Ходіння на лижах. Чи це для вас?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В КАНАДІ

«ЛИЖНИКИ-БІГУНИ ЖИВУТЬ ДОВШЕ». Так можна перекласти популярну німецьку приказку, і вона пояснює, чому багато людей цінують такий зимовий вид спорту, як біг на лижах. У країнах, де взимку випадає багато снігу, часто за містом можна побачити справжнє мереживо, утворене лижними слідами. У декотрих краях нерідко встановлюють знаки, на яких вказують відстань між містами й селами, а також освітлюють багато стежок, щоб лижники могли дістатися з дому на роботу й назад.

Хоча до 1960-х років ходінням на лижах займалось відносно мало людей, останнім часом у багатьох країнах цей вид спорту здобув усесвітню популярність. За деякими підрахунками, щороку лише у Північній Америці ним займається аж чотири мільйони осіб! Чому ж лижний крос так приваблює і полонить стількох людей? Тому що він дешевий і, безсумнівно, простий. Певні прийоми у ходінні на лижах зовсім не складні у порівнянні з його побратимом — гірськолижним, або швидкісним, спортом. Гірськолижнику потрібно мати спеціальне, дороге спорядження та одяг. Йому необхідно їздити на спеціально підготовані схили чи гори. Там він, можливо, повинен купувати дорогі квитки на підйомник і вистоювати у довгих чергах, щоб скористатися ним. Гірськолижний спорт вимагає теж певної фізичної підготовки, якої бракує багатьом початківцям. А ходіння на лижах доступне практично всім людям, незалежно від віку. Єдине, що потрібно,— це кілька сантиметрів свіжого снігу, трохи тренування, відносно недорогі лижі, лижні черевики і палиці.

 Ходіння на лижах приносить величезне задоволення! Лижник може податися практично куди завгодно: через просторі поля і луки, замерзлі озера і скуті кригою ріки, до мовчазних лісів і вкритих снігом долин. У лижника є можливість поринути у роздуми, заглибитись у себе. Це також нагода звіритися нашому Творцю й подякувати за дива життя. Зима накладає унікальний відбиток на твориво Єгови. Ковдра зі снігу, що виблискує на сонці, навіює довкола спокій. Земля видається свіжою і чистою, немов очікує на відкриття. Прогулянка на лижах по лісу, де дерева вкриті інеєм, заспокоює душу і розум. Шумливий світ машин поступово десь зникає, і невдовзі ви чуєте лише шурхіт лиж по снігу.

Коли сім’я або друзі вирушають на спільні лижні прогулянки, це об’єднує і скріпляє їх. Сьогодні у багатьох країнах Північної Європи декотрі сім’ї їдуть 20, а то й 30 кілометрів поїздом і потім разом повертаються додому на лижах.

Походження

Дехто, мабуть, вважає, що ходіння на лижах — сучасний вид спорту, але це далеко не так. У 1927 році на норвезькому острові Родой було знайдено вибиті на стінах печер зображення, що датуються тисячами років. На одному малюнку показано мисливця, котрий, очевидно, має маску кролика. Здається, він біжить на дуже довгих лижах. Ближче до наших часів на торфовищах Скандинавії віднайшли сотні давніх лиж, котрі були у чудовому стані. Для стародавніх скандинавців під час довгих сніжних зим лижі були основним засобом пересування. Ходіння на лижах стало невід’ємною частиною їхнього життя, вони навіть поклонялися богу і богині лижників  та віддавали їм честь! Назви деяких сучасних міст і сіл Норвегії та Швеції є відгомоном цих давніх язичницьких вірувань. Навіть сама назва Скандинавії, очевидно, походить від імені богині лижників, Скаді.

Тимчасом як упродовж віків лижні перегони були невід’ємною частиною життя на Півночі, міжнародним видом спорту вони стали лише в XIX столітті. Тоді норвежці удосконалили традиційні лижі, надавши їм потрібної форми, тобто звузивши їх на кінцях. Вони теж розробили систему п’яткових та носкових ременів, що стали попередниками сучасного кріплення. З часом жителі Телемарку, гористої місцевості, що простягається від центру на південь Норвегії, започаткували ряд змагань. Вважається, що саме тут проводилися перші відомі лижні перегони, під час яких переможець подолав шлях 5 кілометрів приблизно за 30 хвилин. Після цього змагання лижний крос здобув популярність у країнах Північної Європи, але весь світ дізнався про цей вид спорту завдяки іншій події.

