Погляд Біблії

Наскільки Бог терпимий до зла?

«ТОЖ БОГ, БАЖАЮЧИ ПОКАЗАТИ ГНІВ І ВИЯВИТИ МОГУТНІСТЬ СВОЮ, ЩАДИВ ІЗ ВЕЛИКИМ ТЕРПІННЯМ ПОСУДИНИ ГНІВУ, ЩО ГОТОВІ БУЛИ НА ПОГИБІЛЬ» (РИМЛЯН 9:22).

ПРОТЯГОМ історії Бог терпів багато зла та обурливого лиходійства. Понад 3000 років тому Йов скаржився: «Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються? Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки — на їхніх очах... Доми їхні — то спокій від страху, і над ними нема бича Божого» (Йова 21:7—9). Інші поборники справедливості, як-от пророк Єремія, також висловлювали занепокоєння тим, що Бог нібито терпимо ставиться до злих людей (Єремії 12:1, 2).

Що думаєте про це ви? Чи вас дивує, що Бог допускає несправедливість? Чи не виникає у вас іноді думки, що Бог повинен швидше втрутитись у справи людей і відразу знищити всіх негідників? Подивімося, що говорить Біблія про те, до якої міри Бог терпітиме зло і з яких причин.

Чому Бог терпить зло?

По-перше, варто запитати: «Чому Бог, який установив найвищі норми праведності, взагалі терпить зло? (Повторення Закону 32:4; Авакума 1:13). Чи це означає, що він дивиться крізь пальці на лихі вчинки? Аж ніяк! Розгляньте ілюстрацію: уявіть собі хірурга, який порушує основні правила гігієни і завдає великого болю своїм пацієнтам. Чи ж лікарня не вжиє швидких заходів, щоб звільнити такого хірурга? Але існують певні обставини, коли необхідно виявити особливу терпимість. Наприклад, у разі крайньої потреби, як-от на полі бою, чи не потрібно було б терпимо поставитися до хірурга, який працює у примітивних, небезпечних умовах, можливо, навіть використовує неякісне обладнання і погані хірургічні інструменти?

Подібно й сьогодні Бог часто терпить те, що вважає зовсім неприйнятним. Хоча він ненавидить зло, однак тимчасово допускає його. Для цього існують вагомі причини. Насамперед це дає нагоду раз і назавжди вирішити важливі спірні питання, підняті через бунт Сатани в Едемському саду. Ці питання тісно пов’язані зі справедливістю й законністю Божого правління. Також завдяки тому, що він уже стільки терпить зло, ті, хто чинить неправильне, мають час і можливість змінитись.

Милосердний, терпеливий Бог

Наші прабатьки Адам і Єва приєдналися до бунту Сатани проти Бога. Творець мав законну підставу відразу знищити їх. Натомість він виявив милосердя, терпеливість і любов, дозволивши їм мати дітей. Але їхні діти, як і вся людська родина,  що походить від них, народилися грішними (Римлян 5:12; 8:20—22).

Бог постановив у майбутньому визволити людей з їхнього жахливого стану (Буття 3:15). А поки що, оскільки він розуміє, як успадкована від Адама недосконалість впливає на нас, то виявляє надзвичайно велику терпеливість і милосердя (Псалом 51:7; 103:13). Він «багатомилостивий» і готовий ‘пробачати багато’ (Псалом 86:5, 15; Ісаї 55:6, 7).

До якої міри Бог виявлятиме терпимість

Однак було б жорстоко й нерозсудливо, якби Бог дозволив злу існувати вічно. Жоден добрий батько не зноситиме постійно того, що одна його дитина навмисно завдає болю іншим членам родини. Тому Божа терпеливість до грішників завжди зрівноважуватиметься іншими рисами — любов’ю, мудрістю і справедливістю (Вихід 34:6, 7). Коли вже не існуватиме причин, через які Бог терпить зло, він покладе йому край (Римлян 9:22).

Це чітко показав апостол Павло. Якось він сказав: «За минулих родів попустив [Бог] усім народам, щоб ходили стежками своїми» (Дії 14:16). Іншим разом Павло говорив про те, що ‘Бог не зважав на часи невідомости’, тобто несвідомості, людей, які не слухалися його законів і принципів. «Тепер,— продовжив Павло,— [Бог] усім людям наказує, щоб скрізь каялися». Чому? «Бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ» (Дії 17:30, 31).

Уже сьогодні отримуйте пожиток від Божої терпимості

Звичайно, ніхто не повинен думати, що може ігнорувати Божі закони, а потім, не виявляючи особливого каяття, просити прощення, аби уникнути наслідків своїх дій (Ісуса Навина 24:19). У стародавньому Ізраїлі багато хто саме так і вважав. Ці ізраїльтяни не хотіли змінитись. Вони приймали Божу терпимість і терпеливість надармо. Але Бог не вічно терпів їхні злі учинки (Ісаї 1:16—20).

Біблія показує, що, аби уникнути Божого остаточного вироку, треба ‘покаятися’, тобто з жалем усвідомити свою недосконалість, грішний стан перед Богом і потім щиро намагатися більше не чинити поганого (Дії 3:19—21). Тоді на основі викупної жертви Христа Бог Єгова пробачить наші провини (Дії 2:38; Ефесян 1:6, 7). У відповідний час Бог усуне всі жахливі наслідки успадкованого від Адама гріха. Настане «небо нове й нова земля», де він вже не терпітиме «посудини гніву, що готові були на погибіль» (Об’явлення 21:1—5; Римлян 9:22). Які ж чудові наслідки Божої надзвичайної, але не безмежної терпимості!

[Ілюстрація на сторінці 23]

Бог дозволив Адаму та Єві мати нащадків.