цікаво, що в давньогрецьких міфах теж стверджується, ніби гори у Фессалії з’явилися після потопу, насланого богами (Буття 6:1—8:22).

Обителі в повітрі

Хоч би як геологи пояснювали виникнення Метеори, ці гори почали привертати увагу людей ще з IX століття н. е. Альпіністи, які сьогодні піднімаються на них, застосовуючи спеціальне обладнання, мабуть, найліпше можуть оцінити винахідливість давніх самітників, котрі жили в гірських печерах і розколинах. Дотепер ведуться дискусії щодо того, як вдалося збудувати монастирі на вершечках цих, здавалося б, недоступних скель.

А як же колись давно піднімалися на таку висоту й сходили вниз? «До монастирів можна було дістатися, користуючись або дерев’яними драбинами, спущеними з вершечків скель, або сітками — пустельників підіймали в них з допомогою лебідок, примайстрованих у монастирях. В обох випадках ті, хто туди приходив, мусили довіряти монахам і їхнім непевним пристроям». Кажуть, що на запитання про те, як часто змінювали мотузку, колишній ігумен відповів: «Лише тоді, коли вона рвалася». І тільки в 1925 році у скелях видовбали сходи, завдяки чому добиратися до монастирів стало набагато легше.

 Першими пустельниками, які вибралися на скелі Метеори, були Варнава (почав жити там між 950—965 роками н. е.) та критянин Андронік (1020 рік). Потім туди почали сходитися монахи з усього Візантія, і на верхів’ях гір поступово з’явилось 33 монастирі. Розквіт цих громад припадає на XVI—XVII сторіччя, але з того часу кількість монахів дедалі меншає.

«Ви тільки погляньте на нас!» — вигукнув ігумен одного з монастирів. «Ох... молодь більше не приваблює таке життя!» І це правда, бо на сьогодні функціонує лише шість монастирів, два з яких — жіночі. На Метеорі тепер можна побачити чимало порожніх споруд.

Цінна культурна пам’ятка

Нині ці монастирі є одними з найцікавіших культурних пам’яток Греції. За визначенням ЮНЕСКО, Метеора — безцінна перлина культурної спадщини. Нещодавно уряд Греції заохотив докладати всіх зусиль, щоб зберегти Метеору. Для туристів було відкрито музеї та реставровані будівлі. Що в них можна побачити?

Окрім іконок, одягу священиків і пісенників, там є рідкісні біблійні манускрипти, які становлять історичну цінність, зокрема Кодекс 591 — рукопис на пергаменті, датований 861—862 рр. н. е. Він містить пояснення біблійної книги Матвія.

Могутні сили природи створили справді унікальний пам’ятник. Тож, відвідуючи Грецію, чому б вам не побувати на Метеорі? І не забудьте перевірити, чи маєте цілу плівку, бо ваша рука часто сягатиме по фотоапарат. (Надіслано).

[Ілюстрації на сторінці 16]

Монастир св. Миколая Анапавса.

Монастир св. Варвари.

[Відомості про джерело]

M. Thonig/H. Armstrong Roberts

[Ілюстрації на сторінці 17]

Монастир Святої Трійці.

Монастир Великої Метеори.

[Відомості про джерело]

R. Kord/H. Armstrong Roberts

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 16]

Тло: Y. Yannelos/Greek National Tourist Organization