У 1888 році норвезький мандрівник Фрітьйоф Нансен керував лижною експедицією через Гренландію. Пізніше свої враження він описав у книжці, котру 1891 року переклали англійською, німецькою й французькою мовами. Розповідь про виснажливу подорож крізь безлюдну Арктику полонила уяву багатьох читачів вікторіанської епохи. Ця книга розбурхала у романтиків бажання підкорити дикі місцевості. Того самого року було організовано перший європейський лижний клуб «Тодтнау».

У 1960-х роках стали популярними сімейні поїздки на лижах. Як гриби після дощу, з’являлися центри з бігу на лижах. Підприємці запримітили це і почали випускати найновіше, удосконалене спорядження. Навіть виникла лижна мода, що зробило біг на лижах особливо популярним. Попит на місця для бігу на лижах був настільки великий, що у багатьох містах представники міської влади боролися за кожен придатний шматок землі, пристосовуючи парки та поля для гольфа до прогулянок на лижах.

Благотворний вплив на здоров’я

Ходіння на лижах вважається одним з найбезпечніших видів спорту. Упавши, можна розтягнути зв’язки, але серйозні травми трапляються рідко, і це, як правило, тоді, коли лижник-бігун відважується на круті спуски та важкі терени.

Оскільки під час ходіння на лижах рухи  плавні й ритмічні, мало ймовірно, що людина матиме перенавантаження м’язів чи пошкодження суглобів. Лікарі, котрі мають справу зі спортивними травмами, часто прописують ходіння на лижах як лікування тим, хто був травмований через біг підтюпцем чи їзду на велосипеді. Лижний крос — одне з небагатьох занять, що залучає до роботи всі основні групи м’язів, завдяки чому лижник проходить повне тренування. Цей вид спорту справляє благотворний вплив на серце й легені; зазвичай в активного лижника кров’яний тиск і пульс нижчі, ніж у людей, що ведуть малорухливий спосіб життя. Власне тому лижники-бігуни належать до спортсменів, які завжди у найліпшій формі.

Ходіння на лижах вимагає плавних, енергійних рухів і несе малий ризик отримати травму, тому воно ідеально підходить старшим людям. У багатьох країнах Північної Європи дуже часто можна зустріти осіб похилого віку на лижах.

Лижний спорт сприяє виділенню величезної кількості тепла з організму, тому у відносно холодну погоду цілком можливо почуватися зручно. Навіть у найморозніші дні лижники-бігуни зазвичай змагаються в тонких, цільних костюмах і часто без рукавиць. Однак непрофесіонали повинні бути обережними, аби добре захистити від холоду руки й ноги. Досвідчені ентузіасти, що захоплюються подорожами, як правило, одягають під низ шерстяний або синтетичний одяг, а зовні водо- та вітронепроникний. Це допомагає їм регулювати температуру тіла та почуватися зручно. Вони просто знімають або надягають одяг, коли це потрібно. Мудрим батькам було б добре упевнитись, що їхня малеча тепло вбрана, бо маленькі діти замерзають значно швидше, ніж дорослі. Оскільки тіло у дітей охолоджується дуже швидко, їм може загрожувати обмороження.

Проводьте цікаво час узимку

«Якщо ви вмієте ходити, то зумієте й кататись на лижах» — це відома фраза лижників-бігунів, оскільки рухи цього виду спорту дуже схожі на ходіння. Таке твердження правдиве лише до певної міри, тому більшості з нас не завадило б провести годинку-дві з кваліфікованим тренером. Лижні центри надають приватні чи групові уроки, і за короткий час новачок може навчитись азів цього виду лижного спорту — як ходити по рівнині, переборювати підйоми і спуски та, звичайно, гальмувати. Більшість початківців, побачивши хоча б раз ці основні прийоми, готові стати на лижі.

У 1890 році Фрітьйоф Нансен якось сказав про лижний крос: «Жоден інший вид спорту так не зміцнює м’язів і не робить тіла таким сильним та гнучким». Можливо, вам теж сподобається цей вид спорту. Він дуже допоможе вам цікаво провести час узимку.

[Ілюстрації на сторінках 24, 25]

Ходіння на лижах — відносно недорогий вид спорту і ним можуть займатись люди будь-якого віку.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Стародавні скандинавські лижі, знайдені у місті Воссі (Норвегія).

[Відомості про джерело]

Foto: © Universitetets kulturhistoriske museer, Eirik Irgens Johnsen

[Ілюстрація на сторінці 26]

Печерне зображення стародавнього лижника.

[Відомості про джерело]

Foto: Inge Ove Tysnes / Syv søstre forlag