Мама та десятеро її дочок

РОЗПОВІЛА ЕСТЕР ЛОЗАНО

НАШІ батьки народилися в містечку Бітліс (Туреччина) у вірменських родинах. На початку минулого століття, коли по всій Туреччині почалося масове вбивство вірменів, батько виїхав до США. Тоді йому було коло 25. Наша мама Софія теж залишила країну, але трохи пізніше, у віці 12 років.

Здається, батьки обидвох родин домовилися відправити маму в Америку, щоб там вона вийшла заміж за нашого тата Арама Вертаняна. Коли Софія приїхала до Фресно (штат Каліфорнія, США), то була надто молодою, аби одружитися, тому мешкала зі своєю майбутньою свекрухою, поки не досягла відповідного віку.

Шостого серпня 1914 року у наших батьків народилася перша дитина. Це був хлопчик, якого вони назвали Антраніґ (пізніше він змінив своє ім’я на Барні). А потім одна за одною на світ з’явилися ми — десятеро дівчаток! Після того як 1924 року до Фресно приїхав Шілд Тютджіен і виголосив промову для вірменської громади, наш тато став Дослідником Біблії (тогочасна назва Свідків Єгови). Згодом християнські зібрання відвідувала вся наша сім’я.

У 1931 році ми переїхали до Окленда (штат Каліфорнія, США), де приєдналися до місцевого збору. Барні все своє життя вірно служив Єгові у місті Напі (Каліфорнія). Він помер  у 1941 році. Я була третьою донькою і символізувала своє присвячення Єгові 1935 року. А досить недавно охрестилась наша сестра Аґнес, яка відвідувала зібрання протягом 75 років! На цій урочистості були присутні всі десятеро сестер. Ми дуже тішилися, що остання з нас нарешті охрестилась.

На жаль, мама не побачила цього. Вона пішла з життя за рік до цієї події, у віці 100 років і 2 днів. Про її смерть повідомлялось у каліфорнійській газеті «Гейвард ньюс» за 14 травня 1996 року. Там говорилось, що «вона була Свідком Єгови і протягом 54 років займалася добровільною працею на користь суспільства — навчала... біблійної правди зацікавлених людей». У статті також наводилися слова нашої сестри Елізабет, яка сказала: «Двері її дому ніколи не зачинялись, а за обідом завжди було місце для гостя... Мама зазвичай запрошувала: «Сідайте з нами та випийте ковбойської кави». А якщо хтось приходив, коли вона готувала свою знамениту баклаву, йому справді щастило».

Нашій найстаршій сестрі Ґледіс 85 років, а наймолодшій — 66. Усі ми активні Свідки. Троє з нас після закінчення Ґілеаду — біблійної школи Товариства «Вартова башта» — служили місіонерами. Елізабет, яка тепер живе у місті Ньюпорт-Біч (штат Каліфорнія), закінчила 13-й клас цієї школи і впродовж 5 років служила в Кальяо (Перу). Рут була студенткою 35-го класу. Вона та її чоловік Алвін Стауфер п’ять років служили місіонерами в Австралії. Я закінчила четвертий клас Ґілеаду і в 1947 році отримала призначення до Мексики, де 1955 року вийшла заміж за Родольфо Лозано *. Відтоді ми разом служили в Мексиці.

Усі ми, десятеро сестер, дуже тішимося, що відносно здорові й можемо служити Єгові всім розумом, серцем і силою у цій системі. А якщо на це буде його воля, то й вічно у новому світі.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 20]

Аґнес під час свого хрещення (1997 рік).

[Ілюстрація на сторінках 20, 21]

Елізабет у день закінчення школи Ґілеад (1949 рік).

[Ілюстрація на сторінці 21]

Естер (справа) у філіалі в Мексиці (1950 рік).

[Ілюстрація на сторінці 21]

Рут і Алвін Стауфер — міжнародні служителі у мексиканському філіалі (1987 рік).