Хто нагодує світ?

ЧИ ЛЮДИ колись почнуть захищати біорозмаїття замість того, щоб його руйнувати? На думку біолога Джона Туксіла, це вимагає «цілком нової політики». Однак він додає, що її «буде неможливо втілити в життя, якщо люди не змінять докорінно своїх поглядів на важливість біорозмаїття рослин, не відмовляться від нинішніх підходів і не почнуть охоче застосовувати нові».

Багато хто не вірить, що такі докорінні зміни відбудуться. А чимало людей просто не погоджується з висновками Туксіла. Деякі екологи вважають, що роль біорозмаїття все ще не до кінця зрозуміла і що дехто з їхніх колег, можливо, перебільшує її. Усе ж, поки науковці дискутують навколо цього питання, варто прислухатися до сигналу тривоги певних фахівців у цій галузі. Здається, їх турбує не лише знищення біорозмаїття, але й пожадливість та недалекоглядність, які лежать в основі цього знищення. Зверніть увагу на висловлювання різних авторів.

«Лише століття тому сотні мільйонів фермерів по всій планеті самі розпоряджалися своїми сортами зернових культур... Нині ж світові компанії виводять, модифікують і запатентовують більшість ґатунків зерна та утримують їх у формі інтелектуальної власності... Орієнтуючись на мінливість ринку, біоіндустрія загрожує знищити саме той генофонд, який в майбутньому може стати надзвичайно цінним новим методом боротьби з іще незнаними стійкими хворобами та шкідниками» (автор наукових статей Джеремі Ріфкін).

«Мантра» мас-медіа, яка раз по раз повторюється, проголошує, що найважливішим є ринок, вільна торгівля і світова економіка. Коли засоби масової інформації перебувають під впливом великих  багатих корпорацій, таке економічне переконання нагадує релігійну догму, яку рідко ставлять під сумнів» (генетик Дейвід Сузукі).

Кенні Особел у своїй книжці «Розмаїте насіння — живий скарб» (англ.) вказує на лицемірство розвинутих країн, яке виявляється, коли їхні «уряди та корпорації оплакують неминучу глобальну загрозу знищення людської «спільної спадщини» — генофонду». Бо, як він зазначає, вони також загрожують біорозмаїттю, сприяючи використанню сучасної технології у сільському господарстві й вирощуванню монокультур.

Незважаючи на те, чи найгірші побоювання екологів мають підстави, чи ні, вам, мабуть, важко з упевненістю дивитись у майбутнє нашої планети. Скільки вона зможе проіснувати, якщо людством  керує пожадливість? Шукаючи відповідей, багато хто покладає надії на науку.

Чи наука і технологія врятують нас?

Нещодавно Единбурзьке королівське товариство висловило занепокоєння тим, що нинішній науковий поступ настільки швидкий і складний, що вчені можуть не повністю розуміти усіх наслідків своїх відкриттів. «Наука володіє зовсім незначною і неповною інформацією про світ природи,— написав Дейвід Сузукі.— Ми дуже мало знаємо про біологічну будову земних форм життя, не кажучи вже про їхній взаємозв’язок і взаємозалежність».

Як пояснювалося у журналі «Наука» (англ.), «ні небезпека, ні користь від ГМО [генетично модифікованих організмів] не є певною або всебічною... Ми не в стані точно передбачити, який вплив на екологію матимуть новостворені види, у тому числі ГМО».

Багато «досягнень» виявилися палицею з двома кінцями. Вони принесли деякий пожиток, але й показали брак мудрості, а дуже часто і людську пожадливість (Єремії 10:23). Наприклад, хоча зелена революція дозволяла збирати добрі врожаї і годувати чимало людей, вона також посприяла руйнуванню біорозмаїття. Заохочуючи вживати пестициди та дорогі технології у сільському господарстві, зелена революція зрештою стала у пригоді «корпоративним селекціонерам й еліті країн «третього світу», бо все це відбувалось за рахунок простих людей», написала д-р Мей-Ван Го. Ця тенденція продовжується, оскільки рільництво, засноване на біотехнології, зростає та стає дедалі впливовішою галуззю і веде нас у майбутнє, де продовольча безпека ставатиме чимраз залежнішою від науки.

Однак ці проблеми не повинні пригнічувати нас. Вони лише свідчать про щось важливіше. Біблія допомагає нам зрозуміти, що не слід надто багато очікувати від недосконалих людей, які сьогодні керують планетою і її ресурсами. По суті, невдачі й неправильне господарювання є просто невід’ємною частиною людської природи. Тому у Псалмі 146:3 радиться: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема». Але ми можемо повністю довіряти Богу (Приповістей 3:5, 6). Він має і бажання, і силу допомогти нам (Ісаї 40:25, 26).

Незабаром земля ряснітиме плодами

Перш ніж відремонтувати старий будинок, вам, напевно, треба буде очистити його від сміття. Подібно Бог Єгова невдовзі усуне з землі всіх нечестивих, у тому числі тих, хто вважає нашу планету, її природні багатства і навіть своїх ближніх джерелом власного і колективного збагачення (Псалом 37:10, 11; Об’явлення 11:18). Але Єгова збереже всіх тих, хто виявляє до нього любов і намагається чинити його волю (1 Івана 2:15—17).

Згодом земля та її незліченні живі істоти, у тому числі слухняні люди, перебуватимуть під керівництвом Божого уряду — Месіанського Царства (Даниїла 7:13, 14; Матвія 6:10). І які ж рясні плоди даватиме земля під цим мудрим правлінням! У Псалмі 72:16 говориться: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить [«на верху гір буде надмір його», НС]». Так, продовольчі питання вже не викликатимуть жодних суперечок і занепокоєння. Натомість буде вдосталь здорової їжі.

Отже, у міру того як теперішня система чимраз далі заглиблюється у темний тунель відчаю і непевності, ті, хто покладається на Єгову, можуть сподіватися чудового майбутнього тут на землі. Ця надія є частиною «доброї новини про Царство», якою Свідки Єгови радісно діляться з усіма, хто прагне ліпшого і справедливішого світу (Матвія 24:14). Завдяки такій непохитній надії і Божій батьківській турботі про своїх слуг ми можемо навіть тепер ‘жити безпечно, і бути спокійними від страху перед злом’ (Приповістей 1:33).

[Ілюстрація на сторінці 10]

Під правлінням Божого Царства буде вдосталь здорової їжі.

 [Відомості про ілюстрацію, сторінка 8]

FAO Photo/K. Dunn

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 9]

Tourism Authority of Thailand