Травматичний стрес зникне назавжди!

МОЖЛИВО, ви є одним із ветеранів війни й страждаєте від страшних снів та яскравих спогадів, через які здається, що війна для вас не скінчилася. А може, ви жертва жорстокого насилля, наприклад ґвалтування, і почуваєтеся так, ніби частина вас померла, коли сталося те жахіття. Або ж стихійне лихо чи нещасний випадок відібрав у вас близьку людину й тепер вам неймовірно боляче жити без неї.

Мабуть, у вас не раз виникало запитання, чи такі почуття колись минуться? Можемо з упевненістю відповісти: так, минуться! А тим часом усі, хто страждає від якоїсь травми, можуть знайти потіху в Божому Слові, Біблії.

Допомога в подоланні травми

Близько двох тисячоліть тому апостол Павло пережив страшні випробування, які поставили під загрозу навіть його життя. Він перелічує декотрі з них у своєму листі, що міститься в Біблії. «Не хочемо, браття,— писав Павло,— щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити. Та самі ми в собі мали присуд на смерть» (2 Коринтян 1:8, 9).

Хоча невідомо всіх деталей, але те, чого він зазнав, безперечно, травмувало його (2 Коринтян 11:23—27). Як же Павло давав собі пізніше раду?

 Пригадуючи про тяжке випробування в Азії, він написав: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих» (2 Коринтян 1:3, 4).

Так, ті, хто пережив якісь страхіття, можуть знайти допомогу в «Отця милосердя й Бога потіхи всілякої». Але як отримати таку потіху?

Як отримати допомогу

Насамперед зверніться по допомогу. Якщо почуваєтесь емоційно спустошеними, пам’ятайте, що інші теж так почувалися. Зазвичай ті, хто поборов такі почуття, охоче допомагають у цьому іншим. Багато з них, подібно до апостола Павла, вважають, що потіхою, котру вони у важкі часи отримали від Бога, потрібно ділитися з «тими, що в усякій скорботі знаходяться». Тому не вагайтеся підійти до когось зі Свідків Єгови — будь-кого, з ким почуваєтесь добре,— і попросити, щоб вам допомогли отримати підтримку від Єгови, «Бога потіхи всілякої».

Постійно моліться. Якщо через почуття гніву та обурення вам важко молитися, зверніться до духовно зрілого християнина, щоб він помолився з вами (Якова 5:14—16). Коли розмовляєте з Богом Єговою, пам’ятайте, що треба покласти «на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами» (1 Петра 5:7). Святе Письмо неодноразово наголошує на тому, що Бог особисто піклується про кожного свого слугу.

Автор 94-го псалма, мабуть, пережив щось дуже болісне, бо написав: «Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!... Коли я кажу: «Похитнулась нога моя», то, Господи, милість Твоя підпирає мене! Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу» (Псалом 94:17—19).

Декого з тих, хто страждає від травматичного стресу, особливо турбують «думки болючі», що іноді можуть перетворитися в страшну паніку або злобу, яка повністю поглине людину. Однак щира молитва може «підпирати», або підтримувати, вас, поки не минуть ці почуття. Думайте про Єгову, як про сердечного батька, а про себе — як про малу дитину, котру він ніжно охороняє. Пам’ятайте, Біблія обіцяє, що «мир Божий, який понад усяке розуміння, збереже серця ваші і думки в Ісусі Христі» (Филип’ян 4:7, Дерк.).

Будь-яке лікування, чи то організму людини чи її психіки, вимагає часу. Тому  було б нереально сподіватися, що молитва відразу принесе спокій сильно травмованим людям. Все ж дуже важливо безперестану молитися. Це допоможе не впасти у відчай через посттравматичні почуття.

Читайте Боже слово й роздумуйте над ним. Якщо не можете зосереджуватися, попросіть, щоб хтось почитав вам підбадьорливі біблійні розповіді. Виберіть уривок, що виявляє, з якою ніжністю Єгова турбується своїми вірними слугами, хоч би якими пригніченими чи засмученими вони були.

Джейн, про яку говорилося у попередніх статтях, знаходила втіху в багатьох біблійних віршах із Псалмів. Ось деякі з них: Псалом 3:1—9; 6:7—9; 9:10, 11; 11:1—7; 18:6, 7; 23:1—6; 27:7—9; 30:12, 13; 31:13, 20—23; 32:7, 8; 34:19, 20; 36:8—11; 55:6—10, 23; 56:9—12; 63:7—9; 84:9—11; 130:1—6. Не намагайтеся прочитати надто багато віршів нараз. Ліпше виділіть більше часу для роздумів і молитви.

Небувалі страждання сьогодні

На жаль, не потрібно дивуватися тому, що нині стається стільки ґвалтувань, убивств, воєн та нікому не потрібного насилля. Але чому? Бо Ісус вказав, що в наш час буде «розріст беззаконства» і що «любов багатьох охолоне» (Матвія 24:7, 12).

В останні роки люди дуже часто зазнають травматичного стресу — нерідко внаслідок подій, які власне Ісус передрік. Як записано в Біблії у 24-му розділі  Матвія, 13-му розділі Марка і 21-му розділі Луки, Ісус сказав, що в час кінця цього світу відбуватимуться міжнародні війни, стихійні лиха, а також зросте беззаконня та сильно бракуватиме любові. Але, як він також зазначив, тоді незабаром прийде визволення.

Зауважте, що Ісус, описавши всесвітню епідемію травм та початок «скорботи великої», яка йтиме за нею, сказав: «Випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення» (Матвія 24:21—31; Луки 21:28). Так, у той час як обставини у світі погіршуються, ми можемо бути певні: велика скорбота, яка прийде на цю систему речей, що приносить стільки страждань, завершиться кінцем усього зла й тоді настане праведна нова система (1 Івана 2:17; Об’явлення 21:3, 4).

Нас не повинне дивувати те, що визволення прийде лише тоді, коли зло й насилля досягнуть найвищого розвитку. Подібно розгорталися події в минулому, коли Бог здійснив свій присуд над злим світом у дні Ноя та над негідними мешканцями Содома й Гоморри. Ці минулі приклади божественного суду показують, що́ станеться в майбутньому (2 Петра 2:5, 6).

Кінець травматичного стресу

Якщо ви страждаєте від синдрому посттравматичних стресових порушень (ПТСП), то, можливо, запитуєте себе, чи зникнуть колись болісні спогади. Відповідь звучить: так, безперечно! В Ісаї 65:17 Бог Єгова звіщає: «Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце». Хоча може здаватися, ніби психологічні рани, завдані в минулому, ніколи не загояться, цей вірш запевняє, що настане день, коли вони вже зовсім не будуть нас непокоїти.

Нині Джейн, через рік після спроби зґвалтувати її, служить піонеркою (повночасною благовісницею) Свідків Єгови. «Я повернулась до життя лише тоді, коли скінчився суд і мого нападника визнали винним — тобто, більше як через вісім місяців,— сказала вона нещодавно.— У цей самий час минулого року я навіть не могла собі уявити, що почуватимусь сьогодні такою спокійною й щасливою. Дякую Єгові за чудову надію на вічне життя й можливість ділитися цією надією з іншими» (Псалом 27:14).

Якщо вас огортає розпач і ви відчуваєте емоційне заціпеніння через синдром ПТСП, ця надія і вам додасть сил.

[Ілюстрація на сторінці 8]

Християнські зібрання можуть допомогти вам давати собі раду з почуттями.

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Читання Божого Слова та молитва додаватиме вам сил.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Незабаром усі травми стануть справою минулого.